Інвестиційна привабливість України: важливість реформування системи охорони здоров’я

21 жовтня 2016 р. у Києві відбувся ІІ Український форум з охорони здоров’я’16 із фокусом на залучення інвестицій в сектор охорони здоров’я, організатором якого виступила A7 Conferences. Форум став однією з найбільших міжнародних дискусійних платформ в Україні, яка вже вдруге об’єднала більше 500 учасників з 23 країн світу з метою залучення інвестицій в сектор охорони здоров’я та для обговорення найбільш нагальних викликів галузі. Серед учасників події — керівництво МОЗ України, виробники та дистриб’ютори лікарських засобів, головні лікарі, власники приватних клінік та виробники медичного обладнання.

5689

Форум пройшов у форматі 4 панельних дискусій, під час яких обговорювалися актуальні питання фінансування системи охорони здоров’я, управління медичними закладами, розвитку фармацевтичної промисловості України та ринку медичних виробів.

ДЕРЖАВНА СТРАТЕГІЯ РОЗВИТКУ УКРАЇНСЬКОГО СЕКТОРУ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я ДО 2020 р.

У рамках першої панельної дискусії обговорювалися питання реформування системи охорони здоров’я та впровадження реформи, макроекономічні прогнози для її розвитку, можливості державно-приватного партнерства в галузі, фактори залучення інвестицій тощо.

З вітальним словом до учасників форуму звернувся Віталій Цимбалюк, президент Національної академії медичних наук України, який назвав ситуацію з медициною в Україні критичною та висловив надію на те, що форум з охорони здоров’я, до якого залучили як українських, так і зарубіжних фахівців, допоможе вирішити багато важливих проблем у цій сфері та дасть галузі новий поштовх, в тому числі у напрямку державно-приватного партнерства. «Сьогодні слід знайти розумне збалансоване співвідношення між державною та приватною медициною, щоб наша країна змогла не тільки вижити, але й у майбутньому розвиватися як одна з європейських держав», — наголосив спікер.

Фон Зао, керівник програми людського розвитку представництва Світового банку у Білорусі, Молдові та Україні, зауважив, що, незважаючи на те, що Україна наразі переживає складні часи як в економічному, так і в політичному плані, си­стемі охорони здоров’я необхідне реформування через її неефективність. На його думку, підходи до реформування системи охорони здоров’я мають бути пацієнтоорієнтованими та спрямованими на підвищення якості надання медичних послуг. Ф. Зао відмітив, що у 2004 р. Світовий банк опублікував аналітичний звіт щодо управління системою охорони здоров’я, який буде корисним і для України. Під час реформування системи охорони здоров’я слід розглядати взаємовідносини між трьома гравцями — пацієнтами; тими, хто надає медичні послуги (провайдерами медичних послуг) та тими, хто займається законотворчою діяльністю у сфері охорони здоров’я.

Спікер також зазначив, що сьогодні в рамках системи охорони здоров’я України домінує державний сектор, проте є значний простір та можливості і для розвитку приватного сектору, в тому числі у напрямку державно-приватного партнерства. Загалом Ф. Зао підкреслив, що Світовий банк підтримує реформування системи охорони здоров’я в Україні та готовий і надалі надавати як фінансову, так і технічну підтримку задля цієї мети.

Олег Спіженко, президент Центру онкології та радіохірургії «Кібер Клініка імені академіка Ю.П. Спіженка», наголосив на необхідно­сті створення такої системи охорони здоров’я, як б надихала молодь вчитися та ставати лікарями, заохочувала інвесторів вкладати гроші в будівництво лікарень, захищала права інтелектуальної власності та надавала змогу працювати науковцям на користь медицини, піклувалася не лише про лікування пацієнтів, але й про профілактику хвороб.

Спікер зауважив, що чим довше відстрочується період запуску реформи системи охорони здоров’я, хоч би й недопрацьованої, тим більше створюється умов для відмови від її запуску взагалі. «Настав час ставити печатку і підпис й запускати реформу у життя, — підкреслив спікер. — Це потрібно в тому числі й для залучення інвесторів та підвищення інвестиційної привабливості нашої країни». О. Спіженко також додав, що кадровий потенціал в нашій країні тане на очах, компетентні медичні працівники все частіше переїжджають за кордон, де створені належні умови для їх праці.

Дінчер Саїджи, генеральний директор представництва «Turkish Airlines» в Києві, висловив готовність надавати допомогу у сфері медичного туризму та побажав успіхів у розвитку цього напрямку в Україні.

Олег Мусій, заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я, назвав державний бюджет на 2017 р., у тому числі у сфері охорони здоров’я, «сумним» для розвитку галузі та майбутнього нашої країни взагалі, тому сам спікер покладає велику надію на зарубіжні інвестиції. «Народні депутати, в свою чергу, мають зробити плідне законодавче підґрунтя задля створення можливостей для інвестування в систему охорони здоров’я нашої країни».

О. Мусій також повідомив про законодавчі напрацювання Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я у напрямку реформування системи охорони здоров’я, висловивши сподівання, що вони не будуть втрачені та вже в найближчому майбутньому реформування галузі буде розпочато.

Роман Ілик, заступник міністра охорони здоров’я України, розповів про ключові напрямки реформування системи охорони здоров’я:

  • зміна концепції фінансування галузі і перехід від фінансування «стін та стелі» лікарень, тобто застарілої моделі фінансування галузі, до страхової медицини. Перехід почнеться з 2017 р. і торкнеться поки що первинної ланки медичної допомоги;
  • підвищення доступності лікарських засобів для населення нашої країни завдяки механізму повного/часткового відшкодування вартості лікарських засобів, призначених для лікування серцево-судинних захворювань, цукрового діабету, бронхіальної астми (прим. ред.: нагадаємо, що під час чергового засідання у Парламенті 20 жовтня 2016 р. пропозицію народних депутатів з групи «Партія «Відродження» Віталія Хомутинніка і Антона Кіссе, які запропонували передбачити в бюджеті на 2017 р. кошти на часткове відшкодування вартості лікарських засобів для лікування осіб з гіпертонічною хворобою в обсязі 500 млн грн. за загальним фондом, було відхилено).
  • система громадського здоров’я, тобто зміна фокусу галузі з лікування захворювань на превентивну медицину.

Валерій Кондрук, президент компанії «Фарм­планета», член ради директорів Спілки українських підприємців (СУП), окреслив шлях реформування галузі за роки незалежності України, зауваживши, що словосполучення «розпочати реформу» за 25 років вже дещо приїлося. Сьогодні слід розробити чіткий план дій з реформування галузі із зазначенням чітких термінів, в тому числі щодо перших результатів цієї реформи, визначити участь суспільства та підприємців у цьому процесі, переконаний спікер. Прим. ред.: нагадає­мо, що В. Кондрук розробив власну Концепцію нової організації охорони здоров’я в Україні, яка має назву «Модель 5», створення якої прокоментував на сторінках нашого видання у «Щотижневику АПТЕКА» № 31 (1052) від 15.08.2016, с. 6.

У свою чергу, Михайло Радуцький, радник голови Київської міської державної адміністрації, президент клініки «Борис», розповів про власне бачення реформування системи охорони здоров’я в нашій країні, зауваживши, що сьогодні в Україні не варто вигадувати велосипед та розробляти нову систему. Натомість слід обрати одну з 4 відомих світових систем охорони здоров’я, серед яких система Бевериджа, Бісмарка, Семашка та Американська система медичного страхування, та чітко її дотримуватися. «Особисто я прихильник Американської системи медичного страхування, проте сьогодні Україна через свій економічний стан не може собі цього дозволити. Тому слід обирати між системою Бевериджа та Бісмарка. Наприклад, Великобританія перейшла до системи Бевериджа після того, як спробувала систему Бісмарка. Не слід розроб­ляти нових концепцій та вигадувати велосипед. Держава — найгірший менеджер у світі, тому не треба створювати нові державні агентства, які б займалися проведенням державних закупівель чи то страховою медициною. Такі агентства мають бути акціонерними, бо ніхто інший не буде так контролювати обіг грошей, як та людина, яка дістає їх із власної кишені», — додав спікер.

На його думку, незрозуміло, як сьогодні можна говорити про впровадження страхової медицини без страхування професійної відповідальності лікаря. «Страхова медицина може працювати тільки тоді, коли страхова компанія, державна чи приватна, буде розуміти, що хтось конт­ролює медичну послугу та захищає лікарів», — зауважив М. Радуцький. За його словами, медицина в Україні сьогодні є бюджетовитратною, а не бюджетоутворювальною, на відміну від багатьох країн світу. На думку М. Радуцького, необхідно створити єдиний медичний простір з державними та приватними медичними закладами, бо це одна з умов нової системи фінансування охорони здоров’я. «Сьогодні тільки в Києві частка державних медичних закладів становить близько 1,6 млн м2, в цілому ж в Україні — це 40 млн м2, які треба обслуговувати, обі­грівати тощо. Це вдвічі більше, ніж за нормами ВООЗ. При цьому в нас не вистачає хоспісів, будинків для осіб похилого віку, в занепаді паліативна медицина», — підсумував спікер.

Джон Пеннел, заступник директора місії USAID в Україні, переконаний, що, незважаючи на виклики, з якими стикається Україна, сьогодні — час для можливостей, в тому числі щодо інвестицій в медичну сферу, адже як у лікарів, так і у пацієнтів є багато незадоволених потреб, що створює можливості для розвитку як державного, так і приватного сектору медицини.

Ірина Сисоєнко, заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я, розповіла про підготовку до другого читання законопроекту щодо автономізації лікарень у профільному комітеті. Підсумовуючи панельну дискусію, вона зазначила, що говорити про успішність реформування системи охорони здоров’я можна буде лише тоді, коли позитивні зміни відчують пацієнти.

223

МЕДИЧНІ ЗАКЛАДИ ЯК БІЗНЕС

Питаннями для обговорення під час другої панельної дискусії стали розвиток сектору охорони здоров’я шляхом залучення приватних компаній, виклики, з якими стикаються лікарні в Україні, та шляхи їх вирішення, ідеї, інновації та стратегії розвитку лікарень, сучасні технології як спосіб розвитку лікарні тощо. Спікери поділилися міжнародним досвідом та історією успіху розвитку лікарень за кордоном.

Баченням МОЗ України щодо реформування системи охорони здоров’я поділився Павло Ковтонюк, заступник міністра охорони здоров’я України, наголосивши, що нова команда МОЗ України поставила перед собою завдання досягти певної «точки неповернення» у реформуванні галузі.

На думку спікера, необхідно стерти межі між державним та приватним секторами зі створенням єдиного медичного простору системи охорони здоров’я. «Наша мета — досягти того, щоб в Національній програмі медичного страхування на рівних умовах брали участь медичні заклади різних форм власності — державні, приватні, благодійні, такі, що належать церкві. У 2017 р. ми сподіваємося зробити крок в цьому напрямку в первинній ланці медичної допомоги. Наш курс полягає у визначенні чітких зобов’язань держави щодо надання гарантованого обсягу медичної допомоги та якості медичних послуг відповідно до стандартів. У новій системі фінансування галузі контроль за виконанням цих зобов’язань покладається на автономного національного страховика, який реалізує державну програму націо­нального страхування, що передбачає надання гарантованого обсягу медичних послуг пацієнту у випадку хвороби, — зазначив П. Ковтонюк, — при цьому страховик зможе обрати для співпраці ті медичні заклади, які запропонують якісні та дешеві медичні послуги, що дозволить створити здорову конкуренцію між державними та приватними закладами охорони здоров’я».

Прим. ред. Під час публічних консультацій щодо реформування системи фінансування охорони здоров’я очільники МОЗ України планують більш детально розповідати громадськості про запровадження страхової медицини в первинній ланці медичної допомоги. Зокрема, перші консультації відбулися напередодні форуму — 20 жовтня 2016 в Українському кризовому медіа-центрі.

На питання, чи готові сьогодні зарубіжні інвестори вкладати кошти в розвиток медицини в Україні, незважаючи на політичні, економічні, соціальні перепони, відповів Даніель Смігельські, керуючий директор «American Іntercontinental Healthcare Group». За його словами, сьогодні зарубіжні інвестори зацікавлені в інвестуванні в бізнес в Україні, проте вони часто не готові чекати десятки років задля повернення інвестицій. Наразі багато приватних лікарень в Україні вже мають іноземні інвестиції. Також є потенціал для подальшого розвитку галузі із залученням додаткових вкладень.

Катерина Сівакова, виконавчий директор А7 Сapital, додала, що в цьому році інтерес зарубіжних інвесторів до України підвищився порівняно з попереднім роком, незважаючи на соціально-економічні проблеми. Інвестори активно вивчають ситуацію в нашій країни не тільки у сфері охорони здоров’я, але й в інших галузях. На жаль, охорона здоров’я не є поки що пріоритетним напрямком інвестування, доки в країні не буде запроваджено страхову медицину, за­уважила спікер.

Про досвід державно-приватного партнерства в сфері охорони здоров’я розповів Дмит­ро Луфер, операційний директор клініки «Into-Sana». Спікер зауважив, що очікування від однієї медичної послуги, що надає державний та приватний медичний заклад, у пацієнтів різні. Не­однорідним також є сервіс у таких закладах. Проб­лемою сьогодні є те, що держава наразі не може закуповувати у приватних провайдерів ті медичні послуги, які може надавати силами державних медичних закладів, навіть якщо вони дешевші. Загалом сьогодні, попри проблеми, державно-приватне партнерство має свої вигоди та може надавати додаткові можливості для приватного сектору.

Ідеєю створення загальної інтегрованої си­стеми обліку пацієнтів поділилася Тетяна Школяр, директор з розвитку медичної мережі «Доб­робут». Загальна для усіх медичних закладів електронна картка пацієнта створить умови для швидкого отримання ним якісної медичної допомоги, в тому числі екстреної, без необхідності проходження повторних аналізів та досліджень, розповіла спікер.

У свою чергу, П. Ковтонюк додав, що повністю розділяє такий підхід. «Одним із інструментів інтеграції приватних медичних закладів в єдиний медичний простір з державними є створення загального реєстру пацієнтів для усієї країни з наданням особистого номера кожному пацієнту. Наразі ми працюємо в напрямку розробки такого реєстру. Кошти на його створення були виділені Світовим банком. До того ж це має бути не тільки реєстр пацієнтів, а ще декілька реєстрів, наприклад реєстр медичних послуг», — зазначив спікер. Прим. ред. Слід зауважити, що МОЗ України вже не вперше намагається створити реєстр пацієнтів. Більш детально про ситуацію зі створенням реєстру пацієнтів, що потребують інсулінотерапії, розробленим на замовлення МОЗ України, можна ознайомитися у «Щотижневику АПТЕКА» № 40 (1061) від 17.10.2016 р., с. 8.

РОЗВИТОК УКРАЇНСЬКОЇ ФАРМАЦЕВТИЧНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ

Питання щодо інвестиційних та фінансових можливостей у фармацевтичній промисловості, шляхів розвитку галузі, основних проблем та шляхів їх вирішення, а також останніх інновацій та технологій, що впроваджені або мають бути впроваджені у майбутньому у фармацевтичній промисловості, було обговорено під час третьої панельної дискусії.

Про те, чи є інвестиційні можливості в українській фармацевтичній промисловості, розповів Костянтин Магалецький, партнер компанії «Horizon Capital», член ради директорів СУП. На думку спікера, українська фармацевтична промисловість має великий інвестиційний потенціал, натомість дистрибуція наразі є найменш затребуваним сегментом фармацевтичного ринку з точки зору інвестицій. Прикладом вдалих інвестицій «Horizon Capital» у фармацевтичну промисловість нашої країни спікер назвав такі у компанію «Біофарма» та детально розповів про шлях розвитку цієї компанії на фармацевтичному ринку України.

У свою чергу, Олександр Чумак, директор компанії «Інтерхім», акцентував увагу на негативних наслідках прийняття Закону України від 31.05.2016 р. № 1396-VIII «Про внесення змін до ст. 9 Закону України «Про лікарські засоби» щодо спрощення державної реєстрації лікарських засобів» (далі — Закон про спрощену реєстрацію лікарських засобів) для розвитку фармацевтичного ринку у напрямку європейської інтеграції. «Ініціатори цього закону стверджували, що запропонована модель спрощеної реєстрації дозволить підвищити конкуренцію на фармацевтичному ринку та, відповідно, здешевити вартість лікарських засобів, підвищивши їх доступність для пацієнтів. Натомість це створило нерівні умови для вітчизняних та зарубіжних виробників лікарських засобів, а також поставило під питання якість, безпеку та ефективність препаратів, допущених на український ринок за спрощеною процедурою», — зауважив спікер.

За словами О. Чумака, реєстрація лікарських засобів за 7 робочих днів — це українське ноу-хау, якого немає в жодній країні світу, тим більше європейських країнах. Прим. ред. Відповідно до Закону про спрощену реєстрацію лікарських засобів «рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації лікарського засобу, який зареєстрований компетентним органом Сполучених Штатів Америки, Швейцарії, Японії, Австралії, Канади, лікарського засобу, що за централізованою процедурою зареєстрований компетентним органом Європейського Союзу, для застосування на території цих країн чи держав — членів Європейського Союзу, приймається у строк, що не перевищує 7 робочих днів».

Ставлення О. Чумака до Закону про спрощену реєстрацію лікарських засобів розділив також Петро Багрій, президент асоціації «Виробники ліків України». Він зауважив, що Закон про спрощену реєстрацію лікарських засобів нещодавно обговорювався під час панельної дискусії в Барселоні представниками вітчизняних фармацевтичних виробників та європейськими експертами. Останні, за словами П. Багрія, негативно оцінили таку ініціативу, яка не тільки йде в розріз із європейськими стандартами, а й віддаляє Україну від інтеграції у європейський простір. Процедура спрощеної реєстрації ліків в країнах ЄС є, проте вона займає 90 днів та стосується препаратів, які терміново необхідні на ринку, додав спікер. До того ж в ЄС не існує процедури взаємного визнання чи спрощеної реєстрації для препаратів з третіх країн, тобто країн — не членів ЄС.

П. Багрій також зауважив, що вже багато років фармацевтична промисловість самостійно працює в напрямку імплементації європейських норм, зокрема щодо відповідності міжнародним стандартам. Вітчизняні виробники ліків давно розпочали гармонізацію у контексті забезпечення якості продукції відповідно до європейських вимог (GMP, GDP). Причому зробили це за власним бажанням, а не через вимогу з боку держави, і навіть інколи всупереч обставинам, наприклад економічній кризі в країні.

«Наразі ми активно рухаємося в Європу, але нам потрібні не перепони, а підтримка з боку держави. Сьогодні 22 українські фармацевтичні компанії продають свої ліки в 54 країнах світу, в тому числі в країнах ЄС. Якість української фармацевтичної продукції відмічають навіть зарубіжні спеціалісти, — додав П. Багрій. — Задля пришвидшення імплементації європейського законодавства в Україні необхідні зміни до Закону України «Про лікарські засоби», причому не косметичні, а нова редакція цього документа».

Максим Проскуров, менеджер з питань стратегічного розвитку у сфері охорони здоров’я Американської торговельної палати в Україні, зауважив, що зарубіжні інвестори готові вкладати гроші у фармацевтичну промисловість нашої країни, проте проблемою є те, що вони наразі не розуміють, в якому напрямку йде наша країна? «З одного боку, ми задекларували європейський розвиток, з іншого — немає системності запровадження реформ у цьому напрямку. Більше того, дотримання основоположних принципів щодо інтелектуальної власності та захисту прав патентів в нашій країні свідчать взагалі про зворотне. Тобто якщо ми йдемо до ЄС, необхідно приймати й європейські методи ведення бізнесу, не треба вигадувати мікс між українськими особливостями роботи і європейським напрямком розвитку», — зазначив М. Проскуров. Він також додав, що реформування системи охорони здоров’я в Україні відбувається хао­тично та не має системного підходу, так званої дорожньої карти, і це негативно позначається на інвестуванні в галузь.

«Звісно, Закон України «Про лікарські засоби», прийнятий ще у 1996 р., навіть з внесеними поправками не дає можливості всебічного впровадження європейського законодавства в нашій країні. Проте, йдучи шляхом імплементації європейських вимог, було прийнято наказ МОЗ України від 23.07.2015 р. № 460, яким затверджено новий Порядок експертизи реєстраційних матеріалів на лікарські засоби, що подаються на державну реєстрацію (перереєстрацію), а також експертизи матеріалів про внесення змін до реєстраційних матеріалів протягом дії реєстраційного посвідчення та затвердження порядку перевірки матеріалів, доданих до заяви про державну реєстрацію окремих лікарських засобів, щодо їх обсягу. Певні кроки зроблені й на шляху підвищення доступності лікарських засобів для населення нашої країни, зокрема розробляється Національна політика щодо забезпечення лікарськими засобами, ведеться робота з розробки Національного переліку лікарських засобів. Про європейський вектор розвитку країни свідчать також кроки щодо запровадження механізму реімбурсації та страхової медицини», — наголосила Людмила Ковтун, заступник директора з клінічних питань ДП «Державний експертний центр Міністерства охорони здоров’я України».

Про розвиток індійської фармацевтичної промисловості та місце індійських виробників ліків на світовому фармацевтичному ринку розповів Павло Беспалов, представник Асоціації Індійських Фармацевтичних Виробників (IPMA), зазначивши, що індійські інвестори активно розглядають доцільність інвестицій в Україну. Спікер також висловив власне ставлення до реформування си­стеми охорони здоров’я в Україні, наголосивши, що цей процес має бути прозорим для населення України та призвести до здорової конкуренції на ринку медичних послуг.

ВИСОКОТЕХНОЛОГІЧНЕ МЕДИЧНЕ ОБЛАДНАННЯ

Завершальною в роботі форуму стала четверта панельна дискусія, під час якої обговорювалися інвестиційні та фінансові можливості для виробництва медичного обладнання, останні світові інновації та шляхи розвитку галузі, регуляторна політика у сфері медичного обладнання тощо. Актуальність теми панельної дискусії розкрив Павло Харчик, президент Асоціації «Оператори ринку медичних виробів».

Своє ставлення до реформування системи охорони здоров’я України та бачення того, яким чином це вплине на ринок медичного обладнання, представив Андрій Корнієнко, директор компанії «Katronic». На його думку, важливим аспектом реформування є розуміння того, до чого мають привести реформи. До того ж сам по собі процес реформування має забезпечуватися достатньою інформаційною підтримкою у зв’язку із спротивом з боку тих, хто не готовий приймати зміни. «Від реформування залежать інвестиційний клімат в країні, стабільність ринку як лікарських засобів, так і медичного обладнання, тому зміни мають йти в конкретному напрямку», — додав спікер. А. Корнієнко також торкнувся питання доцільності державної підтримки вітчизняних виробників медичних виробів.

Микола Романьок, партнер компанії «Кратія», поділився практичним досвідом надання консалтингових послуг виробникам медичного обладнання у проведенні оцінки відповідності медичних виробів. «Система вже відпрацьована. Ми маємо власний досвід у цьому напрямку — близько 100 процедур за новою системою оцінки відповідності медичних виробів було проведено за нашої підтримки», — повідомив спікер.

Віталій Швачка, директор представництва «Karl Storz» в Україні, відмітив значний розвиток медичної сфери за останній рік, проте підкреслив, що, на жаль, цей розвиток відбувається тільки в тих напрямках, які приносять швидкий прибуток. «Педіатрія, торакальна хірургія та ней­рохірургія — ті напрямки медицини, що сьогодні практично не приносять прибутку, внаслідок чого практично не розвиваються. Натомість ринок медичних послуг перенасичений у таких напрямках, як гінекологія, хірургія тощо. Сподіваюся, що в найближчі 5–7 років ринок медичних послуг «дозріє» до використання медичного обладнання, яке приносить не тільки економічний ефект, але і йде на користь розвитку медицини. Поки що нові медичні технології немає для кого розвивати. Лікарі масово переїжджають за кордон», — зауважив спікер.

Зоя Себелєва, директор ТОВ «Український центр медичної сертифікації та прогнозування», повідомила про роботу центру та висловила думку щодо можливостей та викликів для вітчизняних виробників медичного обладнання.

Про наслідки змін у сфері державних закупівель медичного обладнання, зокрема переходу на систему «ProZorro», розповів Дмитро Лаврентій, генеральний директор «UMT Plus» — ексклюзивного дистриб’ютора «Toshiba» в Україні, поділившись власним досвідом участі у тендерах через систему «ProZorro».

Отже, підбиваючи підсумки заходу, слід за­уважити, що питання реформування системи охорони здоров’я проходили червоною стрічкою через усі дискусійні панелі ІІ Українського форуму з охорони здоров’я’16. Учасники форуму відмітили важливість впровадження реформи як для підвищення інвестиційної привабливості України з метою розвитку медицини, так і для розвитку фармацевтичного ринку та ринку медичних виробів. Проте на шляху реформування галузі слід чітко дотримуватися обраного вектору, у разі України — вектору європейської інтеграції. «Чи йде Україна наміченим шляхом?» — питання, яке неодноразово лунало з вуст учасників форуму під час панельних дискусій, проте, на жаль, поки що на нього не має однозначної відповіді.

Світлана Шелепко,
фото Сергія Бека
Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті