Ціноутворення та реімбурсація: про що говорив Володимир Гройсман із фармацевтичною індустрією?

Володимир Гройсман обговорив з представниками фармгалузі ініціативи щодо регулювання цін22 листопада під головуванням Прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана в Кабінеті Міністрів України відбулася зустріч з представниками зарубіжних та вітчизняних фармацевтичних компаній, професійних асоціацій та експертами. Також у заході взяли участь члени Уряду та представники центральних органів влади. Зустріч відбулася у форматі офіційної частини та дискусії за зачиненими дверима, головною темою якої стало прийнчте 9 листопада Урядом рішення щодо створення си­стеми референтного ціноутворення з 1 січня 2017 р. та компенсації вартості препаратів проти гіпертонічної хвороби, цукрового діабету та бронхіальної астми з 1 квітня (прим. ред.: наразі тексти відповідних постанов не оприлюднено). У проекті бюджету на 2017 р. вже передбачено на ці цілі 500 млн грн.

Офіційна частина

В. Гройсман підкреслив, що мета зустрічі — обмін думками з питань реформування системи охорони здоров’я, у тому числі й фармацевтичного напрямку. З перших днів роботи нового Уряду тема доступності і якості ліків позиціонується як надважлива. «Мене як Прем’єр-міністра дуже турбує система ціноутворення на лікарські засоби. Є багато даних, що ціни на лікарські засоби в нашій країні завищені», — зазначив він, додавши, що Уряд зробив певні кроки в напрямку вирішення цієї проблеми. Так, спрощено реєстрацію ліків. В. Гройсман також відзначив, що Уряд абсолютно відданий ідеї проведення закупівель лікарських засобів через міжнародні організацій.

«Я знаю, що такі наші рішення не всім подобаються і не всі готові змиритися з тим, що система буде прозорою, відкритою та без корупційних чинників. Тому сьогодні хочу сказати, що зроблю все можливе, щоб домогтися справедливого ціноутворення на лікарські засоби, щоб закупівлі відбувалися за чесними цінами, щоб ліки вчасно потрап­ляли в лікарні. Закликаю кожного за цим столом відповідально поставитися до рішень Уряду та швидко їх реалізувати. Хочу застерегти від створення штучного дефіциту ліків. Це не принесе користі ініціаторам таких кроків», — підкреслив Прем’єр-міністр.

Уляна Супрун, виконуюча обов’язки міністра охорони здоров’я, наголосила, що більше 90% ліків населення купує за власні кошти, на відміну від країн ЄС, де запроваджено реімбурсацію: «Якщо ми хочемо йти в Європу, треба, щоб охорона здоров’я та доступність ліків також були європейськими».

Вона повідомила, що завершується робота над Національною політикою щодо забезпечення лікарськими засобами на період до 2025 р. (прим. ред.: відповідний проект винесено на громадське обговорення 17 листопада). Також паралельно йде розробка нового Національного переліку основ­них лікарських засобів, до якого буде включено близько 300 найменувань.

У. Супрун підтримала думку Прем’єр-міністра, що ціни на ліки в Україні є завищеними: «Наше фінансове становище не дозволяє впровадити реімбурсацію за такими цінами. Тому потрібні референтні ціни. Ми обрали в якості референтних країн Польщу, Латвію, Словаччину, Угорщину, Чехію. Чому ці країни? Вони є постсоціалістичними (як і Україна), мають конкурентну економіку, ефективне регулювання фармринку, низький рівень корупції, високий рівень демократії та є членами ЄС. Ми дослідили вартість в цих країнах таких препаратів, як метформін, еналаприл та карведилол, та виявили, що вона нижча, ніж в Україні». Очільниця МОЗ пообіцяла, що актуальні референтні ціни на кожну із 21 міжнародних непатентованих назв (що ввійшли до постанови КМУ) будуть публікуватися на сайті МОЗ.

Також зміниться підхід до регулювання націнок: граничні постачальницько-збутові надбавки планується зменшити до 5% й запровадити регресивні торговельні (роздрібні) надбавки не вище ніж 20%, що також призведе до зниження ціни (на сьогодні граничні постачальницько-збутові надбавки становлять 10%, а граничні торговельні – 25%).

Прим. ред.: наше видання провело дослідження, результати якого свідчать, що середньозважена вартість однієї упаковки лікарського засобу в Україні є однією з найнижчих серед сусідніх та європейських країн. За даними аналітичної системи дослідження ринку «PharmXplorer»/«Фармстандарт» компанії «Proxima Research» у країнах СНД цей показник у 2015 р. становив: у Росії – 3,39 дол. США; у Казахстані – 3,13 дол. США; у Білорусі – 2,48 дол. США; у Грузії – 3,77 дол. США, а в Україні – 2,05 дол. США. У той же час витрати на лікарські засоби на душу населення в рік у країнах СНД у 2015 р. становили: у РФ – 120 дол. США; у Казахстані – 106 дол. США; у Білорусі – 99 дол. США; у Грузії – 93 дол. США. Для порівняння: в 2015 році цей показник в Україні (госпітальний і аптечний сегменти) склав 53 дол. США, 85% з цих витрат несуть на собі споживачі. Тобто проблема полягає у тому, що обсяги фінансування лікарських засобів в Україні мізерні.

Крім того, за підсумками 2015 р. середньозважена роздрібна націнка на лікарські засоби складає близько 21%. Отже, запропонована МОЗ модель регулювання націнок суттєво не вплине на кінцеву ціну ліків.

Зазначимо, що після цих виступів подальші дискусії відбулися за зачиненими дверима, але ми повідомлятимемо читачам про їх перебіг.

Закрита частина

Під час дискусії у учасників ринку виник ряд зауважень до запропонованої Урядом моделі щодо державного регулювання цін на ліки.

Референтне ціноутворення на ліки буде запроваджено вже з 1 січня 2017 р., однак, за словами керівника з розвитку госпітальної округи ПАТ «Київмедпрепарат» Корпорації «Артеріум» Євгенія Довганя, може виникнути ситуація, коли за відсутності Порядку розрахунку граничних цін на лікарські засоби виробники не встигнуть вчасно задекларувати зміни оптово-відпускних цін, а сама процедура декларування займатиме щонайменше місяць. Крім того, негативно на ситуацію може вплинути відсутність оновленого Національного переліку основних лікарських засобів, на який поширюватиметься державне регулювання цін. Тобто вже у лютому наступного року може виникнути колапс у сфері державних закупівель лікарських засобів у зв’язку з відсутністю своєчасно задекларованих цін. У роздрібному сегменті може виникнути аналогічна ситуація, коли з аптечних полиць зникнуть необхідні ліки через неможливість розрахувати роздрібну ціну, яка повинна буде розраховуватися на основі задекларованої оптово-відпускної ціни.

За словами голови правління ГС «Аптечна професійна асоціація України» Ігоря Червоненка, на сьогодні в Україні функціонує близько 20 тис. аптечних закладів. Тому ціни на ліки у роздрібному сегменті фармацевтичного ринку формуються в умовах здорової конкуренції, а середньозважена роздрібна націнка не перевищує 21%. Таким чином, існуюча конкуренція на ринку позитивно впливає на встановлення цін в межах діючого законодавства, а адміністративний ресурс, пропонований Урядом, суттєво не вплине на їх зниження. І. Червоненко погодився з тим, що аптечний сегмент витримає 20% рівень роздрібної націнки, яка розраховуватиметься від закупівельної ціни, тобто ціни постачальника.

Що стосується запровадження механізму реімбурсації, то доповідач нагадав досвід пілотного проекту з артеріальної гіпертензії, відзначивши що при його реалізації кошти відшкодовувалися аптечним закладам із затримкою, а з деякими аптеками держава досі не розрахувалася, не зважаючи на те, що Пілотний проект було завершено ще в грудні 2014 р. Тому І. Червоненко застеріг від повторення попереднього досвіду.

Він також виступив з проханням залучати ринок до розробки нових нормативно-правових актів. «Ми просимо одного – бути почутими», – наголосив І. Червоненко.

«Я готовий чути і прислухатися. Єдине, у чому проблема: на жаль, у цій сфері стільки лобістів, що деколи краще взагалі не зустрічатися», – зауважив Володимир Гройсман.

Валерій Печаєв, президент Об’єднання роботодавців медичної та мікробіологічної промисловості наголосив, що вітчизняні виробники підтримують рішення Уряду щодо запровадження реімбурсації та референтного ціноутворення. Але з огляду на досвід пілотного проекту з артеріальної гіпертензії та брак фінансування, на думку доповідача, відшкодовувати необхідно лише частину лікарських засобів, які містять діючі речовини, що входитимуть до програми відшкодування. Такі препарати він запропонував визначити шляхом використання медіани, як це було на другому етапі пілотного проекту з відшкодування вартості антигіпертензивних ліків.

Також В. Печаєв зосередив увагу на проблемах централізованих закупівель лікарських засобів через міжнародні організації. На його думку міжнародні закупівельні агенції мають закуповувати лише ті лікарські засоби, які не виробляють українські виробники. Зокрема це стосується закупівель за кошти Глобального фонду.

Прем’єр-міністр України разом з в.о. міністра вкотре наголосили на тому, що в Україні ціни на ліки значно вище, ніж у референтних країнах (Польщі, Словаччині, Чехії, Латвії та Угорщині). У якості прикладів було наведено ціни на препарати метформіну, еналапрілу та карведілолу.

Генеральний директор компанії «ІНТЕРХІМ» Анатолій Редер зі свого боку висловив готовність до реалізації урядової ініціативи, однак у той же час звернув увагу на ризики та «зворотній ефект», які можуть виникнути у випадку, якщо механізм не буде ретельно відпрацьовано. В іншому випадку замість бажаного зниження цін на ліки, референтне ціноутворення може призвести до їх підвищення. У якості прикладу А. Редер озвучив знайдену за результатом пошуку в інтернеті ціну на препарат метформіну в одній зі столичних аптек, яка вказує на те, що в умовах діючого ціноутворення на ліки вона не перевищує ціни на аналогічний препарат у референтних країнах.

Зазначимо, що насправді в МОЗ України розрахували ціни на ліки на основі задекларованих оптово-відпускних цін, до яких додали максимальні 10% постачальницько-збутової націнки і максимальні 25% роздрібної націнки. Насправді ж вартість ліків у роздрібній мережі значно нижча, ніж розрахована профільним міністерством.

З боку представника зарубіжного виробника – генерального директора компанії GlaxoSmithKline Pharmaceuticals в Україні Олени Лиховець, поступило питання – чи планується у подальшому розширити перелік ліків, які підлягатимуть реімбурсації, адже на сьогодні запропонований перелік містить застарілі препарати.

Уляна Супрун, в.о. міністра охорони здоров’я України відповіла, що команда МОЗ України готова зустрічатися з зарубіжними виробниками лікарських засобів та висловила сподівання, що перелік ліків, які відшкодовуватимуться, надалі розширюватиметься. Але зараз в Україні економічна криза й держава може допомогти лише найбільш вразливим верствам населення.

Щодо механізму відшкодування в.о. міністра повідомила, що його буде доопрацьовано разом з Міністерством економічного розвитку і торгівлі України.

Ігор Никифорчин, директор з маркетингу фармацевтичної фірми «Дарниця» звернув увагу на те, що у останньому проекті переліку лікарських засобів, які підлягатимуть реімбурсації, визначені лише міжнародні непатентовані назви, але відсутні лікарські форми та дозування. Виникає питання, чи усі лікарські засоби незалежно від лікарської форми та дозування підпадатимуть під реімбурсацію?

Павло Лукашевич, керівник відділу маркетингу госпітальних препаратів ПАТ «Фармак», висловив наступне застереження. Наразі пропозиція МОЗ України полягає у обмеженні переліку лікарських засобів, які зможуть закуповувати лікувально-профілактичні заклади, Національним переліком. Тобто ліки, які не увійдуть до оновленого Національного переліку заклади охорони здоров’я не зможуть купувати за бюджеті кошти. Відтак вузькопрофільні лікарні не матимуть змоги забезпечити пацієнтів ліками відповідно до протоколів лікування. Національний перелік включає ліки для задоволення базових потреб системи охорони здоров’я, але цього недостатньо для надання медичної допомоги.

Олег Клімов, голова правління ГО «Всеукраїнська фармацевтична палата», висловився щодо запровадження реімбурсації. Він запропонував зобов’язати усі аптечні заклади брати участь у цьому проекті.Також доповідач зауважив, що 500 млн грн, які Уряд обіцяє надати для реалізації проекту з відшкодування вартості ліків, замало для задоволення реальних потреб споживачів. Крім того, О. Клімов наголосив на необхідності запровадження обліку пацієнтів для визначення реальних потреб населення у лікарських засобах, які підлягатимуть відшкодуванню.

Директор з розвитку ТОВ «БаДМ» Олександр Суходольський підтримав ідею щодо запровадження реімбурсації. У той же час він озвучив деякі побоювання, які можуть виникнути у зв’язку із запровадженням референтного ціноутворення на ліки. Дистриб’ютори під час провадження своєї діяльності несуть курсові ризики при імпорті лікарських засобів. Затратною частиною є логістичні функції та утримання складських приміщень і оплата комунальних послуг. Тому, на його думку, запропонований Урядом рівень граничної постачальницько-збутової надбавки (5%) може негативно вплинути на роботу українських дистриб’юторів. І якщо великі дистриб’ютори ще якимось чином зможуть витримати додаткове навантаження, то для дрібних дистриб’юторів це може стати ударом, що призведе до монополізації ринку. На його думку, аналогічна ситуація може виникнути і у роздрібному сегменті ринку.

Володимир Гройсман коментуючи виступ О. Суходольського зазначив, що у разі значних операційних витрат необхідно оптимізувати логістику. Крім того, на його думку, коли імпортер ввозить товар в Україну то вже має маржу. Очільник Уряду закликав з повагою ставитися до українських громадян та чесно виконувати свою роботу.

Він нагадав, що реімбурсацію планується запровадити з 1 квітня наступного року, й можливо бюджет проекту буде переглянутий у бік збільшення.

Щодо команди, яка наразі працює в МОЗ України В. Гройсман підкреслив, що він радий тому, що у міністерство прийшли чесні люди.

Очільник Уряду наголосив, що відтепер увесь державний апарат слідкуватиме за дисципліною цін. «Якщо ми побачимо, що замість того, щоб служити людям хтось починає створювати проблеми з націнками та цінами вся міць державного апарату буде спрямована на те, щоб вирішити проблему показово», – підкреслив В. Гройсман. Також він пообіцяв, що Держлікслужба працюватиме як годинник.

В. Печаєв зауважив, що необхідно запровадити дієвий контроль за виконанням рішень. Зокрема, необхідно щоб лікарі виписували рецепти, щоб Державна служба України з питань безпеки харчових продуктів та захисту споживачів ефективно слідкувала за цінами, щоб Держлікслужба здійснювала контроль.

У свою чергу Олександр Саєнко, міністр КМУ, наголосив, що Уряд має велике бажання досягти результату. Тому Держлікслужба, Податкова поліція, МВС, АМКУ, МОЗ України боротимуться за цей результат.

«У країні унікальна ситуація з фармацевтичною галуззю. 4 з 5 упаковок лікарських засобів виробляються в Україні. Нашому міністерству в обличчі замовника ми взагалі не потрібні», – зауважив представник Асоціації «Виробники ліків України» Олександр Чумак. Він виступив з пропозицією у рамках референтного ціноутворення запровадити внутрішнє реферування цін. «Дайте конкретне завдання українським виробникам – що нам виробляти, і протягом 5 років державою закуповуватимуться конкретні препарати, які ми виробимо за рік. Ми дамо вам ціни на 5 років вперед», – наголосив він і відзначив дискримінаційні умови, які виникли для вітчизняних виробників ліків внаслідок запровадження спрощеної процедури реєстрації імпортних препаратів. За словами О. Чумака, процедура державної реєстрації ліків вітчизняного виробництва у кращому випадку займає щонайменше 2,5 роки.

О. Саєнко коментуючи виступ О. Чумака зазначив, що Уряд спростив реєстрацію лікарських засобів, які пройшли контроль в інших країнах. Відтак, на думку посадовця, вони не потребують додаткового контролю в Україні.

Це заперечив А. Редер, який зауважив, що європейські експерти надали критичну оцінку процедурі спрощеної реєстрації ліків в Україні, як такій, яка не відповідає вимогам ЄС. Крім того, спрощена реєстрація стосується лікарських засобів зареєстрованих у США, Канаді, Японії, Австралії, Швейцарії, а щодо ЄС, то ця процедура стосується лише ліків, які зареєстровані за централізованою процедурою. Така регуляція виглядає дивною у контексті євроінтеграції України, адже ЄС не визнає автоматично реєстрацію в інших країнах. Існують чіткі процедури, які б мала прийняти Україна.

А. Саєнко відповів наступним чином: «Ми також радилися з експертами. Експерт та експерт – отримуємо 2 експерти. Запроваджений механізм поліпшує ситуацію».

«Для того, щоб сформувати тут ринок, необхідно затвердити протоколи лікування. На основі протоколів необхідно затвердити номенклатуру і визначити її з 1 січня 2017 р. обов’язковою для лікування нозологій. Усе інше необхідне зробить ринок», – наголосив О. Чумак.

«Яким чином відбуватиметься реферування цін – за торгівельною назвою або МНН?», – поцікавилася начальник комерційного відділу компанії «Servier» в Україні Оксана Макогонська. Крім того, наразі не зрозуміло, яким чином власник реєстраційного посвідчення доводитиме, що на момент розрахунку ціни, в референтних країнах діяли саме такі ціни, на яких базуються його розрахунки. Адже на сьогодні в Україні немає можливості нотаріально засвідчувати скрін-шоти з сайтів уповановажених державних органів референтних країн, а відповідно до ініціативи МОЗ України заявники мають брати цю інформацію з сайтів. Інформація про ціни постійно оновлюється. Тобто як заявник доведе, що саме ця ціна була вказана на момент, коли він використав її для здійснення розрахунку референтної ціни на препарат. Також зарубіжні виробники виступили проти запровадження медіани для визначення ліків, які підлягатимуть відшкодуванню.

Підбиваючи підсумки зустрічі, представники Уряду зазначили, що запровадження референтного ціноутворення та реімбурсації ліків – це перші кроки на шляху здешевлення ліків. В. Гройсман запропонував присутнім до кінця цього тижня зібратися ще раз у більш вузькому колі і пропрацювати всі етапи реалізації прийнятого механізму. «Тоді ми зможемо дати відповіді на всі ті питання, які є всередині і ви зможете також передати Міністру Кабінету Міністрів України ваші пропозиції», – наголосив Прем’єр-міністр України.

Прес-служба «Щотижневика АПТЕКА»
Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті