Складові успіху. Розвиток ринку лікарських засобів. «АПТЕКА-2008. Осінь»

Пленарна сесія конференції розпочалася з доповіді керівника аналітичної служби компанії «МОРІОН» Олега Добранчука, присвяченої сучасному стану та тенденціям розвитку фармацевтичного ринку України.

Згідно з даними аналітичної системи дослідження ринку «Фармстандарт» компанії «МОРІОН» за 9 міс 2008 р. обсяг ринку ЛЗ України в цінах виробника становив 10,6 млрд грн., з яких 7,9 млрд грн. — імпорт, 3,2 млрд грн. — виробництво, 0,5 млрд грн. — експорт. Обсяг роздрібного фармацевтичного ринку за 9 міс 2008 р. становив 11,6 млрд грн. у цінах споживача, збільшившись на 34,4% порівняно з аналогічним періодом минулого року.

У вересні 2008 р. частка ЛЗ у загальному обсязі ринку аптечного продажу у грошовому вираженні становила 80,7%, що свідчить про її зменшення порівняно з 2006 р. (86,6%) та 2007 р. (84,3%). Частка виробів медичного призначення за вересень 2008 р. збільшилася до 9,9%, лікувальної косметики — до 5,9%, біологічно активних добавок (БАД) — до 3,9%. У натуральному вираженні частка ЛЗ у загальному обсязі ринку аптечного продажу в вересні 2008 р. становила 59,9%, виробів медичного призначення — 34,8%, косметики — 3,1%, БАД — 2,2%. У вересні 2008 р. загальний обсяг ринку аптечного продажу в грошовому вираженні збільшився на 30,3% порівняно з аналогічним періодом минулого року та становив 1,378 млрд грн.; загальний обсяг ринку аптечного продажу в натуральному вираженні порівняно з аналогічним періодом минулого року збільшився на 1,4% та становив 169 млн упаковок. Підвищення середньозваженої роздрібної вартості однієї упаковки в І кв. 2008 р. становило більше 30% для кожної категорії товарів «аптечного кошику» з найбільшою активністю в категорії косметики та виробів медичного призначення.

Аналізуючи частку вітчизняних ЛЗ у загальному обсязі аптечного продажу в вересні 2008 р., яка становила 22,8% у грошовому та 60,9% у натуральному вираженні, доповідач відзначив тенденцію до її скорочення. На ринку ЛЗ відмічається зменшення обсягу продажу препаратів вартістю до 4,5 грн. на фоні стабільного обсягу такого для ЛЗ від 4,5 до 26 грн. та активного збільшення обсягу продажу препаратів, вартість яких становить понад 26 грн.

Л. Добранчук також звернув увагу присутніх на коливання середньозваженої вартості упаковки ЛЗ як вітчизняного, так і іноземного виробництва, відповідно до коливання рівнів валют на міжбанківській валютній біржі за останні тижні. Підсумовуючи доповідь, він наголосив, що з початку 2008 р. високий рівень інфляції став потужним стимулом збільшення обсягу аптечного продажу в грошовому вираженні, проте насторогу викликає зниження темпів приросту обсягу продажу ЛЗ в упаковках. Це свідчить про те, що фармацевтичний ринок не може далі розвиватися екстенсивними методами, привертаючи до себе нових покупців. Особливе прискорення розвитку українському фармацевтичному ринку надають іноземні виробники, на що обов’язково повинні відреагувати і вітчизняні компанії.

Директор Державного фармакологічного центру МОЗ України Віктор Чумак розповів учасникам конференції про аспекти формування системи моніторингу за використанням ЛЗ в Україні. За його словами, розвиток та функціонування вітчизняного фармацевтичного ринку можна поділити на 2 періоди — до осені 2008 р. та після неї. Незважаючи на кризову ситуацію в галузі, на думку доповідача, проблема контролю за якістю ЛЗ на сьогодні не постане перед пацієнтами. Проте проблема контролю за раціональним використанням ЛЗ громадянами практично не вирішена, оскільки діяльність представників фармацевтичного ринку на даному етапі спрямована переважно на отримання прибутків. Крім того, в країні досі не впроваджено стандарти лікування та формулярну систему, не існують доведені докази взаємозамінності препаратів — генериків та дороговартісних оригінальних ЛЗ, що дозволило б економити бюджетні кошти як мінімум на 25%.

В. Чумак наголосив, що нині в Україні зареєстровано близько 11 тис. препаратів, проте, враховуючи наявність різних форм та дозувань одного і того самого ЛЗ, їх кількість зростає до 28 тис. найменувань. З 2,5 тис. фармацевтичних компаній, які зареєстрували свої препарати в нашій державі, активно працює лише близько 500.

При такому широкому виборі ЛЗ особливого значення набуває дотримання раціональної фармакотерапії, яка залежить від таких факторів: якості лікарського засобу; адекватних дій лікаря та клінічного провізора (адекватного вибору ЛЗ, режиму дозування, сумісності препаратів, урахування індивідуальних особливостей пацієнта, плацебозалежності — пацієнт повинен повірити, що отримає найкращий препарат); дій пацієнта з чітким виконанням рекомендацій лікаря.

Згідно з наказом МОЗ України від 17.12.2007 р. № 838 «Про затвердження Концепції розвитку фармацевтичного сектору галузі охорони здоров’я України» система забезпечення якості ЛЗ передбачає державну регламентацію з таких питань:

• розробка ЛЗ (фармацевтична розробка та виготовлення серій препарату для випробування по технології, яка має бути відтворена для його серійного виробництва);
• випробування, обсяг та вимоги до яких визначає МОЗ;
• підготовка реєстраційного досьє;
• експертиза реєстраційного досьє та державна реєстрація ЛЗ;
• вимоги до виробництва та впровадження у виробництво ЛЗ, які визначаються з урахуванням наведених принципів;
• інспектування та ліцензування виробництва ЛЗ;
• дотримання під час серійного виробництва вимог до ЛЗ, задекларованих у реєстраційних матеріалах;
• післяреєстраційні зміни та нагляд;
• дотримання правил та умов зберігання ЛЗ під час реалізації та застосування, визначених при його державні реєстрації.

Розкриваючи питання створення та впровадження стандартів медичної допомоги, В. Чумак відзначив, що основною доказовою базою для цього є клінічні рекомендації інших країн, адаптовані для України. При їх створенні необхідно обов’язково враховувати рівні доказовості, використовуючи дані систематичних оглядів, сформованих на основі метааналізу рандомізованих контрольованих випробувань або як мінімум одного рандомізованого контрольованого випробування. Проте введення таких стандартів, на думку доповідача, може бути ефективним лише на рівні первинної та вторинної ланки надання медичної допомоги, а для високоспеціалізованих закладів, де використовуються сучасні медичні технології та відповідна матеріальна база, вони неприпустимі.

Співробітниками Державного фармакологічного центру МОЗ України вже закінчена розробка Формулярної настанови лікарських засобів, яка складається з таких розділів:

• Невідкладна допомога при гострих отруєннях
• Кардіологія. Лікарські засоби
• Гастроентерологія. Лікарські засоби
• Пульмонологія. Лікарські засоби, що застосовуються при обструктивних захворюваннях дихальних шляхів, пневмонії та гострих алергічних реакціях
• Психіатрія та наркологія. Лікарські засоби
• Неврологія. Лікарські засоби
• Ендокринологія. Лікарські засоби
• Ревматологія. Лікарські засоби
• Дерматовенерологія. Лікарські засоби
• Анестезіологія та реаніматологія. Лікарські засоби
• Акушерство та гінекологія. Лікарські засоби
• Урологія, андрологія та нефрологія. Лікарські засоби
• Гематологія. Лікарські засоби
• Неонатологія. Лікарські засоби
• Офтальмологія. Лікарські засоби
• Оториноларингологія. Лікарські засоби
• Протимікробні та антигельмінтні засоби
• Імуномодулятори та протиалергічні засоби
• Лікарські засоби, що застосовуються у онкології
• Додаток 1. Наказ МОЗ України від 19.07.2005 р. № 360 «Про затвердження Правил виписування рецептів та вимог-замовлень на лікарські засоби і вироби медичного призначення, Порядку відпуску лікарських засобів і виробів медичного призначення з аптек та їх структурних підрозділів, Інструкції про порядок зберігання, обліку та знищення рецептурних бланків та вимог-замовлень»;
• Додаток 2. Взаємодія лікарських засобів;
• Додаток 3. Особливості застосування лікарських засобів у жінок в період вагітності та в період лактації;
• Додаток 4. Особливості застосування ЛЗ при недостатності функції внутрішніх органів;
• Додаток 5. Особливості застосування і обмеження у дітей та осіб похилого та старечого віку;
• Додаток 6. Фармацевтична опіка, спрямована на лікарів та медичний персонал, та фармацевтична опіка, скерована на пацієнта.

До формулярної настанови препарати включаються під міжнародною непатентованою назвою, після якої додатково вказуються всі торговельні назви ЛЗ, зареєстровані в Україні, в алфавітному порядку, поділяючись на вітчизняні та зарубіжні. Це дозволяє проводити генеричну заміну відповідно до потреб та можливостей лікувально-профілактичних закладів усіх рівнів надання медичної допомоги.

Дії лікаря- система СТАНДАРТИЗАЦІЇ медичних послуг, в основі яких є клінічні рекомендації.

Заступник голови Полтавської обласної державної адміністрації Надія Мякушко в своїй доповіді розглянула питання соціальної відповідальності комунальних аптечних підприємств щодо забезпечення населення України ЛЗ, а також доповіла про стан та особливості реформування закладів охорони здоров’я в Полтавської області.

Формування системи соціального захисту та соціальних гарантій громадян в умовах подальшого розвитку ринкової економіки України набуває все більшого значення та актуальності. Проте питанню соціальної відповідальності підприємств перед громадськістю, які прагнуть досягти високих показників прибутковості, відводиться все менше уваги. За таких умов зростає роль державних інституцій як регуляторних та контролюючих органів в питаннях забезпечення прав громадян на охорону здоров’я, доступності найнеобхідніших ЛЗ, надання пільг і гарантій окремим категоріям населення.

Розглядаючи механізми та засоби державного регулювання сфери соціальної відповідальності, доповідач підкреслила значення підприємств, які є спільною власністю територіальних громад, перебувають у межах безпосереднього впливу обласних державних адміністрацій і повинні бути гарантом соціального захисту членів відповідної регіональної громади — власника цих підприємств. Незважаючи на швидкий розвиток приватного сектору фармацевтичної галузі, саме комунальні аптечні підприємства є провідними закладами в реалізації державної політики у сфері медикаментозного забезпечення населення України.

Н. Мякушко наголосила, що у Полтавській області соціальна відповідальність щодо забезпечення населення ЛЗ та виробами медичного призначення покладена на Полтавське обласне комунальне підприємство (ПОКП) «Полтавафарм», яке було створено у квітні 2004 р. на базі 49 юридичних осіб — учасників обласного виробничого об’єднання «Фармація» відповідно до рішення одинадцятої сесії Полтавської обласної ради четвертого скликання. На сьогодні до складу підприємства входить аптечний склад; 144 аптеки, у тому числі 57 міських (39,6%) та 87 сільських (60,4%); 91 аптечний пункт, з яких 38 розташовано у сільській місцевості (41,7%); 49 аптечних кіосків, з яких 18 — у сільській місцевості (36,7%). Медикаментозну допомогу мешканцям населених пунктів, в яких відсутні аптечні заклади, надають медичні працівники 715 фельдшерсько-акушерських пунктів (ФАП) на підставі угод, укладених з аптеками ПОКП «Полтавафарм». Отримання прибутку комунальними аптечними підприємствами від фінансово-господарської діяльності може розглядатися лише в контексті самофінансування та реінвестування.

Актуальним на сьогодні залишається питання вирішення кадрових проблем. Щороку зростає кількість спеціалістів-фармацевтів в Україні, проте забезпечення кадрами саме сільських аптечних закладів залишається проблемою. У сільську місцевіть не хочуть їхати ані провізори, ані фармацевти, ані лікарі, ані фельдшери. Знайти фармацевтичного працівника з середньою освітою для роботи в кіоску складно, оскільки існують певні кваліфікаційні вимоги. До того ж сучасна фармацевтична освіта передбачає отримання знань в питаннях надання першої медичної допомоги. Отже фармацевтична освіта і кадрове забезпечення галузі мають певні недоліки. Необхідно удосконалити систему навчання підготовки фахівців задля їх конкурентоздатності на ринку праці. Доповідаючи про стан галузі охорони здоров’я на Полтавщині, Н. Мякушко наголосила, що через низьку ефективність використання коштів районного бюджету за останні два роки в області реорганізовано понад 40 дільничних лікарень. На фоні постійного зменшення чисельності населення області кількість штатних одиниць у лікувально-профілактичних закладах залишилась незмінною, а в деяких районах навіть зросла. Кількість ліжок в лікарнях не зменшувалася майже 10 років. Така ситуація потребувала негайних змін, тому Полтавською обласною державною адміністрацією було прийнято рішення до 2010 р. перейти до медичного обслуговування населення районів на основі використання амбулаторій сімейної медицини. Перевага цього підходу — орієнтація діяльності лікувально-профілактичних закладів на оцінку кінцевих результатів та якості проведеної роботи. Така реорганізація вже завершена в Диканському районі, де з початку 2009 р. заклади охорони здоров’я перетворяться на госпрозрахункові підприємства, у перспективі — завершення реорганізації в Пирятинському районі. До кінця 2009 р. у рамках проекту Європейського Союзу «Фінансування та управління в сфері охорони здоров’я в Україні» в області будуть реорганізовані обласна лікарня, 7 центральних районних лікарень, обласна дитяча лікарня. Такий широкий спектр закладів обраний з метою відпрацювання принципів госпрозрахункового підходу на всіх рівнях та напрямках, щоб в 2010 р. впровадити його в лікувально-профілактичних закладах по всій області.

Також з наступного року планується внести зміни і в систему фінансування сільських амбулаторій області. Закріплені за сільськими радами бюджетні видатки на фінансування первинної допомоги (сільські лікарські амбулаторії, фельдшерсько-акушерьки пункти тощо) будуть передані на рівень районного бюджету.

Голова Миколаївської фармацевтичної асоціації Олена Пруднікова в своїй доповіді внесла пропозиції щодо вирішення складної ситуації, яка склалася на роздрібному ринку ЛЗ:

• скасувати постанову КМУ від 10.09.2008 р. № 837 «Питання здійснення державного контролю якості лікарських засобів»;
• скасувати постанову КМУ від 10.09.2008 р. № 827 «Про ліквідацію Державної служби лікарських засобів і виробів медичного призначення»;
• відновити дію постанови КМУ від 16.02.1998 р. № 179 «Про затвердження Положення про Державну інспекцію з контролю якості лікарських засобів Міністерства охорони здоров’я»;
• відновити дію постанови КМУ від 02.06.2003 р. № 789 «Про утворення Державної служби лікарських засобів і виробів медичного призначення».

На її думку, реформування сфери охорони здоров’я необхідно розпочинати після законодавчого врегулювання та громадського обговорення усіма професійними асоціаціями та із залученням Ради підприємців при КМУ, припинивши практику ігнорування думки громадськості при формуванні державної політики у сфері фармацевтичної діяльності.

На завершення доповіді О. Пруднікова зауважила, що регулювання цін на фармринку повинно відбуватися поступово, мати системний підхід та повинно бути проаналізовано з точки зору правил ціноутворення та мати серйозне економічне обґрунтування.

Отже, успішний розвиток фармацевтичного ринку ніколи не перестане хвилювати та цікавити його представників, які знаходяться в постійному пошуку все нових та нових шляхів його удосконалення. n

Найцікавіші доповіді конференції «Аптека — 2008 Осінь» читайте в наступних номерах «Щотижневика АПТЕКА».

Ганна Барміна, фото Любові Столяр

З матеріалами конференції
ви можете ознайомитися на сайтах
www.apteka.ua, www.morion.ua