Боротьба з туберкульозом в Україні: чи буде вирішено проблему фінансування?

Як уже неодноразово повідомляв «Щотижневик АПТЕКА» (див., наприклад, http://www.apteka.ua/article/28561), нині Глобальний фонд боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією (далі – Глобальний фонд) розглядає заяву України щодо надання їй гранта у розмірі 100 млн дол. США (заявлений бюджет становить 103 млн 459 тис. 616 дол.; остаточна сума буде затверджена після фінальних пере­говорів та підписання угоди про надання гранта). Нагадаємо, що подібні заяви з боку нашої держави подавалися у 2002, 2004, 2007 та 2008 роках. Однак у всіх випадках Глобальний фонд відхиляв їх, аргументуючи свою позицію незадовільним станом українського законодавства у сфері державних закупівель. На нинішньому етапі Україна повинна довести, що система державних закупівель лікарських засобів ефективна.

Цьому питанню, а також іншим проблемам подолання епідемії туберкульозу був присвячений майстер-клас для ЗМІ «Грант Глобального фонду — як Україна боротиметься з туберкульозом», організований Благодійним фондом Ріната Ахметова «Розвиток України».

Під час майстер-класу Юрій Фещенко, академік, директор Національного інституту пульмонології і фтизіатрії імені Ф.Г. Яновського НАМН України, головний пульмонолог і фтизіатр МОЗ, повідомив про те, що в останні роки показник захворюваності на туберкульоз в нашій державі знизився, хоча говорити про припинення епідемії поки що зарано. Адже щорічно це захворювання вперше діагностують у 40 тис. осіб. Наразі можна відзначити лише позитивну динаміку щодо показників захворюваності та смертності від туберкульозу. При цьому необхідно пам’ятати про безпосередній зв’язок захворюваності із фінансуванням з боку держави терапевтичних та профілактичних заходів. Так, фахівці попереджали про загострення ситуації ще у 1993 р. Проте цьому питанню не було приділено необхідної уваги, і вже через 2 роки громадськість постала перед набагато складнішою проблемою — епідемією­ туберкульозу в Україні. А фінансування протитуберкульозних заходів розпочалося лише у 2000 р.

Також вартий уваги той факт, що відсутність правильного лікування (яке передбачає терапію одразу 4–5 препаратами першого ряду) може призвести до виникнення у пацієнта хіміорезистентної форми туберкульозу.

Тетяна Бахтеєва, голова Комітету Верхов­ної Ради з питань охорони здоров’я, яка теж була присутня на цьому заході, повідомила, що, незважаючи на поступове покращення епідемічної ситуації, 500 тис. осіб все ще пере­бувають на диспансерному обліку у зв’язку із діагностуванням у них згаданого захворювання. При цьому у 90 тис. із них виявлено відкриту форму туберкульозу. А за кількістю випадків виявлення хіміорезистентної форми Україна посідає 1-ше місце в Європі!

На думку Т. Бахтеєвої, боротьба з туберкульозом в Україні залишається мало­ефективною через недостатнє фінансування з боку держави відповідних заходів. Так, у проекті Державного бюджету на 2010 р. на боротьбу з епідемією туберкульозу перед­бачено 150 млн грн., натомість для покращення нинішньої ситуації необхідно 446 млн грн. Вражає також і той факт, що за весь період незалежності України жодного разу не було проведено централізованої закупівлі необхідного обладнання.

Анатолій Заболотний, директор Благо­дійного фонду Ріната Ахметова «Розвиток України», наголосив на тому, що у разі отримання гранта від Глобального фонду перед нашою державою постане досить складне питання його ефективного використання. Також А. Заболотний підкреслив, що навіть ці кошти не допоможуть вирішити усіх проблем, пов’язаних з епідемією туберкульозу в Україні. Для боротьби із цим захворюванням необхідно у повному обсязі та ефективно використовувати державне фінансування.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!