Військова аптечка: що має входити до її складу

У забезпеченні кожного бійця Збройних сил України та Національної гвардії аптечкою, яка б дійсно знижувала смертність військових, є ще одна проблема: відсутність регуляторних актів щодо її складу. Адже аптечка індивідуальна АІ-2 (та сама радянська помаранчева) вже морально застаріла. До суто економічних питань щодо забезпечення військових можна віднести не тільки проведення тендерів, а й те, що вартість дійсно функціональної аптечки може сягати, за даними благодійних фондів, які забезпечують українців ними, близько 100–150 дол. США. Зазначимо, що деякі необхідні лікарські засоби (наприклад кровоспинний засіб Quick Clot Combat Gauze Z-Fold) навіть не зареєстровані в Україні.

Відомо, що надання першої медичної допомоги пораненим у перші півгодини з моменту їх ураження, навіть при відстрочці надання першої лікарської допомоги до доби, знижує вірогідність смерті в 3 рази.

Треба зазначити, що у світі медичне забезпечення миротворчого контингенту організовуєтьс­я відповідно до вимог документів ООН, НАТО, ОБСЄ та рекомендацій інших організацій. Проте таке забезпечення не може бути уніфіковане, адже необхідно враховувати географічне, топографічне, кліматичне, демографічне та культурне різноманіття театрів бойових дій; специфічні епідеміологічні умови, що переважають у певній місцевості; розбіжність у національних стандартах підготовки, обладнання та проведення лікувальних процедур та оперативного забезпечення.

Тому спеціалісти МОЗ та Міноборони України мають розробити нові стандарти та вимоги до індивідуальної військової аптечки та надання першої само- та взаємодопомоги. Зазначені стандарти донині не розроблено. Тому завдання щодо забезпечення першої медичної допомоги наразі виконують самі військові, волонтери та благодійники. Задля систематизації та оптимізації цього процесу узагальнимо досвід стосовно переліку необхідних лікарських засобів та виробів медичного призначення для укомплектування аптечок для військових у зоні АТО.

За даними програми США Combat Lifesaver (спасіння життя у бою), найбільш ймовірні, типові ситуації у ході бойових дій, за яких виникає потреба у наданні само- та взаємодопомоги є: поранення (голови та шиї — 16%, тулуба — 32%, кінцівок — 44%, змішані — 85%), кровотеча, шок, травми очей (сльозоточивим газом), алергічні реакції, опіки, радіаційні та хімічні ураження.

Напевно, найкращий та найкорисніший досвід першої медичної допомоги — це досвід сухопутних військ США, зокрема, узагальнений у згаданій програмі Combat Lifesaver. В її рамках передбачений спеціальний 40-годинний курс з надання медичної допомоги особами, що не мають медичної освіти. Такий підхід надав можливість покращити якість першої медичної допомоги пораненим в перші півгодини з моменту їх ураження.

До аптечки таких санітарів входять: нетравматичні компактні ножиці; атропін (розчин для ін’єкцій у шприці з голкою); діазепам (розчин для ін’єкцій у шприці з голкою); комплект для проведення внутрішньовенних ін’єкцій та інфузій; назофарингеальна трубка для прочищення дихальних шляхів; різні медичні вироби для зупинки кровотеч: еластичний бандаж, кровоспинний бинт, стискаюча пов’язка, рулонні пластирі на тканинній основі, скотч для фіксації, джгут для застосування під час бойових дій (CAT — Combat Application Tourniquet), який можна накласти однією рукою за 10–30 с, гемо­статик Quick Clot Combat Gauze Z-Fold; герметична оклюзійна пов’язка для закриття дефекту у стінці грудної клітки при відкритому пневмотораксі; пункційна голка для декомпресії плевральної порожнини.

Корисні для України розробки є й у Армії оборони Ізраїлю. Зокрема, універсальний стерильний перев’язувальний пакет-бандаж (Israeli Battle Dressing) для зупинки кровотечі при травмах і пораненнях у вигляді стерильної неадгезивної (що не прилипає) серветки (10х17 см), прикріпленої до еластичного бинта (10 см х 4,5 м), з петлею на кінці, аплікатором-фіксатором для регулювання тиску на рану, засувкою і системою поступового розмотування бинта, у вакуумній упаковці.

Аплікатор тиску виготовлений у вигляді скоби, яка створює напругу, щільно притискає пов’язку до рани, що дозволяє використовувати такий пакет як перев’язувальний матеріал і кровоспинний джгут.

Крім того, до аптечки входять рукавички, розчин електролітів (500 мл), засіб для пероральної регідратації, спиртовий антисептик, пов’язка з повідон-йодом.

Звичайно, така аптечка українського виробництва, навіть у більш простому варіанті (без спеціальних засобів для перфузії та тих, що застосовуються при пневмотораксі), наразі — мрія військових.

Проте в нашій країни теж є розробки у сфері надання першої медичної допомоги в умовах воєнних дій. Зокрема, у Державній службі інтелектуальної власності України зареєстровано патент № 82799 від 12.08.2013 р. на аптечку індивідуальну (http://uapatents.com/12-82799- aptechka-individualna.html). Зазначена розробка удосконалює АІ-2.

Усім відомий ще з часів СРСР АІ-2 містить: знеболювальний засіб 0,2% розчин буторфанолу тартрату по 1,0 мл в шприц-тюбику, радіопротектор — засіб для профілактики радіаційного ураження щитоподібної залози — калію йодид в таблетках по 0,25, № 10, протибактеріальний засіб — норфлоксацин в таблетках по 0,2, № 12, засіб для знезаражування питної води — акватабс в таблетках, № 10, ентеросорбент — вугілля активоване в таблетках по 0,25, № 10, протиблювотний засіб метоклопрамід в таблетках по 0,01, № 10, бинт стерильний (5 м×10 см), пластир бактерицидний.

Недоліками АІ-2 є оснащення його радіозахисним засобом (радіопротектором) лише щитоподібної залози, а не загальної дії, відсутність у ньому сучасних більш потужних і менш безпечних знеболювального, протибактеріального, протиблювотного засобів, відсутність профілактичного антидоту фосфорорганічних речовин (ФОР) та відсутність антидоту (ФОР) і знеболювального засобу у формі аутоін’єктора одноразового використання.

Тому розробники пропонують додатково оснастити АІ-2 профілактичним антидотом ФОР П-10М і радіопротектором всього організму екстреної дії з групи сірковмісних гаммафос або з групи біогенних амінів, ефективними і безпечними знеболювальним, протибактеріальним і протиблювотним засобами: bupranol, пефлоксацин (абактал) і латран відповідно. Зазначимо, що препарат bupranol не зареєстрований в Україні, державну реєстрацію має лікарський засіб з групи опіоїдних анальгетиків налбуфін. До того ж в нашій країні зареєстровано зручну для індивідуального застосування у ході бойових дій лікарську форму налбуфіну — розчин для ін’єкцій 10 мг/мл, шприц 2 мл, № 5. Отже, знеболювальний засіб та антидот ФОР можна включати до АІ-2 у формі аутоін’єктора одноразового використання.

Ще один патент № 64770 від 25.11.2011 р. стосується аптечки для тілоохоронців, проте склад цієї аптечки є прийнятним для воєнних умов.

Спеціально підібрані ліки зменшують їх загальну кількість порівняно з іншими аптечками до мінімуму, що спрощує і робить більш швидким і надійним їх правильне застосування та зменшує можливість помилки.

Отже, до її складу входять шприц-тюбик буторфанолу тартрату (для знеболювання), 2 ампули дротаверину (для усунення спазмів), ампула дексаметазону (проти колапсів, непритомності, укусів, алергічних реакцій). Крім того, 2 шприци, знезаражувальна серветка, каплі для очей (алкаїн) (для знеболювання при травмах очей), кровоспиняючий зажим «Москіт», велика шпилька для фіксації або перевірки больових відчуттів, пластирі, пам’ятка із інформацією про особу.

Зазначені складові аптечки забезпечують мінімальну і достатню самодопомогу для запобігання больовому шоку від уражень, усунення спазмів, зупинення складної кровотечі, фіксація матеріалу або язика від западання.

Необхідно розрізнити аптечку для екстреної допомоги та аптечку для надання медичної допомоги. Склад аптечки для екстреної допомоги має забезпечувати спасіння життя (наприклад без анальгіну у таблетках під час бойових дій можна обійтися).

Найбільш реальний та оптимальний склад військової аптечки (за умови що її складові застосовуватимуться для надання само- та взаємодопомоги) наступний:

• пам’ятка із інформацією про особу;
• ручка;
• нетравматичні компактні ножиці;
• велика шпилька;
• назофарингеальна трубка;
• герметична оклюзійна пов’язка для закриття дефекту у стінці грудної клітки при відкритому пневмотораксі;
• пункційна голка для декомпресії плевральної порожнини;
• антисептик для рук;
• розчин антисептика (йод, повідон-йод тощо);
• асептична пов’язка;
• лейкопластир;
• еластичний бинт;
• знеболювальний засіб (опіоїдний анальгетик) у зручній лікарській формі (шприц-тюбик, шприц);
• радіопротектор (щонайменше для профілактики радіаційного ураження щитоподібної залози — калію йодид в таблетках по 0,25, № 10);
• протибактеріальний засіб (антибіотик широкого спектру дії);
• засіб для знезараження питної води (наприклад акватабс в таблетках, № 10);
• ентеросорбент (вугілля активоване в таблетках по 0,25, № 10 або інший аналог);
• протиблювотний засіб (метоклопрамід в таблетках по 0,01, № 10 або інший аналог);
• 2–3 ампули атропіну;
• 2–3 ампули дротаверину;
• 2–3 ампули дексаметазону;
• каплі для очей (проксиметакаїн або інший аналог для місцевої анестезії);
• шприци;
• знезаражувальна серветка на основі спирту;
• аерозоль протиопіковий.

Особливу увагу при формуванні аптечки необхідно приділити кровоспинним лікарським засобам та медичним виробам. Адже більше ніж 2500 солдатів загинули під час війни у В’єтнамі від кровотечі з поранених кінцівок. У той же час, деякі військові зазнали інвалідизації через неправильне накладання джгута (відсутність позначки про факт та час накладання джгута тощо). Тому до аптечки мають входити джгут (бажано два), кровоспинні серветки, гемостатична губка, індивідуальний перев’язувальний пакет, гемостатичні лікарські засоби.

І якщо більшість ліків та медичних виробів, які мають входити до складу військових аптечок, можуть закуповувати благодійники та громадськість, то наявність в аптечці антидоту ФОР П-10М і радіопротектора екстреної дії з групи сірковмісних гаммафос або з групи біогенних амінів, а також наркотичних анальгетиків — компетенція регуляторних органів.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!