Дієтичні добавки: як уникнути порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції?

31 Січня 2017 3:46 Поділитися
Дієтичні добавки як джерело необхідних поживних речовин користуються неабияким попитом серед українських споживачів. З огляду на їх популярність та особливі вимоги щодо безпеки такого харчового продукту ринок дієтичних добавок завжди викликав пильну увагу Антимонопольного комітету України (надалі — АМКУ) через вчинення учасниками ринку дій, які, на думку АМКУ, є порушеннями вимог Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції».
Наіда Шихкерімова

Найчастіше регулятор застосовує до порушників ст. 15-1 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», яка забороняє поширювати інформацію, що вводить в оману, вважаючи, що порушення у вигляді перебільшення властивостей дієтичної добавки, замовчування наслідків її застосування тощо може завдати шкоди здоров’ю споживачів.

За що саме АМКУ може притягнути до відповідальності? Дії виробників/дистриб’юторів можуть вважатися порушенням ст. 15-1 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» у випадку, якщо мають місце наступні факти:

  • інформація вводить в оману через те, що вона є неповною, неточною, неправдивою, зокрема внаслідок обраного способу викладення, замовчування окремих фактів та нечітких формулювань (наприклад викладення інформації настільки дрібним розміром шрифту, що його неможливо прочитати, є таким, що вводить в оману);
  • така інформація повідомлялася одній (охоплюється так званий «прямий» продаж), кільком особам (семінари, лекції з метою популяризації серед споживачів дієтичної добавки) або невизначеному колу осіб, зокрема в рекламі;
  • оманлива інформація розповсюджувалася порушником безпосередньо або через іншу особу;
  • інформація вплинула або могла вплинути на наміри осіб щодо придбання дієтичної добавки;
  • учасник ринку реалізації дієтичних добавок знаходився у конкурентних відносинах з іншими фірмами.

Інформація, що вводить в оману, може стосуватися, зокрема:

  • походження товару, країни виробника (наприклад щодо країни, у якій виробляється компонент для дієтичної добавки: зазначено «добавку вироблено в Японії», хоча кінцеве виробниц­тво розташоване в Україні);
  • способу виготовлення (зазначення відомостей щодо натуральності, природності дієтичної добавки або використання певних специфічних рецептур, посилання на медичні дослідження у випадку, якщо все це не відповідає дійсності);
  • обсягів виробництва, продажу чи поставки товарів, яких фактично не було на день поширення інформації (наприклад «перші в Україні за кількістю споживачів», якщо така інформація не відповідає дійсності);
  • споживчих властивостей (перебільшення властивостей, зазначення можливості лікувальної дії тощо), стандарти (наприклад твердження «відповідає європейським стандартам» у випадку, якщо така інформація є неправдивою);
  • особливостей реалізації дієтичних добавок: ціна, знижки (наприклад «найнижчі ціни в Україні», «найдешевші добавки в місті Київ», «продаж за цінами виробника» у випадку, якщо така інформація не відповідає дійсності).
Ярослав Чекер

Крім того, Законом України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» забороняється використовувати у рекламі дієтичних добавок вислови щодо можливої лікувальної дії, втамування болю, листи подяки, визнання, поради, якщо вони пов’язані з лікуванням чи полегшенням перебігу захворювань, а також посилання на інформацію, вислови, які спричиняють чи сприяють виникненню відчуття негативного психологічного стану.

Також п. 5 Технічного регламенту щодо маркування харчових продуктів, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 28 жовтня 2010 р. № 487, встановлено, що маркування харчових продуктів та спосіб, яким його виконують, не мають вводити в оману споживача стосовно:

(і) характеристик харчового продукту, зокрема його природи, ідентичності, властивостей, стану, складу, кількості, часових характеристик придатності (зберігання), походження, способу виробництва чи одержання;

(іі) необґрунтованого зазначення інформації про властивості харчового продукту, яких у нього немає;

(ііі) повідомлення щодо особливих властиво­стей харчового продукту, хоча всі подібні продукти мають такі самі властивості.

Вимоги до маркування харчових продуктів повинні забезпечувати надання споживачу необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про харчовий продукт.

У маркуванні, оформленні, рекламуванні харчових продуктів забороняється використання будь-якої інформації, що вводить в оману споживача або містить дані щодо властивостей харчового продукту, яких у нього немає.

Також вимоги до етикетування та реклами дієтичних добавок містяться в Гігієнічних вимогах до дієтичних добавок, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 19 грудня 2013 р. № 1114, у розділі ІІІ якого зазначається, що в етикетуванні дієтичних добавок слід зазначати, зокрема, наступне:

(і) назву харчового продукту — «дієтична добавка»;

(іі) назву категорій окремих поживних або інших речовин, що характеризують продукт або які вказують на походження таких окремих поживних або інших речовин;

(ііі) кількість (порцію) дієтичної добавки, рекомендовану для щоденного споживання, та попередження не перевищувати зазначену рекомендовану кількість (порцію) для щоденного споживання;

(іv) вказівку про те, що дієтичні добавки не слід використовувати як заміну повноцінного раціону харчування.

Етикетування і реклама дієтичних добавок не мають містити будь-яких прямих або в завуальованій формі тверджень про те, що повноцінний раціон харчування не може забезпечити отримання необхідної для організму людини кількості поживних речовин. Зазначення інформації, що вводить в оману, — це порушення не тільки законодавства щодо безпеки харчових продуктів, а ще й про захист від недобросовісної конкуренції, оскільки порушення таких норм сприяє отриманню неправомірних переваг у конкуренції. Наприклад, неприпустимо називати дієтичну добавку «препаратом». У цьому контексті варто згадати справу про дієтичну добавку «Шилентин». Так, під час рекламування дієтичної добавки «Шилентин» у засобах масової інформації та мережі Інтернет поширювалися неправдиві відомості про її лікувальні властивості, що могло вплинути на наміри споживачів щодо придбання цього товару. Під час розслідування АМКУ було встановлено, що засіб «Шилентин» насправді є дієтичною добавкою, а не лікарським засобом.

Також у кінці 2015 р. адміністративною колегією Київського обласного територіального відділення АМКУ дії одного з суб’єктів господарювання, які полягали в розміщенні на веб-сайті та в рекламному буклеті інформації про лікувальні властиво­сті дієтичної добавки, були визнані порушенням, а на суб’єкта накладено штраф. За висновком територіального відділення, підприємство могло отримати конкурентні переваги порівняно з іншими підприємствами, які реалізують дієтичні добавки або безпосередньо лікарські засоби.

Таким чином, майже будь-яка інформація, що поширюється учасником ринку реалізації дієтичних добавок, може бути об’єктом уваги АМКУ.

Де АМКУ може знайти порушення?

Обережно необхідно ставитися до маркування дієтичної добавки, поширення реклами, складання інструкцій для споживання, листків-вкладишів, інформації, зазначеної на веб-сайті, який використовує у своїй діяльності компанія.

Які заходи відповідальності застосовує АМКУ за поширення інформації, що вводить в оману?

АМКУ може застосовувати різні заходи впливу на порушника. Одним з них є надання обов’язкових до розгляду рекомендацій щодо припинення дій, які містять ознаки порушення, усунення умов виникнення цих порушень та умов, що їм сприяють, або вжиття заходів щодо усунення наслідків порушення.

Виконання рекомендацій надає можливість АМКУ не розпочинати справу щодо порушення законодавства про захист економічної конкуренції або закрити таку справу без прийняття рішення по суті.

У випадку розгляду справи АМКУ може прийняти рішення щодо накладання штрафу та зобов’язати усунути порушення в певний строк.

Початковий розмір штрафу за порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції становить 10% доходу (виручки) від реалізації продукції, що відбулася з порушенням законодавства про захист від недобросовісної конкуренції. Треба зауважити, що розмір штрафу не може перевищувати 5% доходу (виручки) від реалізації продукції суб’єкта господарювання за останній звітний рік, що передував року, у якому накладається штраф.

Зобов’язання, визначене в рішенні, необхідно виконати в певний строк. Невиконання рішення АМКУ — це окреме порушення, за яке також накладається штраф.

У випадку, якщо компанія не визнає порушення, вона може звернутися з оскарженням рішення АМКУ до господарського суду.

Які заходи необхідно вчинити для того, щоб уникнути порушення?

Знизити ризик притягнення до відповідально­сті можна завдяки наступним заходам.

1. Комплаєнс-програми

На підприємстві можуть бути запроваджені внутрішні політики з метою запобігання порушенням законодавства про захист від недобросовісної конкуренції. Програма має бути затверджена підприємством у вигляді обов’язкового до виконання документа та передбачати аналіз усіх матеріалів, зокрема рекламних макетів, які будуть поширюватися серед споживачів продукції, на предмет дотримання антимонопольного законодавства. Крім того, компанія може здійснити опитування споживачів щодо інформації, яка буде використовуватися в рекламі. Дані таких опитувань можуть бути використані для захисту своєї позиції у випадку, якщо регулятор буде вбачати в таких діях порушення.

2. Висновки органів АМКУ

У випадку суттєвих сумнівів щодо застосування певних формулювань, вигляду реклами, маркування дієтичної добавки компанія може підготувати звернення до АМКУ. Так, відповідно до Закону України «Про захист економічної конкуренції» АМКУ з метою запобігання порушенням законодавства може надавати суб’єктам господарювання на підставі наданої ними інформації висновки у формі рекомендаційних роз’яснень. У таких висновках АМКУ може визначити, чи містять дії оператора ринку порушення ст. 15Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції».

3. Правила професійної етики

Законодавством передбачається можливість створення учасниками ринку правил професійної етики в конкуренції, у яких можна обумовлювати правила поведінки на ринку реалізації дієтичних добавок. Такі правила обов’язково повин­ні бути погоджені з АМКУ.

Висновки

Оператори ринку реалізації дієтичних добавок несуть високі ризики бути притягненими до відповідальності за порушення антимонопольного законодавства. Зауважимо, що використання інформації, що вводить в оману, може бути не тільки порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, а й підставою для застосування заходів відповідальності за порушення законодавства про якість та безпеку харчових продуктів у вигляді штрафу в розмірі від 5 до 8 мінімальних заробітних плат з відкликанням та/або вилученням з обігу неправильно маркованих харчових продуктів.

У свою чергу, притягнення до відповідальності за порушення законодавства про якість та безпеку харчових продуктів може тягнути за собою додатково відповідальність у вигляді штрафу за ст. 15 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», якою встановлено заборону на досягнення неправомірних переваг у конкуренції шляхом порушення чинного законодавства, підтвердженого належним компетентним органом влади.

З огляду на зазначені вище ризики операторам ринку дієтичних добавок слід обачливо ставитися до інформації, що зазначається в рекламних матеріалах, інструкціях, листках-вкладишах тощо та рекомендується звертатися до фахівців для аналізу ризиків поширення інформації, що може ввести в оману, і погодження допустимих варіантів викладення таких даних.

Наіда Шихкерімова, юрист КПМГ в Україні
Ярослав Чекер, старший юрист КПМГ в Україні
Тел. 044 490 55 07, 050 275 80 49
[email protected]
Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*