Розширена колегія МОЗ України: планування бюджету, проведення закупівель та доля пілотного проекту з артеріальної гіпертензії

17 жовтня 2014 р. в Києві відбулося спільне розширене засідання Колегії Міністерства охорони здоров’я (МОЗ) України та президії Національної академії медичних наук (НАМН) України, під час якого розглядалися такі нагальні питання діяльності медичної галузі, як підготовка до зими, формування бюджету галузі на 2015 рік, забезпечення медичних закладів ліками та стан тендерних закупівель, медичне забезпечення поранених та цивільного населення в зоні АТО та внутрішньо переміщених осіб, а також надання допомоги хворим на серцево-судинні захворювання.

Відкриваючи засідання, Василь Лазоришинець, виконуючий обо­­в’язки міністра охорони здо­­ров’я України, наголосив, що ще ніколи за роки незалежності наша держава не переживала такі трагічні ча­­си, які випали на долю України. І ще ніколи медична спільнота не була фактично залишена сам на сам з проблемами в той час, коли хірурги цілодобово оперують поранених, а регіони намагаються вижити в умовах війни. Адже за останні 10 міс не проведено жодної колегії, і найболючіші проблеми галузі залишаються невирішеними. Ще ніколи медики і суспільство не відчували такої кризи, яка сталася із державними закупівлями ліків та вакцин. І лікарі, і пацієнти сьогодні фактично стали заручниками цієї ситуації. Тому головне нині — проаналізувати проб­леми і спільно виробити алгоритм дій, який дозволить пережити складний період.

Стосовно підготовки до зими В. Лазоришинець пообіцяв, що регіони не будуть покинуті один на один зі своїми проблемами.

Торкнувшись питання формування бюджету на 2015 рік, в.о. міністра охорони здоров’я України нагадав, що система охорони здоров’я, вже багато років живе в умовах постійного недофінансування, і наслідки цього сьогодні відчуваються як ніколи гостро. Він запевнив, що, прекрасно усвідомлюючи важкий стан економіки, особисто на рівні керівництва держави буде домагатися збільшення фінансування на 2015 рік. Мізерні зарплати, фінансування програм на 50% від потреби вже стали нестерпними. Тому медична громада повинна відстоювати свої інтереси. Медичні асоціації, профспілки мають не мовчати, а консолідовано заявляти про себе. І якщо судді, податківці можуть відстоювати свої права, то чому лікарі не звертаються і не говорять вголос про свої потреби на гідні умови роботи та оплату праці.

В. Лазоришинець також нагадав, що станом на 1 вересня 2014 р. середня зарплата в галузі становить 2394 грн. Найнижча середня зарплата у працівників закладів охорони здоров’я Закарпатської обл. (2239 грн.), найвища — у працівників Києва (3266 грн.). Тобто зберігається постійне, на рівні 60–70%, відставання рівня середньої зарплати медичної галузі від працівників промисловості.

Проектом Державного бюджету України на 2015 рік передбачається виконання плану дій з бюджетної децентралізації. Зокрема, у галузі охорони здоров’я зазначений проект передбачає перерозподіл функцій між державним і місцевими бюджетами, у тому числі розширення видаткових повноважень місцевих органів влади в частині передачі на фінансування з місцевих бюджетів спеціальних медико-санітарних частин МОЗ України та лабораторних центрів Держсан­епідслужби, а також запровадження нової моделі фінансового забезпечення місцевих бюджетів та міжбюджетних відносин.

Загалом з урахуванням проекту нової моделі фінансового забезпечення місцевих бюджетів на 2015 рік видатки на охорону здоров’я у зведеному бюджеті передбачені у сумі 51,2 млрд грн., що на 4,4 млрд грн. або на 8,0% менше ніж планові показники поточного року.

Місцевим бюджетам на функціонування закладів охорони здоров’я передбачене фінансування в обсязі 44,4 млрд грн., що лише на 2,9% більше від цьогорічних видатків та майже на 40% менше від потреби, яка на 2015 р. становить 73,7 млрд грн. Враховуючи інфляцію, можна констатувати, що цих коштів критично мало для галузі. І при цьому необхідно надавати якісну медичну допомогу.

Проте свої права медики можуть відкрито відстоювати лише у випадку, якщо буде подолано безвідповідальність та непрофесійність деяких управлінців у галузі. Йдеться і про неякісне освоєння вже виділених коштів, і про недостатній контроль за залишками, і про неефективне використання високовартісного обладнання, яке простоює. Позбувшись цих епізодичних недоліків, медики будуть мати моральне право вимагати від держави певних преференцій.

Торкнувшись питання забезпечення медичних закладів ліками та стану проведення тендерних закупівель, в.о. міністра охорони здоров’я ще раз наголосив, що ще ніколи ситуація із ними не була настільки кризовою, як цього року.

Станом на 17.10.2014 р. передбачалася закупівля ліків на загальну суму 1,378 млрд грн.

Укладено договорів станом на 15 жовтня на суму 558 млн грн. (для порівняння: на 1 жовт­ня — 107 млн грн.). Серед напрямків, за якими укладено договори: доросла онкологія, дитяча гемофілія, транс­плантація (ліки та вироби), репродуктивне здоров’я, дитячий церебральний параліч, гіпофізарний нанізм. Із них вже зареєстровано в казначействі на 1.10.2014 р. 104,2 млн грн., за тиждень з 7 до 15 жовтня — 326,9 млн грн. На стадії укладення договори на суму 116, 3 млн грн.

В Антимонопольному комітеті України на 1 жовтня було заблоковано договорів на суму 504 млн грн. На 17.10.2014 р. вдалося розблокувати договори на суму 420 млн грн. — на закупівлю препаратів для антиретровірусної терапії, ендопротезів, бланків лікарняних листів, препаратів для лікування серцево-судинних захворювань.

Відбулося розкриття пропозицій учасників торгів на 81 млн грн. по розсіяному склерозу та дорослій нефрології.

На сьогодні за дитячими програмами (лікувальне харчування, муковісцидоз, дитяча онкологія) заплановано розкриття пропозицій учасників торгів на суму 165,4 млн грн.

Таким чином, до 4 листопада 2014 р. відбудеться відкриття близько 50 тендерів на суму понад 1 млрд грн.

Було підкреслено, що сьогодні МОЗ України вживає безпрецедентних заходів, аби врятувати ситуацію до моменту завершення тендерних торгів: тривають переговори з Глобальним фондом, зі Світовим банком, з ВООЗ, з ЮНІСЕФ, з Червоним Хрестом. Завдяки активній позиції Міністерства ми вже отримали гуманітарну допомогу від Грузії, за допомоги ВООЗ — від Словаччини, Ізраїлю, США. Але для успішного вирішення цієї проблеми необхідна допомога представників регіонів. Адже зараз Міністерству доводиться в ручному режимі перерозподіляти залишки з однієї області в іншу, де виникає кризова ситуація з ліками.

У зв’язку з цим висловлено прохання до всіх керівників обласних управлінь охорони здоров’я тримати на жорсткому контролі питання залишків ліків та вакцин, щоб в критичній ситуації ми змогли допомагати один одному, а заступнику міністра охорони здоров’я — керівнику апарату Альоні Терещенко створити при МОЗ України оперативний штаб та «гарячу лінію» для моніторингу забезпечення ліками регіонів Украї­ни. Окремим дорученням аналогічні штаби та «гарячі лінії» повинні створити керівники відповідних підрозділів в кожній області. Це дозволить повністю контролювати ситуацію в краї­ні та в режимі реального часу здійснювати перерозподіл ліків.

Торкнувшись питання медичного забезпечення у зоні АТО, В. Лазоришинець нагадав, що ще у червні 2014 р. за його ініціативою в Міністерстві був створений міжвідомчий координаційний штаб, до складу якого увійшли представники Міністерства оборони, Міністерства з надзвичайних ситуацій, Міністерства внутрішніх справ, Національної гвардії, Служби безпеки України, Державної служби України з лікарських засобів, Державної санітарно-епідемічної служби, волонтери. Ведеться велика робота з вирішення найбільш гострих питань. Це і проблеми реабілітації, і направлення поранених на лікування за кордон, і забезпечення автомобілями швидкої допомоги, і забезпечення ліками прикордонних областей, на які йде зараз найбільше навантаження, і забезпечення вакцинами та багато іншого.

І життя підтвердило правильність своєчасного створення такого координаційного цент­ру. Звичайно, велика частина питань зараз належать до сфери компетенції Міністерства оборони, але, як показує життя, тільки скоординовані дії дають результат.

Детально про стан справ у галузі в своїй доповіді розповів заступник міністра охорони здоров’я України Євген Мороз. Він зазначив, що важливість належного функціонування системи охорони здоров’я особливо відчувається сьогодні, коли в країні ведуться бойові дії. Фінансово-економічна криза, зростання цін на ліки, продукти харчування, енергоносії суттєво загострили проблеми, пов’язані із наданням населенню України медичної допомоги. У державі сформовано систему забезпечення лікарськими засобами та медичними виробами, яку можна розділити на два великих напрямки за ознаками фінансування: за рахунок місцевих та державних бюджетів. Станом на 1.07.2014 р. місцевими радами прийнято видатки бюджетів на охорону здоров’я в обсязі 43,57 млрд грн., зокрема на придбання медикаментів при потребі 9,5 млрд грн. передбачено 2,9 млрд грн., що становить 31% від потреби. Профінансовано станом на 1.09.2014 р. 1,5 млрд грн., що становить 60% від запланованого. На придбання обладнання при потребі 1,8 млрд грн. передбачено 860 млн грн., що становить 45,7% від потреби, профінансовано лише на 62%.

Крім цього, з Державного бюджету України місцевим бюджетам передбачено субвенції: на придбання витратних матеріалів та лікарських засобів для інгаляційної анестезії виділено 18 млн грн., з яких на сьогодні використано лише у Волинській обл. 70%. Інші регіони ці кошти не використали. На придбання медикаментів та медичних виробів для забезпечення швидкої допомоги виділено 138 млн грн., ці кошти використані частково тільки в деяких областях. На часткове відшкодування вартості лікарських засобів для лікування осіб з гіпертонічною хворобою виділено 138,9 млн грн. Станом на 1.10.2014 р. використано лише 52,4 млн грн. У 2014 р. на закупівлю інсулінів, враховуючи нові видатки в сумі 567,4 млн грн., та на тестуючі засоби — 15,7 млн грн., за оперативною інформацією департаментів та управлінь охорони здоров’я, сума коштів, на які проведені закупівлі інсулінів, становить 271,5 млн грн., тобто лише 47,8%.

Окрім фінансування за рахунок місцевих бюджетів та субвенцій з Державного бюджету, у 2014 р. передбачено фінансування на виконання бюджетних програм у сумі 2,165 млрд грн., та на централізовану закупівлю бланків листів непрацездатності — 3 млн грн. У середньому передбачений обсяг фінансування на 2014 рік покриває загальну потребу закладів охорони здоров’я у закупівлі лікарських засобів і медичних виробів не більше ніж на 30%. Зважаючи на велику соціальну важливість забезпечення безкоштовними ліками тисяч хворих пацієнтів, йдеться про 17 найважливіших напрямків, зокрема таких як туберкульоз, ВІЛ/СНІД, онкологія, гемофілія, цукровий діабет та розсіяний склероз.

Процес державних закупівель на 2014 р. було організовано із самого початку року, однак процедура закупівель у МОЗ України розпочата із суттєвим запізненням, на що, за словами Є. Мороза, вплинули як об’єктивні, так і суб’єктивні фактори. Серед об’єктивних заступник міністра охорони здоров’я України відзначив девальвацію національної валюти, яка призвела до помітного здорожчання імпортних препаратів, частка яких у структурі державних закупівель становить близько 70%. Також серед об’єктивних факторів — запровадження 7% ПДВ на ліки, 47 скарг учасників конкурсних торгів, поданих до Антимонопольного комітету України, внаслідок чого заблокували торги на загальну суму понад 1,5 млрд грн., що становить близько 69% річного плану закупівель МОЗ України. Серед суб’єктивних причин Є. Мороз виділив певні кадрові рішення Кабінету Міністрів України.

Окремо останнім питанням на розширеному засіданні Колегії МОЗ розглядалося питання про стан надання медичної допомоги пацієнтам із серцево-судинними захворюваннями. Володимир Коваленко, академік НАМН України, директор ДУ Національний науковий центр «Інститут кардіології ім. академіка М.Д. Стражеска НАМН України», зазначив, що в останні роки, на жаль, знову підвищується смертність від серцево-судинних захворювань, і щороку від них, за даними статистики, помирає близько 500 тис. осіб, серед яких 25% — працездатного віку. Має місце також тенденція до збільшення поширеності таких захворювань, як інсульт та інфаркт міокарда. Проаналізувавши структуру посмертної діагностики в Україні, можна зробити висновок, що у тих випадках, коли не було проведено розтин, смертність від серцево-судинних захворювань становила близько 75%, а коли розтин проводився — відповідно 45%, тобто на рівні країн Західної Європи. Тож, на переконання академіка, впорядкувавши проведення розтинів, можна, по-перше, побачити реальну структуру смертності, а по-друге — це призведе до зниження статистичних показників смертності від серцево-судинних захворювань. В. Коваленко наголосив також на ефективності профілактичних програм, спрямованих на заохочення населення до здорового способу життя, підкресливши їх низьку вартість для бюджету держави.

Стосовно пілотного проекту з часткового відшкодування вартості лікарських засобів для лікування осіб з гіпертонічною хворобою, до якого мали безпосереднє відношення ДУ Національний науковий центр «Інститут кардіології ім. академіка М.Д. Стражеска НАМН України» і Асоціація кардіологів України, то його, за словами В. Коваленка, необхідно призупинити та реструктуризувати, адже він вже створив в охороні здоров’я достатню кількість проблем. Тож у такому вигляді, як він є на сьогодні, система охорони здоров’я продовжити його не зможе. Необхідно змінити структуру і методологію реімбурсації. Для впровадження цього проекту, за словами академіка, не була готова в першу чергу аптечна система України. А кошти, які заплановані на часткове відшкодування вартості, краще перерозподілити на надання екстреної медичної допомоги хворим з інфарктом міокарда, інсультами, а також на лікування пацієнтів, які вже перенесли ці захворювання.

Завершуючи розширене засідання Колегії, В. Лазоришинець дав доручення заступнику міністра охорони здоров’я Наталії Лісневській разом із фахівцями відповідних департаментів МОЗ України провести протягом тижня селекторні наради з усіма регіонами з питань підготовки до зими, заступникам міністра Альоні Терещенко та Євгену Морозу — створити окремий оперативний штаб та «гарячу лінію», які мають працювати цілодобово. Для ефективної роботи штабу необхідно активно співпрацювати із профільними асоціаціями, громадськими і пацієнтськими організаціями, для того, щоб проблеми, які виникають у галузі охорони здоров’я, не використовувалися у політичних цілях, як це відбувається сьогодні. До 10 листопада 2014 р., за словами в.о. міністра, будуть укладені договори на постачання усіх необхідних лікарських засобів.

Олександр Устінов,
фото автора
Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

микола 03.11.2014 12:44
Зі слів академіка Коваленка виходить, що аптеки запороли таку "гарну" програму по гіпертонії. Чому не несуть відповідальність ті хто готував та впроваджував цю програму.

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті