Автономізація лікарень: профільний комітет дійшов консенсусу щодо законопроекту 2309а-д

7 грудня 2016 р. відбулося розширене засідання Комітету Верховної Ради з питань охорони здоров’я (Комітет) за участю представників Асоціації міст України (АМУ), присвячене Дню місцевого самоврядування у Верховній Раді України. Під час заходу було розглянуто стратегію розвитку охорони здоров’я, підготовлену АМУ. Нагадаємо, що МОЗ вже заявило про готовність взяти у роботу розроблені експертами АМУ напрацювання, які допоможуть реалізувати медичну реформу.

Олександр Слобожан, перший заступник виконавчого директора АМУ, наголосив, що реформа охорони здоров’я повинна врахувати процеси децентралізації, а також бачення та пропозиції органів місцевого самоврядування.

Вікторія Сидоренко, аналітик АМУ з питань охорони здоров’я, додала, що майже всі пропозиції асоціації вже враховано в проекті Закону України «Про організацію медичного обслуговування населення в Україні» (№ 4456, ініціатори — члени Комітету, окрім О. Корчинської та І. Сисоєнко). Органи місцевого самоврядування зацікавлені в прийнятті цього законопроекту, проте викликає стурбованість, як на практиці буде виглядати зміна підходу до фінансування лікарень.

Сьогодні органи місцевого самоврядування наголошують на необхідності впровадження єдиної методики розрахунку вартості медичних послуг, переходу до фінансування послуг, а не інфраструктури. Громада сама визначить, які напрями є важливими та яка медична допомога має надаватися.

Особлива увага повинна приділятися первинному рівню, основне завдання якого — профілактика захворювань. Вже є приклади, коли об’єднані громади успішно взяли в свої руки розбудову надання медичної допомоги. Вони навіть реалізують місцеві програми реімбурсації та лікування деяких хвороб в умовах денного стаціонару і навіть амбулаторно.

Громада стає господарем, який фінансує комунальні послуги, інфраструктуру, забезпечує медиків обладнанням. Вторинний рівень передбачає створення лікарень інтенсивного лікування, які перетягнуть на себе більшу частину фінансування. У той же час слід забезпечити необхідний обсяг допомоги за місцем проживання тим особам, які вже втратили здоров’я та хочуть гідно завершити життя в своїй громаді. Тому АМУ пропонує створити центри медико-­соціальної допомоги на базі приміщень дільничних, районних, міських лікарень, які внаслідок реформи просто залишаться напівпорожніми. У такому центрі можуть працювати сімейний лікар, сімейний лікар — стоматолог. Важливо зберегти традиції відвідування громад вузькими спеціалістами.

Комітет взяв до уваги отриману інформацію, яку буде використовувати в подальшій роботі.

Члени Комітету підтримали ініціативу Ольги Богомолець, голови Комітету, щодо ініціювання парламентських слухань на теми «Медична освіта в Україні: погляд у майбутнє» (разом із Комітетом Верховної Ради з питань науки та освіти) та «Раціональна фармацевтична політика та забезпечення населення ефективними, безпечними та доступними лікарськими засобами». Також досягнуто домовленостей, що перед цим будуть проведені відповідні слухання в Комітеті.

Закупівлі ліків

Про стан поставок у регіони лікарських засобів, імунобіологічних препаратів та медичних виробів, закуплених через спеціалізовані міжнародні організації за кошти Державного бюджету України 2015 р., та стан організації МОЗ України державних закупівель для потреб охорони здоров’я у 2016 р. розповів Роман Ілик, заступник міністра охорони здоров’я України. На 6 грудня стан виконання зобов’язань міжнародними організаціями з поставок лікарських засобів за кош­ти 2015 р. наступний:

  • ЮНІСЕФ — 73%;
  • ПРООН — 100%;
  • Crown Agents —99%.

Поставлено 94% засобів для імунопрофілактики (в регіони розвезено 91%); 99% препаратів для лікування онкохворих дітей (88% — в регіонах); 99% препаратів для онкохворих дорослого віку (85% — в регіонах); 99% антиретровірусних препаратів, які повністю отримали області; 99,96% препаратів для лікування орфанних захворювань (96% — в регіонах); 100% ліків для дітей з гепатитом (99% — в регіонах) та для дорослих з гепатитом (97% — в регіонах).

Що стосується міжнародних закупівель за кошти 2016 р., то станом на 17 листопада укладено договори з ЮНІСЕФ (імунопрофілактика); ПРООН (трансплантація, доросла онкологія, лікування громадян із хворобою Гоше, мукополісахаридозом, орфанними захворюваннями, бульозним епідермолізом, легеневою артеріальною гіпертензією, а також за напрямком «Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини»); Crown Agents (серцево-­судинні захворювання та закупівля ендопротезів).

Нагадаємо, що постановою КМУ від 23 серпня 2016 р. № 557 затверджено перелік лікарських засобів та медичних виробів, які закуповуються на підставі угод (договорів) щодо закупівлі зі спеціалізованими організаціями, які здійснюють закупівлі за напрямами використання бюджетних коштів у 2016 р. за бюджетною програмою 2301400 «Забезпечення медичних заходів окремих державних програм та комплексних заходів програмного характеру». Вже оголошено тендер на закупівлю ліків за напрямками «Мукополісахаридоз» та «Хвороба Гоше». Очікується, що закуплені препарати надійдуть до кінця року. 28 листопада оголошено тендер за напрямками «Доросла онкологія», «Серцево-судинні захворювання», «Централізована закупівля ендопротезів», поставки плануються на початок 2017 р.

106940

У той же час заступник міністра не зміг відповісти на запитання, хто саме буде закуповувати препарати для дитячої онкології, а також за якими напрямками та на яку суму ще не укладено контракти. Він пообіцяв уточнити це та надати інформацію найближчим часом.

Члени Комітету в черговий раз підняли питання, коли ж вони отримають копії договорів, укладених МОЗ із міжнародними організаціями. Міністерство декілька місяців ігнорує звернення як Комітету, так і окремих депутатів щодо цього питання. «Ми повинні проаналізувати ціни, за якими здійснювалися закупівлі у 2015 р., без цих даних говорити про економічну доцільність такого механізму неможливо. Ця інформація повинна бути публічною», — підкреслив народний депутат Олексій Кириченко. Його підтримала Тетяна Бахтеєва, повідомивши, що надіслала відповідний запит до МОЗ, на який так і не отримала належної відповіді: «Я отримала тільки загальну інформацію з відсотками, яка є скрізь. А нам необхідні копії договорів, де зазначені не тільки ціна, а найменування, кількість закуплених препаратів, їх дозування, строки придатності, дата поставки. Це не є комерційною таємницею, адже мова йде про гроші платників податків, які не отримали ліків вчасно. А наступного року планується збільшити кошти на закупівлю ліків до 6 млрд грн.».

Народні депутати прийняли рішення звернутися з листом до Прем’єр-міністра України із проханням вплинути на МОЗ та зобов’язати його надати цю інформацію.

Олег Мусій, заступник голови Комітету, додав, що в цій ситуації дається взнаки відсутність керівника галузі. Уряд нарешті повинен призначити міністра охорони здоров’я, який буде нести відповідальність за галузь. Члени Комітету також підтримали ініціативу О. Мусія щодо звернення до Прем’єр-міністра з вимогою невідкладного внесення до Парламенту кандидатури на посаду міністра охорони здоров’я України.

Автономізація лікувальних закладів

Гарячі суперечки виникли навколо законопроекту «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства з питань діяльності закладів охорони здоров’я» (реєстраційний № 2309а-д, друге читання). Зазначимо, що документ було прийнято Парламентом у першому читанні 21 квітня 2016 р., його авторами виступили 11 членів Комітету. Як повідомила О. Богомолець, всі пропозиції народних депутатів було внесено до проекту. Після опрацювання їх Головним юридичним управління Апарату Верховної Ради України було отримано чимало зауважень. Секретаріат Комітету разом із МОЗ та експертами Реанімаційного пакету реформ опрацювали їх та надали пропозиції, яким чином можна виправити ті чи інші зауваження, які у більшості випадків є технічними. Проте народні депутати повинні прийняти спільне рішення щодо деяких дискусійних моментів: дедлайну, до якого має завершитися реформування організаційно-правового статусу закладів охорони здоров’я та їх фінансування, а також доцільності внесення поняття «медична послуга» в Основи законодавства про охорону здоров’я за допомогою законопроекту 2309а-д. За словами О. Богомолець, члени Комітету повин­ні продемонструвати єдину консолідовану позицію щодо тексту законопроекту. Якщо цього не відбудеться, в Парламенті може не набратися достатньої кількості голосів. Не менш важливою є підтримка МОЗ, але, як запевнила голова Комітету, Міністерство наполягає на обов’язковому дедлайні, а всі інші виправлення є непринциповими. Більшість народних депутатів погодилися, що дедлайн має бути встановлений до 1 січня 2019 р.

О. Мусій виступив категорично проти внесення поняття «медична послуга», адже це не має ніякого відношення до процесу автономізації закладів. На його переконання, це відображено в законопроекті № 4456 «Про організацію медичного обслуговування населення в Україні», який є комплексним та системним. Також в доопрацьованому законопроекті 2309а-д з’явилася ще одна стаття, якої раніше не було і про яку мова не йшла. Що стосується дедлайну, то народний депутат запропонував взагалі його не встановлювати, мотивуючи це побоюванням, що МОЗ не в змозі вчасно підготувати необхідні підзаконні акти. Але в крайньому разі він готовий погодитися на дедлайн до 1 січня 2020 р.

Т. Бахтеєва також виступила категорично проти внесення поняття «медична послуга» до законопроекту 2309а-д.

Ірина Сисоєнко, заступник голови Комітету, підкреслила, що прийняття цього законопроекту дає можливість народним депутатам — членам Комітету нарешті стати ефективними та сказати: радянські принципи роботи системи охорони здоров’я змінено. Це перший крок в бік реформи, і прикро, що деякі народні депутати саботують його прийняття.

Оксана Корчинська, перший заступник голови Комітету, підтримала її: «Нас не можна назвати результативним Комітетом. Це перший системний законопроект, який потрібно винести до кінця грудня, інакше буде соромно перед виборцями».

Як пояснила Ірина Семерунь, завідувач Секретаріату Комітету, без внесення поняття «медична послуга» в Основи законодавства про охорону здоров’я неможливо буде реалізувати положення обговорюваного законопроекту, оскільки стаття про розпорядників коштів, із якими укладатимуться договори, не матиме предмету договору.

Павло Ковтонюк, заступник міністра охорони здоров’я, підтвердив, що питання дедлайну є надважливим: «Українці чекають на реформи ще з 2014 р. І відкладати їх — неподобство. Тому 2 роки є крайньою межею, на яку ми згодні». Стосовно внесення поняття «медична послуга», то Міністерство також підтримує такий крок, якщо він не протирічить законодавству. Але якщо Комітет прийме протилежне рішення, МОЗ не буде виступати проти.

Зазначимо, що протягом засідання народні депутати так і не знайшли компромісу з цього питання та його розгляд продовжено 9 грудня. Було прийнято рішення рекомендувати Парламенту підтримати законопроект в другому читанні та в цілому, при цьому до нього додано термін «медична послуга» та визначено дедлайн 31 грудня 2018 р. У разі якщо під час розгляду проекту в сесійній залі цей термін не буде підтриманий, його буде змінено з голосу на 31.12.2019 р.

Ганна Барміна, фото Сергія Бека
Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті