МОЗ демонструє зневажливе ставлення по відношенню до професіоналів галузі: Борис Тодуров

Уже другий тиждень поспіль у мережі Інтернет не вщухає широке обговорення дискусії, що відбулася між Борисом Тодуровим, головним лікарем державної установи «Інститут серця МОЗ України», та керівництвом профільного міністерства. Нагадаємо, що 1 січня на своїй сторінці в соціальній мережі кардіохірург виступив з різкою критикою роботи МОЗ України та глави відомства, поклавши на них відповідальність за смерті громадян України внаслідок затримки із закупівлею ліків та витратних матеріалів для лікування серцево-судинних захворювань.

546748

17 січня у прес-центрі інформаційного агентства «Інтерфакс-Україна» відбулася прес-конференція на тему «Катастрофа у вітчизняній медицині. Хто винен?», під час якої Борис Тодуров більш детально пояснив свою позицію широкому загалу.

Відповідно до даних Асоціації серцево-судинних хірургів, у структурі смертності в Україні 66% займають серцево-судинні захворювання. І це не просто соціальна проблема, а й загроза національній безпеці, адже щороку вони забирають близько 450 тис. життів. Пацієнти в Україні щороку потребують 140 тис. операцій на серці, але їх проводиться лише 24 тис. Таким чином, більша частина населення залишається без кардіохірургічної допомоги. Усю цю інформацію було доведено до відома Уляни Супрун, виконуючої обов’язки міністра охорони здоров’я України, ще в серпні 2016 р.

«Моє обурення було викликане черговим флешмобом керівництва галузі. Склалося враження, що вони забули про свою відповідальність за людські життя, а займаються лише піар-акція­ми. Тендери за 2016 р. із закупівлі препаратів та витратних матеріалів для хворих на серцево-судинні захворювання так і не проведено, незважаючи на те що влітку вже була готова номенклатура до закупівлі та техніко-економічне обґрунтування. Усі ці документи лягли на стіл очільника МОЗ у серпні 2016 р. І тим не менш до 31 грудня нічого не було зроблено. Програма щодо серцево-судинних захворювань передбачала закупівлю на 364 млн грн. витратних матеріалів, які могли врятувати десятки тисяч життів. І, як виявилося, така ситуація складається не лише за нашим напрямком. Я очікував, що У. Супрун після мого публічного звернення запросить мене для обговорення всіх нагальних питань та пошуку рішень. Цього не відбулося. Проте я не очікував тієї кібератаки, яка розгорнулась в мій бік вже наступного дня. Сотні незнайомих осіб звинувачували мене в сепаратизмі, корупції, обговорювали мій дім, родину, докторську дисертацію. Але відповіді на свої питання від МОЗ я так і не отримав», — зазначив керівник інституту.

Він підкреслив, що останнім часом міністерство демонструє зневажливе ставлення до професіоналів галузі, вони повністю відсторонені від процесу реформ. Натомість те, що проводить МОЗ, є лише пародією на реформи. Під жодним рішенням не прописано ні кадрового потенціалу, ні економічного обґрунтування, ні строків проведення, ні відповідальних осіб, ні якоїсь стратегії хоча б на декілька років.

«Я не бачу з боку керівництва МОЗ адекватної поведінки і не бачу перспектив працювати із цією командою. Вони навчилися робити гарні презентації, але вони нічого спільного не мають з медициною на місцях. І якщо це продов­житься ще якийсь час, галузь буде зруйновано. Ці 4 міс показали неспроможність нової команди змінити щось на краще», — наголосив Б. Тоду­ров. Його подив також викликали заяви МОЗ щодо впровадження еHealth протягом 2017 р.: «На впровадження електронної історії хвороби Інституту знадобилося декілька років, витрачено великі кошти. А тут заступник міністра з легкістю обіцяє це зробити по всій Україні вже завтра. Це авантюризм. Спостерігаючи це, інстинкт самозбереження відійшов у мене на задній план, а на перший вийшло почуття власної гідності. Я не можу дивитися, як сьогодні руйнуються залишки тієї медицини, яку ми стільки років підтримували, як можна не рахуватися із тисячним колективом, який створив справжню європейську кардіохірургію».

Минулого року Інститут серця МОЗ України отримав 60 млн грн. на витратні матеріали. Було проведено 6 тис. операцій, загальна вартість яких склала 750–850 млн грн. Таким чином, на кожного хворого виділено всього 10 тис. грн., що надзвичайно мало для кардіохірургії. «Для того щоб зробити операцію на серці, мені потрібен оксигенатор за 10–12 тис. грн., клапан — від 15 до 20 тис. грн., шовний матеріал — 5 тис. грн., розчин для зупинки серця, один флакон якого коштує 3,5 тис. грн. і т.д. Тобто у 2016 р. нас профінансували на 5–7% від потреби, і сьогодні на складі Інституту полиці пусті. Нам немає чим рятувати пацієнтів, тому вони або не отримують допомоги, або змушені самостійно купувати все необхідне», — розповів Б. Тодуров.

Він підтвердив, що в 2016 р. Інститут серця отримав за рахунок державного бюджету 1363 стенти. Але потреба в них є набагато більшою. Минулого року в стінах Інституту було проведено близько 3 тис. планових операцій стентування, а загалом може бути проведено до 5 тис. операцій за рік, якщо надавати допомогу хворим з передмість Києва. «Таким чином, держава забезпечує лише п’яту частину всіх стентів, що потрібні. Ті, які ми отримали, були поставлені безкоштовно, але це лише мала частина від витрат. Сама процедура є дороговартісною. Яким чином може бути безкоштовним те, що не закуповує держава? Безкоштовні мої руки, моя голова, які держава оцінила в 7 тис. грн. за місяць», — зазначив Б. Тодуров.

Фахівець також пояснив ситуацію щодо філіалу Інституту серця в Сєвєродонецьку: «Насправді його там не існує. Це помилка місцевої преси, адже було відкрито лише відділення ангіо­графії. Я був присутній при цьому, так як фахівця для відділення ми підготували в нашій установі». Інститут серця неодноразово звертався до МОЗ з проханням дозволити відкриття своїх філій у Донецькій і Луганській обл., щоб населення підконтрольних Україні територій мало доступ до кваліфікованої екстреної кардіологічної допомоги. Також не слід забувати, що на цих територіях перебуває велика кількість військових. Потужні кардіохірургічні центри залишилися в окупованих Луганську і Донецьку.

Фахівці Інституту вже 3-й рік їздять як волонтери на Схід, надаючи кардіохірургічну допомогу, але цього недостатньо: «Ми запропонували свою висококваліфіковану допомогу, яку можуть надавати лише 3–4 клініки в Україні. Ми своїми фахівцями і обладнанням можемо закрити потребу філій. Фінансування не потрібно, ми самі навчаємо спеціалістів, їздимо і контролюємо якість наданої медичної допомоги. Щодо оренди домовилися з місцевою владою щодо надання приміщень за 1 грн. До МОЗ зверталися голови Департаментів охорони здоров’я цих регіонів, Комітет Верховної Ради з питань національної безпеки і оборони, народні депутати, я особисто написав кілька листів з проханням відкрити філіали в Сєвєродонецьку та Маріуполі. 4 міс наш лист пролежав у заступника міністра Олександра Лінчевського без відповіді».

Також кардіохірург відповів на звинувачення у закупівлі препаратів для Інституту за завищеною ціною: «Ціни не перевищували граничних, встановлених МОЗ. За останні 3 дні в Інституті серця відбувся внутрішній та зовнішній аудити, якими не виявлено жодного порушення законодавства в процесі закупівель протягом 2016 р.».

У заході також взяли участь лікарі, представники громадських та пацієнтських організацій, які підтвердили, що порушені проблеми є характерними й для інших напрямків медичної галузі.

Світлана Донська, завідувач Центру дитячої онкогематології та трансплантації кісткового мозку Національної дитячої спеціалізованої лікарні «Охматдит», голова Всеукраїнської громадської організації «Асоціація дитячих онкогематологів України», додала, що протягом багатьох років лікарі-практики формували потребу в лікарських засобах та медичних виробах для закупівлі. Проте останніми роками намітилася тенденція до усунення цих фахівців від формування таких переліків, і вона поглиблюється: «У нас більше не буде робочих груп, які обговорювали номенклатуру та пропонували включати той чи інший препарат. Тепер буде одна велика експертна група, яка відповідатиме за всі напрямки закупівель».

Як наголосив Олег Рижак, завідувач відділення трансплантації кісткового мозку Центру дитячої онкогематології та трансплантації кісткового мозку Національної дитячої спеціалізованої лікарні «Охматдит», закупівлі за напрямком «Дитяча онкологія та онкогематологія» за 2016 р. так і не розпочато, не оголошено жодного тендеру. І це зважаючи на те, що номенклатура та техніко-економічне обґрунтування було затверджено ще у вересні. Навіть якщо зараз процес розпочнеться, препарати за 2016 р. надійдуть вже наприкінці 2017 р. Фахівець також зазначив, що отримані за кошти 2015 р. ліки за вищезазначеним напрямком мають менший термін придатності, ніж той, що було прописано в техніко-економічному обґрунтуванні: «Найбільший термін придатності спливає вже в липні 2017 р. Найменший — у квітні 2017 р. Наші пацієнти ризикують залишитися без дороговартісних медикаментів як мінімум на півроку. Таким чином, наша ситуація є ідентичною тій, що склалася в кардіохірургії, тому ми й вий­шли на спільну прес-конференцію. На початку каденції з боку У. Супрун були наміри зустрітися та обговорити питання трансплантології кісткового мозку з фахівцями, але в якийсь момент усе зупинилося».

На думку Віктора Сердюка, президента Все­української ради захисту прав і безпеки пацієнтів, ситуація з Б. Тодуровим призвела до згуртування медичної спільноти та привернула увагу суспільства: «Сподіваюсь, що в результаті тотальну безвідповідальність в охороні здоров’я буде знищено і ми зможемо лікуватися по-людськи та вчасно».

За словами Андрія Гука, заступника директора з науково-організаційної роботи ДУ «Інститут нейрохірургії імені академіка А.П. Ромоданова НАМН України», рука допомоги, яку фахова спільнота простягнула новій команді МОЗ, так і зависла в повітрі. І така поведінка (яка до того ж якісно прикрашена піар-кампаніями) викликає подив: «Сподіваюся, що Уляна Супрун нас почує та розпочне співпрацю».

Валентина Маркевич, президент фонду «Допомога онкохворим дітям», підняла питання закупівель ліків через міжнародні організації. На жаль, у договорах із ними не передбачено ніяких штрафних санкцій за затримку поставок та за поставку препаратів з терміном дії, який невдовзі сплине. До того ж ці організації можуть на свій розсуд зменшувати квоти на закупівлю медикаментів (як це відбулося з препаратами для лікування вірусних гепатитів, коли було закуплено препаратів на 22% менше від заявки). Тому розмови про економію є недоречними, адже в результаті регіони не отримали той обсяг ліків, на який розраховували.

Зазначимо, що на підтримку Б. Тодурова виступили фонд «Допомога онкохворим дітям», Всеукраїнське товариство гемофілії, Вільна профспілка медичних працівників України, Конфедерація вільних профспілок України. Представники МОЗ на прес-конференцію не з’явилися. Цю ситуацію буде розглянуто 18 січня під час засідання Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я, до участі в якому запрошені Б. Тодуров та У. Супрун.

Ганна Барміна
Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Останні новини та статті