ПОВІДОМЛЕННЯ
ПРО ОПРИЛЮДНЕННЯ ПРОЕКТУ НАКАЗУ МОЗ УКРАЇНИ «ПРО ЗАТВЕРДЖЕННЯ ПРОТОКОЛІВ ФАРМАЦЕВТИЧНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ»
Проект наказу МОЗ України «Про затвердження протоколів фармацевтичного обслуговування» розроблено відповідно до Закону України «Про лікарські засоби», Закону України «Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавств Європейського Союзу», на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 25 липня 2003 р. № 1162 «Про затвердження Державної програми забезпечення населення лікарськими засобами на 2004–2010 роки», постанови Кабінету Міністрів України від 13 червня 2007 р. № 815 «Про затвердження Національного плану розвитку системи охорони здоров’я на період до 2010 року», постанови Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2008 р. «Про затвердження Плану заходів щодо вдосконалення державного контролю за обігом лікарських засобів і виробів медичного призначення», відповідно до наказу МОЗ України від 18 грудня 2007 р. № 838 «Про затвердження Концепції розвитку фармацевтичного сектору галузі охорони здоров’я України», наказу МОЗ України від 31 березня 2008 р. № 166 «Про затвердження Концепції управління якістю медичної допомоги у галузі охорони здоров’я в Україні на період до 2010 року», наказу МОЗ України від 25.06.2008 р. № 341 «Про затвердження Галузевої програми стандартизації медичної допомоги на період до 2010 року» з метою стандартизації симптоматичного лікування і впровадження системи фармацевтичної допомоги (фармацевтичної опіки) як основи відповідального самолікування та безрецептурного відпуску лікарських засобів відповідно до рекомендацій ВООЗ щодо належної аптечної практики.
Пропозиції та зауваження щодо проекту наказу МОЗ України: ДП «Державний фармакологічний центр» Міністерства охорони здоров’я України за адресою: вул. Ушинського, 40, Київ, 03151, тел.: (044) 536-13-40, 536-13-45, е-mail: .
Проект наказу розміщений на офіційному сайті Міністерства охорони здоров’я України в мережі Інтернет www.moz.gov.ua.
Зауваження та пропозиції від фізичних та юридичних осіб, їх об’єднань приймаються до 10.10.2009 р. у письмовому та/або електронному вигляді.
Проект
ПРО ЗАТВЕРДЖЕННЯ ПРОТОКОЛІВ
ФАРМАЦЕВТИЧНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ
Відповідно до Закону України «Про лікарські засоби», Закону України «Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавств Європейського Союзу», на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 25 липня 2003 р. № 1162 «Про затвердження Державної програми забезпечення населення лікарськими засобами на 2004–2010 роки», постанови Кабінету Міністрів України від 13 червня 2007 р. № 815 «Про затвердження Національного плану розвитку системи охорони здоров’я на період до 2010 року», постанови Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2008 р. «Про затвердження Плану заходів щодо вдосконалення державного контролю за обігом лікарських засобів і виробів медичного призначення», відповідно до наказу МОЗ України від 18 грудня 2007 р. № 838 «Про затвердження Концепції розвитку фармацевтичного сектору галузі охорони здоров’я України», наказу МОЗ України від 31 березня 2008 р. № 166 «Про затвердження Концепції управління якістю медичної допомоги у галузі охорони здоров’я в Україні на період до 2010 року», наказу МОЗ України від 25.06.2008 р. № 341 «Про затвердження Галузевої програми стандартизації медичної допомоги на період до 2010 року»
НАКАЗУЮ:
1. Затвердити протоколи фармацевтичного обслуговування (додаються):
1.1. Попередження захворювання та сприяння прихильності лікуванню при ВІЛ/СНІД
1.2. Симптоматичне лікування алергії
1.3. Формування аптечки першої допомоги для службових приміщень
1.4. Формування домашньої аптечки першої допомоги
1.5. Формування аптечки першої допомоги для немовлят
1.6. Формування аптечки першої допомоги для подорожей
1.7. Симптоматичне лікування болю в горлі
1.8. Симптоматичне лікування дисбактеріозу
1.9. Симптоматичне лікування діареї
1.10. Сприяння відмові від тютюнопаління
1.11. Симптоматичне лікування забиття і синців
1.12. Симптоматичне лікування кашлю
1.13. Симптоматичне лікування опіків
1.14. Симптоматичне лікування подряпин
1.15. Симптоматичне лікування стресу
1.16. Попередження захворювання та сприяння прихильності лікуванню при туберкульозі.
2. Міністру охорони здоров’я Автономної Республіки Крим, начальникам управлінь охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій:
2.1. Забезпечити впровадження та застосування протоколів фармацевтичного обслуговування в діяльності аптечних закладів.
2.2. Здійснювати контроль за виконанням цього наказу.
2.3. Щороку до 1 січня надсилати Міністерству пропозиції та зауваження до протоколів фармацевтичного обслуговування.
3. Департаменту регуляторної політики у сфері обігу лікарських засобів та продукції в системі охорони здоров’я забезпечити внесення змін в протоколи фармацевтичного обслуговування при необхідності.
4. Цей наказ набирає чинності з дня офіційного опублікування.
5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника міністра.
| Міністр | В.М. Князевич |
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
ДО ПРОЕКТУ НАКАЗУ МІНІСТЕРСТВА ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
«ПРО ЗАТВЕРДЖЕННЯ ПРОТОКОЛІВ ФАРМАЦЕВТИЧНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ»
1. Обґрунтування необхідності прийняття акта
Приклади з повсякденної практики свідчать, що в Україні значна частина лікарських засобів в аптеках реалізується без рецепта лікаря, що призводить до неконтрольованого споживання ліків громадянами, сприяє поліпрагмазії і, в кінцевому результаті, веде до зростання інвалідізації і смертності (безпосередньо або опосередковано) від побічних ефектів медикаментозної терапії. Самолікування громадян збільшується також через агресивну маркетингову політику фармацевтичних компаній та неконтрольоване рекламування лікарських засобів.
Проект наказу «Про затвердження протоколів фармацевтичного обслуговування» розроблений з метою стандартизації симптоматичного лікування і впровадження системи фармацевтичної допомоги (фармацевтичної опіки) як основи відповідального самолікування та безрецептурного відпуску лікарських засобів відповідно до рекомендацій ВООЗ щодо належної аптечної практики.
На сьогодні в Україні створені об’єктивні умови для вдосконалення якості надання фармацевтичної допомоги (фармацевтичної опіки), при якому інтереси пацієнта мають першочергове значення та забезпечуються державою шляхом:
- державної системи реєстрації лікарських засобів;
- ліцензування діяльності у сфері обігу лікарських засобів;
- затвердження правил функціонування фармацевтичного сектору відповідно до світових стандартів та організації контролю за їх виконанням у сфері створення, випробування, виробництва, реалізації та застосування лікарських засобів відповідно до світових стандартів, відомих як GMP, GLP, GCP, GDP;
- створення системи фармакологічного нагляду за побічними реакціями лікарських засобів;
- створення Державного формуляру лікарських засобів;
- поліпшення інформаційного забезпечення та створення прозорої системи функціонування галузі;
- адаптації та впровадження рекомендацій Всесвітньої організації охорони здоров’я.
2. Цілі і завдання прийняття акта
Відповідно до Закону України «Про лікарські засоби», Закону України «Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавств Європейського Союзу», на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 25 липня 2003 р. № 1162 «Про затвердження Державної програми забезпечення населення лікарськими засобами на 2004–2010 роки», постанови Кабінету Міністрів України від 13 червня 2007 р. № 815 «Про затвердження Національного плану розвитку системи охорони здоров’я на період до 2010 року», постанови Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2008 р. «Про затвердження Плану заходів щодо вдосконалення державного контролю за обігом лікарських засобів і виробів медичного призначення», відповідно до наказу МОЗ України від 18 грудня 2007 р. № 838 «Про затвердження Концепції розвитку фармацевтичного сектору галузі охорони здоров’я України», наказу МОЗ України від 31 березня 2008 р. № 166 «Про затвердження Концепції управління якістю медичної допомоги у галузі охорони здоров’я в Україні на період до 2010 року», наказу МОЗ України від 25.06.2008 р. № 341 «Про затвердження Галузевої програми стандартизації медичної допомоги на період до 2010 року» для забезпечення раціонального використання лікарських засобів та запобігання поліпрагмазії необхідно:
- впровадити протоколи фармацевтичного обслуговування при відпуску безрецептурних лікарських засобів;
- дотримуватися рекомендацій протоколів фармацевтичного обслуговування в аптечних закладах всіх форм власності;
- надавати медичним, фармацевтичним працівникам і населенню об’єктивну інформацію про лікарські засоби.
3. Загальна характеристика і основні положення проекту акта
Проектом наказу Міністерства охорони здоров’я України передбачено створення та введення в Україні системи регламентації застосування безрецептурних лікарських засобів шляхом впровадження стандартів (протоколів фармацевтичного обслуговування) при симптоматичному лікуванні.
Цей крок забезпечить сприяння раціональній та ефективній фармакотерапії і в кінцевому результаті поліпшенню здоров’я працездатного населення та збільшенню тривалості й якості життя усього населення України.
4. Стан нормативно-правової бази у цій сфері правового регулювання
На сьогодні у цій сфері правового регулювання діють Закон України «Про лікарські засоби», Закон України «Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавств Європейського Союзу», постанова Кабінету Міністрів України від 25 липня 2003 р. № 1162 «Про затвердження Державної програми забезпечення населення лікарськими засобами на 2004–2010 роки», постанова Кабінету Міністрів України від 13 червня 2007 р. № 815 «Про затвердження Національного плану розвитку системи охорони здоров’я на період до 2010 року», постанова Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2008 р. «Про затвердження Плану заходів щодо вдосконалення державного контролю за обігом лікарських засобів і виробів медичного призначення», наказ МОЗ України від 18 грудня 2007 р. № 838 «Про затвердження Концепції розвитку фармацевтичного сектору галузі охорони здоров’я України», наказ МОЗ України від 31 березня 2008 р. № 166 «Про затвердження Концепції управління якістю медичної допомоги у галузі охорони здоров’я в Україні на період до 2010 року», наказ МОЗ України від 25.06.2008 р. № 341 «Про затвердження Галузевої програми стандартизації медичної допомоги на період до 2010 року», наказ МОЗ України від 17 березня 2009 р. «Про затвердження першого випуску Державного формуляру лікарських засобів та забезпечення його доступності». Проте реалізація заходів та досягнення результатів, передбачених вищезазначеними нормативними актами, неможлива без стандартизації фармацевтичної допомоги (фармацевтичної опіки) населенню в позалікарняних умовах.
5. Фінансово-економічне обґрунтування
Реалізація проекту наказу не потребує додаткових фінансових та інших витрат з державного та місцевих бюджетів та від суб’єктів господарювання.
6. Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття акта
Прийняття наказу сприятиме впровадженню раціональної високо ефективної та економічно доцільної фармакотерапії населення в амбулаторних умовах в Україні, забезпечить відповідність нормативно-правової бази рекомендаціям ВООЗ щодо забезпечення населення лікарськими засобами.
Заступник міністра
«___» ___________ 2009 р.
Інформація про розробників проектів
|
Установи-розробники: |
Укладачі: |
| ДП «Державний фармакологічний центр» МОЗ України | Чумак В.Т., Морозов А.М., Степаненко А.В., Ліщишина О.М., Шилкіна О.О., Савін І.В. |
| ДУ «Національний фармацевтичний університет» | Зупанець І.А., Бездітко Н.В., Пропіснова В.В. |
| ДУ «Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького» | Зіменковський А.Б. |
Проект
ПРОТОКОЛ
ФАРМАЦЕВТИЧНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ.
ПОПЕРЕДЖЕННЯ ЗАХВОРЮВАННЯ ТА СПРИЯННЯ ПРИХИЛЬНОСТІ ЛІКУВАННЮ ПРИ ВІЛ/СНІД
I. Інформаційно-просвітницька діяльність
- Підтримувати реалізацію Загальнодержавної програми забезпечення профілактики ВІЛ-інфекції, лікування, догляду та підтримки ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД на 2009–2013 роки, а також популяризацію програм, таких як «Здоров’я нації», Всесвітній день боротьби зі СНІДом (1 грудня щорічно) тощо.
- Здійснювати широке інформування населення з питань ВІЛ-інфекції/СНІДу та пропагувати здоровий спосіб життя, передусім серед молоді та груп ризику.
- Рекомендувати особам з груп високого ризику щодо інфікування ВІЛ-інфекцією пройти добровільне консультування та тестування, а також надавати контактну інформацію про найближчі консультативні центри.
- Надавати належну інформацію (рекомендації і консультації) щодо програм лікування та недопущення самолікування, запобігання розвитку хіміорезистентності.
- Надавати інформацію про те, що ВІЛ-інфікованим жінкам слід утримуватися від годування грудьми дітей через можливість передачі їм ВІЛ-інфекції.
- Роз’яснювати хворим на ВІЛ/СНІД про потребу щорічно проводити туберкулінодіагностику та регулярне проходження планових профілактичних оглядів та флюорографії органів грудної клітки з метою раннього виявлення захворювання на туберкульоз.
- Сприяти та підтримувати прихильність до лікування хворих на ВІЛ/СНІД.
- Надавати хворим на ВІЛ/СНІД, які отримують антиретровірусну терапію, інформацію про необхідність суворого дотримання безперервного лікування протягом усього терміну, встановленого лікарем, навіть тоді, коли пацієнт відмічає покращення стану здоров’я.
Фактори ризику щодо інфікування ВІЛ:
Групи високого ризику щодо інфікування ВІЛ:
-споживачі ін’єкційних наркотиків, працівники комерційного сексу, чоловіки, що мають секс з чоловіками;
- статеві партнери осіб із груп високого ризику;
- діти, народжені ВІЛ-позитивними матерями;
- належність до професійних груп ризику (медичні працівники);
- донори крові;
- особи, які повернулись з місць позбавлення волі;
- особи, які перебувають на обліку протитуберкульозних, наркологічних, дерматовенерологічних закладів охорони здоров’я;
- люди з асоціальним способом життя;
- мігранти.
ІІ. Оцінка потреб пацієнта при зверненні за допомогою
Необхідно з’ясувати інформацію про наступне:
- у кого виникла проблема (пацієнт, члени сім’ї, знайомі — діти чи дорослі);
- як давно виникло нездужання і скільки часу триває;
- яких заходів вжито перед зверненням до аптеки;
- які ліки вже приймалися для полегшення стану.
ІІІ. Загрозливі симптоми, за якими можна запідозрити ВІЛ/СНІД, та які вимагають негайного звернення до лікаря
- немотивоване зменшення маси тіла;
- немотивована хронічна діарея, яка триває більше 1 місяця;
- немотивоване підвищення температури тіла, яке триває більше 1 місяця (постійно або періодично);
- ураження шкіри та слизових оболонок (себорейний дерматит, грибкові ураження нігтів, рецидивуючі виразки слизової оболонки ротової порожнини, кандидоз ротової порожнини (молочниця);
- нічна пітливість;
- виражений інтоксикаційний синдром, слабкість;
- часті вірусні захворювання;
- герпетична інфекція з хронічними виразками, що не виліковуються протягом 1 місяця;
- епізод оперізувального лишаю протягом останніх 5 років;
- тяжкі тривалі пневмонії;
- легеневий туберкульоз, що розвинувся протягом 1 року.
ІV. Алгоритм фармацевтичної допомоги (фармацевтичної опіки) при підозрі/захворюванні на ВІЛ/СНІД
| №
з/п |
Питання провізора до пацієнта |
Відповіді пацієнта |
Рекомендації провізора |
| 1. | Чи наявні у пацієнта вищеперелічені симптоми, які характерні при підозрі/захворюванні на ВІЛ/СНІД. | Так | Необхідно терміново звернутись до лікаря для діагностики, уточнення діагнозу та призначення лікування. |
| Ні | Необхідно звернутись до лікаря для уточнення діагнозу, для тимчасового зменшення вираженості симптомів призначити симптоматичне лікування залежно від характеру скарг пацієнта. |
Загальні рекомендації під час лікування ВІЛ/СНІДу:
- достатня фізична активність та заняття спортом;
- використання при статевих контактах бар’єрних методів захисту (презервативи);
- раціональний режим харчування з підвищеною кількістю білка та вітамінів;
- вживання полівітамінних лікарських засобів;
- повноцінний відпочинок та нормалізація сну (не менше 8–9 год);
- прогулянки на свіжому повітрі;
- по можливості уникнення стресових ситуацій;
- не вживати алкогольні напої, тютюнові вироби, наркотичні речовини.
Контроль доступності наданої інформації:
– з’ясувати, наскільки пацієнт засвоїв інформацію;
– попросити пацієнта повторити найбільш важливу інформацію;
– встановити, чи залишились у пацієнта запитання.
Проект
ПРОТОКОЛ
ФАРМАЦЕВТИЧНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ.
СИМПТОМАТИЧНЕ ЛІКУВАННЯ АЛЕРГІЇ
І. Настанова з оцінки потреб пацієнта при зверненні за допомогою
Необхідно з’ясувати інформацію про наступне:
- у кого виникла проблема (пацієнт, члени сім’ї, знайомі — діти чи дорослі);
- як давно виникло нездужання і скільки часу триває;
- яких заходів вжито перед зверненням до аптеки;
- які ліки вже приймалися для полегшення стану.
Будь-який прояв алергії потребує консультації лікаря для вибору тактики лікування
ІІ. Загрозливі симптоми, які вимагають негайного звернення до лікаря
- тяжка задишка, ускладнене дихання, порушення з боку нервової системи, різке зниження артеріального тиску, напади ядухи;
- виникнення ознак набряку гортані: хриплий голос, «гавкаючий» кашель, ускладнення дихання;
- розповсюдження набряку на верхню половину обличчя;
- прояви вираженого неспокою, почуття страху, виражена слабкість, підвищена рухова активність;
- абдомінальний синдром — нудота, блювання, біль у животі різної інтенсивності;
- алергічний риніт супроводжується кров’янистими виділеннями із носа або підвищенням температури й гнійними виділеннями із носа.
Звернутися до лікаря повторно необхідно, якщо:
- з’явились нові прояви алергії;
- прояви алергії не лікуються раніше прописаними засобами;
- гострий прояв алергії не минає тривалий час або епізодично повторюється.
ІІI. Алгоритм фармацевтичної допомоги (фармацевтичної опіки) при алергії
| №
з/п |
Питання провізора до пацієнта |
Відповіді пацієнта |
Рекомендації провізора |
| 1. | Діагноз захворювання визначив лікар. | Так | Необхідно приймати тільки ті препарати, що призначив лікар. |
| Ні | Необхідно звернутися до лікаря для уточнення діагнозу. | ||
| 2. | Чи наявні один або декілька симптомів алергії:
– чхання; – свербіж і почервоніння очей; – водянисті виділення із носа; – шкірні висипи; – шкірний свербіж |
Так | Необхідно звернутися до лікаря для уточнення діагнозу, для тимчасового зменшення вираженості симптомів алергії призначити:
– антигістамінні препарати для системного і місцевого застосування; – засоби елімінаційної терапії; – симпатоміметики для місцевого застосування. |
| Ні | Необхідно звернутися до лікаря для уточнення діагнозу. | ||
| 3. | Чи наявний зв’язок цих симптомів з можливим контактом з алергенами:
– домашні тварини, сухий корм для риб; – період цвітіння рослин; – контакт з хімічними речовинами; – прийом лікарських препаратів; – вживання деяких продуктів харчування; – укуси комах; – сонячне опромінення, холод. |
Так | Необхідно звернутися до лікаря для уточнення діагнозу, для зменшення вираженості симптомів алергії;
– намагатися уникати контакту з потенційними алергенами; – проводити елімінаційні заходи щодо зовнішніх алергенів (частіше приймати душ, застосовувати очисники повітря в приміщенні, частіше проводити вологе прибирання тощо); – застосовувати гіпоалергенну, елімінаційну дієту. |
ІV. Перелік (Формуляр) безрецептурних лікарських засобів для симптоматичного лікування алергії
1) Антигістамінні препарати
І покоління:
- Диметинден
- Клемастин
- Мебгідрoлін
- Хіфенадин
- Хлоропірамін
ІІ покоління:
- Акривастин
- Дезлоратадин
- Фексофенадин
- Ебастин
- Лоратадин
- Цетиризин
топічні антигістамінні засоби
- Азеластин
- Олопатидин
- Диметинден
- Лоратадин
2) Глюкокортикоїди для локального (місцевого) застосування
- Гідрокортизон
- Преднізолон + сечовина
- Беклометазон
3) Ентеросорбенти
- Вугілля медичне активоване
- Діосмектит
- Гідрогель метилкремнієвої кислоти
4) Седативні засоби
- Валеріана
- Пустирник
- Ментол + красавка + конвалія + валеріана
- Ментол + красавка + конвалія + валеріана + натрію бромід
- Гвайфенезин + валеріана лікарська + меліса лікарська + звіробій + глід звичайний + пасифлора + хміль звичайний + бузина чорна
- Валеріана + меліса + м’ята перцева
- Пасифлора
5) Симпатоміметики для системного і місцевого застосування
- Тетризолін
- Ксилометазолін
- Нафазолін
- Оксиметазолін
- Трамазолін
- Диметинден + фенілефрин
- Туаміногептан + ацетил цистеїн
6) Стабілізатори мембран тканинних та циркулюючих базофілів
- Кислота кромогліциєва
V. Надання належної інформації щодо препаратів для відповідального самолікування
1) Надання рекомендацій щодо режиму дозування лікарського засобу, умов прийому препарату, терміну лікування, правил зберігання лікарських засобів.
2) Застереження при застосуванні (особливості прийому, побічні ефекти, вплив режиму харчування тощо).
|
№ з/п |
Назва фармакотерапевтичної групи |
Інформація для пацієнта щодо особливостей застосування препаратів групи |
| 1. | Антигістамінні препарати
(Державний формуляр, п. 18.2.1 розділу «Імуномодулятори та протиалергічні засоби», п. 9.3.1 розділу «Дермативенерологія. Лікарські засоби», п. 16.2.1.1.4 розділу «Оториноларингологія. Лікарські засоби») |
Антигістамінні препарати І покоління викликають сонливість, почуття втоми, знижують увагу, швидкість реакції, тому їх доцільно приймати ввечері.
Антигістамінні препарати І покоління не застосовують у осіб, діяльність яких вимагає швидкої реакції, координації рухів і посиленої уваги (водії, оператори тощо). Седативна дія антигістамінних препаратів І покоління (від легкої сонливості до глибокого сну) може проявлятися при прийомі препарату у звичайних терапевтичних дозах. Тривале застосування антигістамінних препаратів (особливо І покоління) може викликати значне зниження терапевтичної ефективності (тахифілаксія). Антигістамінні препарати (особливо І і ІІ покоління) не можна поєднувати з алкоголем, седативними, снодійними засобами, транквілізаторами, нейролептиками, опіоїдними анальгетиками — можливе посилення пригнічувальної дії на ЦНС. При алергічних ринітах і полінозах застосування антигістамінних препаратів І покоління не бажане, оскільки вони можуть викликати сухість слизових оболонок, підвищувати в’язкість секрету і сприяти розвитку синуситів і гайморитів, а при бронхіальній астмі – викликати або посилювати бронхоспазм. |
| 2. | Стабілізатори мембран тканинних та циркулюючих базофілів (опасистих клітин) (Державний формуляр, п. 18.2.2 розділу «Імуномодулятори та протиалергічні засоби», п. 15.5.2 розділу «Офтальмологія. Лікарські засоби», п. 16.2.1.1.4 розділу «Оториноларингологія. Лікарські засоби») | Стабілізатори мембран опасистих клітин застосовують тільки з метою профілактики, тому прийом препаратів розпочинають за 3–4 тиж до ймовірного контакту з алергеном.
Стійкий ефект стабілізаторів мембран опасистих клітин розвивається протягом 10–12 тиж постійного прийому. У перші дні застосування препаратів кромогліциєвої кислоти (назального спрею) можливе подразнення слизової оболонки носа, що не потребує відміни препарату. Для досягнення бажаного ефекту препарати для місцевого застосування необхідно використовувати не рідше 4 разів на добу. |
| 3. | Глюкокортикоїди для місцевого (локального) застосування (Державний формуляр, п. 18.4.2.2 розділу «Імуномодулятори та протиалергічні засоби», п. 16.2.1.1.5 розділу «Оториноларингологія. Лікарські засоби») | Не призначають після перенесених травм носа (2 міс) та операцій на носовій перетинці (1 рік), наявності виразок на слизових оболонках носа.
При тривалому застосуванні можуть викликати кандидоз верхніх дихальних шляхів, сухість слизових оболонок, носові кровотечі, пригнічення функції кори надниркової залози. Не можна перевищувати рекомендовану дозу, суворо дотримуватися техніки розпилювання, що наведена в інструкції із застосування. Не рекомендується застосовувати у період вагітності та годування грудьми, а також дітям до 4 років. |
| 4. | Симпатоміметики для
місцевого застосування (Державний формуляр, п. 16.2.1.1.3 розділу «Оториноларингологія. Лікарські засоби») |
Судинозвужувальні препарати групи симпатоміметиків не рекомендується застосовувати більше 5–7 днів.
Перед застосуванням препаратів для лікування риніту необхідно обов’язково провести ретельний туалет носової порожнини. Масляні розчини назальних крапель не застосовують у дітей, оскільки це може привести до потрапляння їх в легені і розвитку пневмонії. Симпатоміметики можуть викликати підвищення артеріального тиску, тому їх з обережністю призначають хворим з артеріальною гіпертензією і гіпертиреозом. Симпатоміметики можуть викликати підвищення внутрішньоочного тиску, тому їх з обережністю призначають хворим на глаукому. Симпатоміметики не призначають особам, що мають порушення мозкового кровообігу, серцевого ритму, при вираженому атеросклерозі. Симпатоміметики не призначають одночасно з іншими судинозвужувальними засобами, з блокаторами β-адренорецепторів (можливі зниження антигіпертензивного ефекту, розвиток порушень серцевого ритму), седативними (можливе зменшення вираженості дії), антидепресантами, інгібіторами МАО (можливе збільшення вираженості дії та побічних ефектів), з іншими препаратами, що вводяться через носову порожнину |
| 5. | Ентеросорбенти
(Державний Формуляр, п. 3.6.2 розділу «Гастроентерологія. Лікарські засоби») |
Необхідно дотримуватись інтервалу між прийомом ентеросорбентів та інших лікарських засобів, оскільки можливе уповільнення та/чи зниження абсорбції лікарських засобів.
При тривалому застосуванні можуть виникати закрепи. Вугілля активоване може забарвлювати кал у чорний колір. |
| 6. | Седативні засоби
(Державний Формуляр, п. 2.7.1. розділу «Кардіологія. Лікарські засоби», п. 5.2.1.3. розділу «Психіатрія, наркологія. Лікарські засоби», п. 6.1.24. розділу «Неврологія. Лікарські засоби») |
Рослинні седативні препарати посилюють дію антигіпертензивних засобів центральної дії, анальгетиків, особливо у осіб з підвищеною емоційною збудливістю.
З обережністю призначають у І триместр вагітності та в період годування грудьми. Седативні препарати підсилюють дію снодійних і можуть самі виявляти снодійний ефект при прийомі у високих дозах. З обережністю застосовують при захворюваннях шлунково-кишкового тракту, при тяжких захворюваннях печінки, головного мозку, у хворих на алкоголізм, діабет. Необхідно дотримуватись обережності при керуванні автотранспортними засобами і роботі з точними механізмами. Седативні препарати найбільш ефективні при тривалому застосуванні (2–3 тиж і більше). Рослинні седативні препарати не викликають залежності і підходять для тривалого застосування. Препарати валеріани чинять жовчогінну дію і стимулюють секрецію залоз шлунково-кишкового тракту. Екстракт пустирнику протипоказаний в період вагітності |
Контроль доступності наданої інформації про лікарський засіб:
- з’ясувати, наскільки пацієнт засвоїв інформацію;
- попросити пацієнта повторити найбільш важливу інформацію;
- з’ясувати, чи залишились у пацієнта запитання.
Проект
ПРОТОКОЛ
ФАРМАЦЕВТИЧНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ.
ФОРМУВАННЯ АПТЕЧКИ ПЕРШОЇ ДОПОМОГИ ДЛЯ СЛУЖБОВИХ ПРИМІЩЕНЬ
І. Настанова з оцінки потреб пацієнта при зверненні за допомогою
Необхідно з’ясувати інформацію про наступне:
- для якого приміщення необхідно сформувати аптечку (характер виробничої діяльності);
- кількість і вік користувачів аптечки.
Усі лікарські засоби для симптоматичного лікування можна застосовувати протягом 2–3 днів, якщо симптоми не зникають, необхідно терміново звернутись до лікаря!
ІІ. Загрозливі симптоми, які вимагають негайного звернення до лікаря
- раптовий гострий біль, інтенсивність якого підвищується;
- сильний і тривалий головний біль, запаморочення, непритомний стан;
- біль у грудях, що іррадіює в руку, шию, щелепу (особливо в лівій половині тіла), посилене серцебиття, задишка;
- високий рівень артеріального тиску;
- незвичні кровотечі та синці;
- травмування супроводжується сильною кровотечею яскраво-червоного кольору або кровотеча не припиняється через 15–20 хв після накладення пов’язки;
- будь-які опіки;
- ускладнене дихання при кашлі;
- різке підвищення температури тіла;
- безперервнеа блювання, нудота, діарея з частими та болісними позивами та підвищенням температури тіла.
ІІІ. Алгоритм фармацевтичної допомоги (фармацевтичної опіки) при формуванні аптечки першої допомоги для службових приміщень
| №
з/п |
Питання провізора до пацієнта |
Відповіді пацієнта |
Рекомендації провізора |
| 1. | Чи аптечка на підприємстві формується вперше. | Так | Можна рекомендувати безрецептурні лікарські засоби для симптоматичного лікування з урахуванням вікових категорій та кількості користувачів аптечки і характеру потенційно небезпечних виробничих факторів за основним напрямкам можливих нездужань:
препарати кардіологічної дії; антигіпертензивні засоби; анальгетичні та спазмолітичні препарати; протиалергічні лікарські засоби; препарати для лікування шлунково-кишкових розладів; протизастудні лікарські засоби; антисептичні та дезінфікуючі лікарські засоби для обробки шкіри; перев’язувальні матеріали (бинти, пластирі, вата тощо); вироби медичного призначення (джгут кровоспинний, термометр максимальний, ножиці, гіпотермічний пакет тощо). |
| Ні | Необхідно поновити запас медикаментів, які закінчились та, при необхідності, розширити наявний асортимент препаратів для аптечки. |
ІV. Перелік (Формуляр) безрецептурних лікарських засобів при формуванні аптечки першої допомоги для подорожей
1) Анальгетики й антипіретики
- Парацетамол
- Парацетамол + диклофенак + серратіопептидаза
- Парацетамол + ібупрофен
- Парацетамол + кофеїн
- Парацетамол + кофеїн + кодеїн
- Парацетамол + дицикломін гідрохлорид
- Метамізол натрію
- Кислота ацетилсаліцилова
- Кислота ацетилсаліцилова + парацетамол + кофеїн
- Метамізол натрію + кофеїн-бензоат натрію + фенобарбітал + кодеїн
- Метамізол натрію + парацетамол + кофеїн-бензоат натрію + фенобарбітал + кодеїн
- Метамізол натрію + кофеїн + тіамін
- Метамізол натрію + темпідон
2) Антибактеріальні офтальмологічні лікарські засоби
- Сульфацетамід
3) Антигипертензивні лікарські засоби центральної дії
- Раунатин
- Резерпін + раувольфія + омела біла + глід
4) Антигістамінні препарати
І покоління:
- Диметинден
- Клемастин
- Мебгідрoлін
- Хіфенадин
- Хлоропірамін
ІІ покоління:
- Акривастин
- Дезлоратадин
- Фексофенадин
- Ебастин
- Лоратадин
- Цетиризин
топічні антигістамінні засоби
- Азеластин
- Олопатидин
- Диметинден
- Лоратадин
5) Антисептичні та дезінфікуючі засоби
- Діамантовий зелений
- Ектерицид
- Етанол
- Етоній
- Йод
- Кислота борна
- Мiрамiстин
- Нітрофурал
- Перекис водню
- Перманганат калію
- Повідон-йод
- Хлоргексидин
- Хлорофіліпт
6) Вазодилататори
- Валідол
- Ментол + красавка + конвалія + валеріана
- Ментол + красавка + конвалія + валеріана + натрію бромід
- Ментол + етиловий ефір бромізовалеріанової кислоти + м’ята олії + хміль
7) Дихальні аналептики
- Аміак
8) Ентеросорбенти
- Вугілля медичне активоване
- Діосмектит
- Гідрогель метилкремнієвої кислоти
9) Засоби, що застосовуються при захворюваннях глотки і гортані
прості антисептичні засоби
- Амбазон
- Ацетиламінонітропропоксибензен
- Гексетидин
- Граміцидин С
- Декаметоксин
- Фенол
- Флурбіпрофен
- Холіну саліцилат
- Цетилпіридин
комбіновані антисептичні засоби
- Амілметакрезол + дихлорбензиловий спирт
- Амілметакрезол + дихлорбензиловий спирт + кислота аскорбінова
- Декваліній + дибукаїн
- Декваліній + кислота аскорбінова
- Дихлорбензиловий спирт + ментол + анетол + олії м’яти перцевої
- Лізоцим + піридоксин
- Хлоргексидин + кислота аскорбінова
- Хлоргексидин + кислота аскорбінова + тетракаїн
- Хлоргексидин + лідокаїн + тиротрицин
10) Засоби, що пригнічують перистальтику
- Лоперамід
11) Ранозагоювальні засоби для топічного застосування
- Актовегін
- Солкосерил
- Декспантенол
- Метилурацил
- Обліпихова олія + хлорамфенікол + бензокаїн + кислота борна
- Обліпихова олія
12) Седативні лікарські засоби рослинного походження
- Валеріана
- Пустирник
- Ментол + красавка + конвалія + валеріана
- Ментол + красавка + конвалія + валеріана + натрію бромід
- Гвайфенезин + валеріана лікарська + меліса лікарська + звіробій + глід звичайний + пасифлора + хміль звичайний + бузина чорна
- Валеріана + меліса + м’ята перцева
- Пасифлора
13) Симпатоміметики для системного і місцевого застосування
- Тетризолін
- Ксилометазолін
- Нафазолін
- Оксиметазолін
- Трамазолін
- Диметинден + фенілефрин
- Туаміногептан + ацетил цистеїн
14) Спазмолітичні й антихолінергічні лікарські засоби
- Дротаверин
- Метамізол натрію + бензокаїн + екстракт красавки + натрію гідрокарбонат
- Дицикломін + парацетамол + кислота мефенамінова
- Екстракт красавки + бензокаїн
- Екстракт красавки + натрію гідрокарбонат
- Екстракт красавки + фенiлсалiцилат
- Настойка валеріани + настойка полину + настойка красавки
- Настойка валеріани + настойка полину + настойка м’яти перцевої + настойка красавки
V. Надання належної інформації щодо препаратів для відповідального самолікування
Надання рекомендацій щодо режиму дозування лікарського засобу, умов прийому препарату, терміну лікування, правил зберігання лікарських засобів.
Застереження при застосуванні (особливості прийому, побічні ефекти, вплив режиму харчування тощо).
|
№ з/п |
Назва фармакотерапевтичної групи |
Інформація для пацієнта щодо особливостей застосування препаратів групи |
| 1. | Вазодилататори (Державний формуляр, п. 2.7.1 розділу «Кардіологія. Лікарські засоби») | При прийомі валідолу може виникати легка нудота, сльозотеча, запаморочення.
Валідол підсилює дію седативних засобів. Корвалол з обережністю застосовують у осіб, діяльність яких вимагає високої концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій, оскільки він містить етанол і фенобарбітал. |
| 2. | Дихальні аналептики (Державний формуляр, п. 5.2.12 розділу «Психіатрія, наркологія. Лікарські засоби») | Для збудження дихального центру в якості засобу швидкої допомоги: невеликий шматочок марлі або вати, змочений розчином аміаку, обережно підносять до носових отворів на 0,5–1 с.
Місцеве застосування розчину аміаку можливе лише на неушкоджену шкіру. При випадковому ураженні слизової оболонки ока промивати водою декілька разів (протягом 15 хв з перервою 10 хв) або 5% розчином кислоти борної. Олії та мазі не застосовують. При ураженні носа і глотки застосовують 0,5% розчин кислоти лимонної або натуральні соки. У разі прийому внутрішньо – пити воду, фруктовий сік, молоко, краще – 0,5% розчин кислоти лимонної або 1% розчин кислоти оцтової до повної нейтралізації вмісту шлунка |
| 3. | Антигіпертензивні лікарські засоби центральної дії (Державний формуляр, п. 2.6.1 розділу «Кардіологія. Лікарські засоби») | Раунатин не можна застосовувати при наявності органічної брадикардії, з обережністю – при стенокардії.
Гіпотензивний ефект раунатину підсилюється при комбінації з діуретиками. Раунатин може викликати сонливість і потенціювати пригнічувальну дію на ЦНС барбітуратів та алкоголю. |
| 4. | Седативні лікарські засоби рослинного походження (Державний формуляр, п. 2.7.1 розділу «Кардіологія. Лікарські засоби», п. 5.2.1.3. розділу «Психіатрія. Наркологія. Лікарські засоби» | Після прийому седативних лікарських засобів не можна виконувати роботи, що потребують швидкості реакції, концентрації уваги, чіткої координації рухів.
Седативні препарати підсилюють дію снодійних і можуть самі виявляти снодійний ефект при прийомі у високих дозах. Рослинні седативні препарати посилюють дію антигіпертензивних засобів центральної дії, анальгетиків, особливо у осіб з підвищеною емоційною збудливістю. Препарати валеріани чинять жовчогінну дію і стимулюють секрецію залоз шлунково-кишкового тракту. Екстракт пустирнику протипоказаний в період вагітності. Препарати, що містять бром, покращують серцеву діяльність, тому особливо показані особам із серцево-судинними захворюваннями. |
| 5. | Анальгетики й антипіретики – нестероїдні протизапальні засоби (Державний формуляр, п. 2.14.3.1. розділу «Кардіологія. Лікарські засоби», п. 8.7.1.2.; 8.8.2. розділу «Ревматологія. Лікарські засоби», п. 10.3.5. розділу «Анестезіологія і реаніматологія. Лікарські засоби») | Усі нестероїдні протизапальні засоби, особливо препарати ацетилсаліцилової кислоти, з обережністю призначають пацієнтам з бронхіальною астмою, ерозивно-виразковими захворюваннями шлунково-кишкового тракту, схильністю до кровотеч, із захворюваннями печінки, порушенням функції нирок.
Усі нестероїдні протизапальні засоби необхідно приймати після їди. При виникненні гострого болю в животі (особливо при наявності нудоти, блювання) не рекомендується застосовувати анальгетики або нестероїдні протизапальні засоби, оскільки це може ускладнювати діагностику при хірургічній патології. Препарати, що містять ацетилсаліцилову кислоту, не можна приймати разом з антикоагулянтами, антиагрегантами, при вагітності і в період годування грудьми. Основний недолік препаратів, що містять парацетамол, – невеликий спектр терапевтичної дії (токсична доза перевищує максимальну терапевтичну всього в 2–3 рази), тому необхідно дотримуватися призначеного дозування. Препарати, що містять парацетамол, з обережністю призначають при порушені функції печінки. Не можна поєднувати прийом нестероїдних протизапальних засобів з алкоголем (різко підвищується ульцерогенна — особливо у ацетилсаліцилової кислоти, і гепатотоксична дія – особливо у парацетамолу). При наявності декількох симптомів застуди більш доцільне застосовування комбінованих лікарських засобів |
| 6. | Засоби, що застосовуються при захворюваннях глотки і гортані (Державний формуляр, п. 16.2.1.1.4., 16.2.1.1.6. розділу «Оториноларингологія. Лікарські засоби») | Після прийому лікарських засобів у формі льодяників і таблеток для розсмоктування необхідно утримуватися від вживання рідини та їжі протягом 1–2 год
Лікувальні льодяники і таблетки для розсмоктування слід утримувати в роті до повного розчинення і ні в якому разі не розжовувати. Хворим на цукровий діабет призначають спеціальні лікарські засоби у вигляді льодяників, пастилок, таблеток, які не містять цукор. |
| 7. | Засоби, що пригнічують перистальтику (Державний Формуляр, п. 3.6.4 розділу «Гастроентерологія. Лікарські засоби») | Можливі втомлюваність, біль в шлунку, головний біль, апатія, сонливість або безсоння.
Обережно застосовують при порушені функції печінки. Не призначають при підвищеній температурі тіла. Не призначають одночасно з препаратами, що посилюють перистальтику. Не призначають в І триместр вагітності та в період годування грудьми, дітям до 5 років. При виникненні закрепу слід негайно припинити прийом препарату. |
| 8. | Ентеросорбенти (Державний формуляр, п. 3.6.2 розділу «Гастроентерологія. Лікарські засоби») | Необхідно дотримуватись інтервалу між прийомом ентеросорбентів та інших лікарських засобів, оскільки можливе уповільнення та/чи зниження абсорбції лікарських засобів.
При тривалому застосуванні можуть виникати закрепи. Вугілля активоване може забарвлювати кал в чорний колір. |
| 9. | Спазмолітичні й антихолінергічні лікарські засоби (Державний Формуляр, п. 3.2.1., 3.2.3.2., 3.2.4. розділу «Гастроентерологія. Лікарські засоби») | Дротаверин може викликати зниження артеріального тиску, тому його з обережністю застосовують у пацієнтів з артеріальною гіпотензією.
Препарати, що містять екстракт беладони, протипоказані при серцевій недостатності, глаукомі, аденомі передміхурової залози, дітям до 14 років. Препарати, що містять екстракт беладони, не застосовують у осіб, діяльність яких вимагає високої концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій. |
| 10 | Антигістамінні препарати (Державний формуляр, п. 18.2.1 розділу «Імуномодулятори та протиалергічні засоби», п. 9.3.1 розділу «Дерматовенерологія. Лікарські засоби», п. 16.2.1.1.4 розділу «Оториноларингологія. Лікарські засоби») | Антигістамінні препарати І покоління викликають сонливість, почуття втоми, знижують увагу, швидкість реакції, тому їх доцільно приймати ввечері.
Антигістамінні препарати І покоління не застосовують у осіб, діяльність яких вимагає швидкої реакції, координації рухів і посиленої уваги (водії, оператори тощо). Седативна дія антигістамінних препаратів І покоління (від легкої сонливості до глибокого сну) може проявлятися при прийомі у звичайних терапевтичних дозах. Антигістамінні препарати (особливо І і ІІ покоління) не можна поєднувати з алкоголем, седативними, снодійними, транквілізаторами, нейролептиками, опіоїдними анальгетиками – можливе посилення пригнічувальної дії на ЦНС. При алергічних ринітах і полінозах застосування антигістамінних препаратів І покоління не бажане, оскільки вони можуть викликати сухість слизових оболонок, підвищувати в’язкість секрету і сприяти розвитку синуситів і гайморитів, а при бронхіальній астмі – викликати або посилювати бронхоспазм. |
| 11 | Симпатоміметики для місцевого застосування (Державний формуляр, п. 16.2.1.1.5. розділу «Оториноларингологія. Лікарські засоби») | Судинозвужувальні препарати групи симпатоміметиків не рекомендується застосовувати більше 5–7 днів.
Перед застосуванням препаратів для лікування риніту необхідно обов’язково провести ретельний туалет носової порожнини. Симпатоміметики можуть викликати підвищення артеріального тиску, тому їх з обережністю призначають хворим з артеріальною гіпертензією, гіпертиреозом, при порушенні мозкового кровообігу, серцевого ритму, при вираженому атеросклерозі. Симпатоміметики можуть викликати підвищення внутрішньоочного тиску, тому їх з обережністю призначають хворим на глаукому. |
| 12 | Антисептичні та дезінфікуючі засоби (Державний формуляр, п. 9.1.2. розділу «Дерматовенеологія. Лікарські засоби») | Спиртові розчини антисептиків слід наносити на шкірні покрови навколо рани, уникаючи потрапляння в глибину рани, особливо при глибоких порізах.
Усі спиртові розчини антисептиків спричиняють місцевоподразнювальну дію, тому їх нанесення супроводжується відчуттям печіння. Розчини перекису водню не застосовують для промивання і введення в глибокі рани – можлива емболія пухирцями повітря. Не можна обробляти опіки концентрованими розчинами етанолу. Лікарські засоби, що містять повідон-йод, не застосовують у дітей віком до 1 року і в осіб із захворюваннями щитовидної залози. В окремих випадках при застосуванні препаратів, що містять мірамістин, діоксидин, можливе короткочасне відчуття печіння, яке зникає самостійно через 15–20 хв і не потребує відміни препарату. |
| 13 | Ранозагоювальні засоби для топічного застосування | Для лікування опіків переважним є застосування препаратів, що містять декспантенол.
Лікарські засоби у вигляді мазей не можна наносити на мокнучі рани. Лікарські засоби у вигляді гелю можна застосовувати в першу фазу раньового процесу, крем – в другу фазу, а мазь – в третю фазу. |
Загальні рекомендації щодо формування аптечки першої допомоги для службових приміщень
- упакування для аптечки повинно бути герметичним (щоб не допустити псування лікарського засобу під впливом вологи, світла тощо), міцним і забезпечувати легкий і швидкий доступ до її вмісту;
- не можна заповнювати аптечку препаратами без зазначення назви і терміну придатності, без інструкцій із застосування;
- лікарські засоби, перев’язувальні матеріали та вироби медичного призначення необхідно розташовувати в аптечці у визначених місцях, щоб у невідкладних ситуаціях не витрачати час на їх пошук;
- форма випуску лікарських препаратів для аптечки повинна бути максимально зручною для користувачів, перевагу слід надавати лікарським формам з окремо упакованими одноразовими дозами, уникати скляної упаковки (флакони, ампули), щоб досягти кращого зберігання і безпеки для користувачів.
Контроль доступності наданої інформації про лікарський засіб:
- з’ясувати, наскільки пацієнт засвоїв інформацію;
- попросити пацієнта повторити найбільш важливу інформацію;
- з’ясувати, чи залишились у пацієнта запитання.
Проект
ПРОТОКОЛ
ФАРМАЦЕВТИЧНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ.
ФОРМУВАННЯ ДОМАШНЬОЇ АПТЕЧКИ ПЕРШОЇ ДОПОМОГИ
І. Настанова з оцінки потреб пацієнта при зверненні за допомогою
Необхідно з’ясувати інформацію про наступне:
- з якою метою необхідно сформувати аптечку;
- кількість і вік користувачів аптечки;
- чи необхідні додатково супутні предмети санітарії і гігієни.
Всі лікарські засоби для симптоматичного лікування можна застосовувати протягом 2–3 днів, якщо симптоми не зникають, необхідно терміново звернутись до лікаря!
ІІ. Загрозливі симптоми, які вимагають негайного звернення до лікаря
- раптовий гострий біль, інтенсивність якого підвищується;
- сильний і тривалий головний біль, запаморочення, непритомний стан;
- біль у грудях, що іррадіює в руку, шию, щелепу (особливо в лівій половині тіла), посилене серцебиття, задишка;
- високий рівень артеріального тиску;
- симптоми застуди, грипу, алергії, диспепсії тривають або посилюються через 3 дні і більше;
- ускладнене дихання при кашлі;
- різке підвищення температури тіла;
- безперервне блювання, нудота, діарея з частими і болісними позивами та підвищенням температури тіла;
- незвичні кровотечі та синці;
- травмування супроводжується сильною кровотечею яскраво-червоного кольору або кровотеча не припиняється через 15–20 хв після накладення пов’язки;
- будь-які опіки;
- вагітність.
Будь-які відхилення в стані і поведінці дитини (особливо маленької) вимагають консультації педіатра!
ІІІ. Алгоритм фармацевтичної допомоги (фармацевтичної опіки) при формуванні домашньої аптечки
| №
з/п |
Питання провізора до пацієнта |
Відповіді пацієнта |
Рекомендації провізора |
| 1 | Чи наявні у користувачів аптечки хронічні захворювання (серцево-судинної системи, шлунково-кишкового тракту, органів дихання тощо). | Так | У складі домашньої аптечки необхідно мати препарати, призначені для лікування основних захворювань, а вибір лікарських засобів для надання першої допомоги необхідно узгодити з лікарем. |
| Ні | Продовжити детальне опитування пацієнта. | ||
| 2 | Чи наявні у користувачів аптечки алергічні реакції на лікарські засоби. | Так | Вибір препаратів для надання першої допомоги необхідно узгодити з лікарем. |
| Ні | Продовжити детальне опитування пацієнта. | ||
| 3 | Чи домашня аптечка формується вперше. | Так | Можна рекомендувати безрецептурні лікарські засоби для симптоматичного лікування з урахуванням вікових категорій та кількості користувачів аптечки за основними напрямками можливих нездужань:
– препарати кардіологічної дії; -антигіпертензивні лікарські засоби; – анальгетичні та спазмолітичні препарати; – протиалергічні лікарські засоби; – лікарські засоби для лікування шлунково-кишкових розладів; – протизастудні препарати; – седативні засоби; – антисептичні і дезінфікуючі лікарські засоби для обробки шкіри; – перев’язувальні матеріали (бинти, пластирі, вата тощо); – вироби медичного призначення (джгут кровоспинний, термометр максимальний, гірчичники, стаканчик для прийому ліків, грілка, ножиці, гіпотермічний пакет тощо). |
| Ні | Необхідно поновити запас медикаментів, які закінчились та, при необхідності, розширити наявний асортимент лікарських засобів для аптечки. |
ІV. Перелік (Формуляр) безрецептурних лікарських засобів при формуванні домашньої аптечки першої допомоги
1) Анальгетики і антипіретики
- Парацетамол
- Парацетамол + диклофенак + серратіопептидаза
- Парацетамол + ібупрофен
- Парацетамол + кофеїн
- Парацетамол + кофеїн + кодеїн
- Парацетамол + дицикломін гідрохлорид
- Метамізол натрію
- Кислота ацетилсаліцилова
- Кислота ацетилсаліцилова + парацетамол + кофеїн
- Метамізол натрію + кофеїн-бензоат натрію + фенобарбітал + кодеїн
- Метамізол натрію + парацетамол + кофеїн-бензоат натрію + фенобарбітал + кодеїн
- Метамізол натрію + кофеїн + тіамін
- Метамізол натрію + темпідон
2) Антидіарейні мікробні препарати (пробіотики)
- Лактобактерії
- Сахароміцети буларді
- Bacillus clausii
- Escherichia coli + Streptococcus faecalis + Lactobacillus acidofilus + Lactobacillus helveticus
- Фолієва кислота + ціанокобаламін + бактерії молочної кислоти
- Bifidobacterium longum+Enterococcus faecium
- Lactobacillus acidophillus + Bifidobacterium infantis + Enterococcus faecium
- Lactobacillus acidophillus + Lactobacillus rhamnosus + Streptococcus thermophilus + Lactobacillus delbrueckii subsp. Bulgaricus
- Lactobacillus acidophillus + Lactobacillus rhamnosus
- Lactobacillus rhamnosus + Streptococcus thermophilus + Lactobacillus delbrueckii subsp. Bulgaricus
3) Антигипертензивні лікарські засоби центральної дії
- Раунатин
- Резерпін + раувольфія+ омела біла + глід
4) Антигістамінні препарати
І покоління
- Диметинден
- Клемастин
- Мебгідрoлін
- Хіфенадин
- Хлоропірамін
ІІ покоління
- Акривастин
- Дезлоратадин
- Фексофенадин
- Ебастин
- Лоратадин
- Цетиризин
топічні антигістамінні засоби
- Азеластин
- Олопатидин
- Диметинден
- Лоратадин
5) Антисептичні та дезінфікуючі засоби
- Діамантовий зелений
- Ектерицид
- Етанол
- Етоній
- Йод
- Кислота борна
- Мiрамiстин
- Нітрофурал
- Перекис водню
- Перманганат калію
- Повідон-йод
- Хлоргексидин
- Хлорофіліпт
6) Вазодилататори
- Валідол
- Ментол + красавка + конвалія + валеріана
- Ментол + красавка + конвалія + валеріана + натрію бромід
- Ментол + етиловий ефір бромізовалеріанова кислота + м’ята олії + хміль
7) Дихальні аналептики
- Аміак
8) Ентеросорбенти
- Вугілля медичне активоване
- Діосмектит
- Гідрогель метилкремнієвої кислоти
9) Засоби, що застосовуються при захворюваннях глотки і гортані
прості антисептичні засоби
- Амбазон
- Ацетиламінонітропропоксибензен
- Гексетидин
- Граміцидин С
- Декаметоксин
- Фенол
- Флурбіпрофен
- Холіну саліцилат
- Цетилпіридин
комбіновані антисептичні засоби
- Амілметакрезол + дихлорбензиловий спирт
- Амілметакрезол + дихлорбензиловий спирт + лідокаїн
- Амілметакрезол + дихлорбензиловий спирт + кислота аскорбінова
- Декваліній + дибукаїн
- Декваліній + кислота аскорбінова
- Дихлорбензиловий спирт + ментол + анетол + олія м’яти перцевої
- Йод + калію йодид + гліцерин
- Лізоцим + піридоксин
- Ментол + олія рицинова + камфора + олія евкаліптова + нітрофурал
- Повідон-йод + алантоїн
- Сульфаніламід + сульфатіазол + тимол + олія евкаліптова + олія м’яти перцевої
- Хлорбутанол + камфора + ментол + олія евкаліптова
- Хлоргексидин + кислота аскорбінова
- Хлоргексидин + кислота аскорбінова + тетракаїн
- Хлоргексидин + лідокаїн + тиротрицин
- Гексетидин + холіну саліцилати + хлорбутанол
10) Засоби елімінаційної терапії при захворюваннях носа
- Натрію хлорид
- Морська вода
11) Засоби, що пригнічують перистальтику
- Лоперамід
12) Препарати електролітів з вуглеводами, сольові сполуки для пероральної регідратації
- Натрію хлорид + натрію цитрат + калію хлорид + глюкоза
- Натрію хлорид + калію хлорид + натрію бікарбонат + глюкоза + екстракт ромашки
13) Препарати ферментів
- Солізим
- Панкреатин
- Панкреатин + геміцелюлаза + жовч бичача
- Папайотин + пепсин + санзим
- Діастаза + папаїн + ефірна олія кориці + ефірна олія кардамону + ефірна олія кмину
- Ліпаза + амілаза
14) Протимікробні препарати для лікування кишкових інфекцій
- Фталілсульфатіазол
- Холархена пухнаста + мирт звичайний + барбарис остистий + айва бенгальська + дуб красильний + бутея прегарна
15) Ранозагоювальні засоби для топічного застосування
- Актовегін
- Солкосерил
- Декспантенол
- Метилурацил
- Обліпихова олія + хлорамфенікол + бензокаїн + кислота борна
- Обліпихова олія
16) Седативні лікарські засоби рослинного походження
- Валеріана
- Пустирник
- Ментол + красавка + конвалія + валеріана
- Ментол + красавка + конвалія + валеріана + натрію бромід
- Гвайфенезин + валеріана лікарська + меліса лікарська + звіробій + глід звичайний + пасифлора + хміль звичайний + бузина чорна
- Валеріана + меліса + м’ята перцева
- Пасифлора
17) Симпатоміметики для системного і місцевого застосування
- Тетризолін
- Ксилометазолін
- Нафазолін
- Оксиметазолін
- Трамазолін
- Диметинден + фенілефрин
- Туаміногептан + ацетил цистеїн
18) Спазмолітичні й антихолінергічні лікарські засоби
- Дротаверин
- Метамізол натрію + бензокаїн + екстракт красавки + натрію гідрокарбонат
- Дицикломін + парацетамол + кислота мефенамінова
- Екстракт красавки + бензокаїн
- Екстракт красавки + натрію гідрокарбонат
- Екстракт красавки + фенiлсалiцилат
- Настойка валеріани + настойка полину + настойка красавки
- Настойка валеріани + настойка полину + настойка м’яти перцевої + настойка красавки
V. Надання належної інформації щодо препаратів для відповідального самолікування
Надання рекомендацій щодо режиму дозування лікарського засобу, умов прийому препарату, терміну лікування, правил зберігання лікарських засобів.
Застереження при застосуванні (особливості прийому, побічні ефекти, вплив режиму харчування тощо).
| №
з/п |
Назва препарату |
Інформація для пацієнта щодо особливостей застосування препарату |
| 1. | Вазодилататори (Державний формуляр, п. 2.7.1 розділу «Кардіологія. Лікарські засоби») | При прийомі валідолу може виникати легка нудота, сльозотеча, запаморочення.
Валідол підсилює дію седативних засобів. Корвалол з обережністю застосовують у осіб, діяльність яких вимагає високої концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій, оскільки він містить етанол і фенобарбітал. |
| 2. | Дихальні аналептики (Державний формуляр, п. 5.2.12 розділу «Психіатрія, наркологія. Лікарські засоби») | Для збудження дихального центру в якості засобу швидкої допомоги: невеликий шматочок марлі або вати, змочений розчином аміаку, обережно підносять до носових отворів на 0,5–1 с.
Місцеве застосування розчину аміаку можливе лише на неушкоджену шкіру. При випадковому ураженні слизової оболонки ока промивати водою декілька разів (протягом 15 хв з перервою 10 хв) або 5% розчином кислоти борної. Олії та мазі не застосовують. При ураженні носа і глотки застосовують 0,5% розчин кислоти лимонної або натуральні соки. У разі прийому внутрішньо – пити воду, фруктовий сік, молоко, краще – 0,5% розчин кислоти лимонної або 1% розчин кислоти оцтової до повної нейтралізації вмісту шлунка. |
| 3. | Антигіпертензивні лікарські засоби центральної дії (Державний формуляр, п. 2.6.1 розділу «Кардіологія.
Лікарські засоби») |
Раунатин не можна застосовувати при наявності органічної брадикардії, з обережністю – при стенокардії.
Гіпотензивний ефект раунатину підсилюється при комбінації з діуретиками. Раунатин може викликати сонливість і потенціювати пригнічувальну дію на ЦНС барбітуратів та алкоголю. |
| 4. | Седативні лікарські засоби рослинного походження (Державний формуляр, п. 2.7.1 розділу «Кардіологія. Лікарські засоби», п. 5.2.1.3. розділу «Психіатрія. Наркологія. Лікарські засоби» | Після прийому седативних лікарських засобів не можна виконувати роботи, що потребують швидкості реакції, концентрації уваги, чіткої координації рухів.
Седативні препарати підсилюють дію снодійних засобів і можуть самі виявляти снодійний ефект при прийомі у високих дозах. Рослинні седативні препарати посилюють дію антигіпертензивних засобів центральної дії, анальгетиків, особливо у осіб з підвищеною емоційною збудливістю. Препарати валеріани чинять жовчогінну дію і стимулюють секрецію залоз шлунково-кишкового тракту. Екстракт пустирнику протипоказаний в період вагітності. Препарати, що містять бром, покращують серцеву діяльність, тому особливо показані особам із серцево-судинними захворюваннями. |
| 5. | Анальгетики й антипіретики – нестероїдні протизапальні засоби (Державний формуляр, п. 2.14.3.1 розділу «Кардіологія. Лікарські засоби», п. 8.7.1.2., 8.8.2. розділу «Ревматологія. Лікарські засоби», п. 10.3.5. розділу «Анестезіологія і реаніматологія. Лікарські засоби») | Всі нестероїдні протизапальні засоби, особливо препарати ацетилсаліцилової кислоти, з обережністю призначають пацієнтам з бронхіальною астмою, ерозивно-виразковими захворюваннями шлунково-кишкового тракту, схильністю до кровотеч, із захворюваннями печінки, порушенням функції нирок.
Всі нестероїдні протизапальні засоби необхідно приймати після їди. При виникненні гострого болю в животі (особливо за наявності нудоти, блювання) не рекомендується застосовувати анальгетики або нестероїдні протизапальні препарати, оскільки це може ускладнювати діагностику при хірургічній патології. Препарати, що містять напроксен, диклофенак, німесулід, не призначають дітям до 12 років. Мазі тагелі, що містять нестероїдні протизапальні препарати, необхідно наносити тільки на інтактні ділянки тіла, ретельно уникаючи потрапляння на ушкоджені ділянки або ранові поверхні, а також на слизові оболонки та в очі. Препарати, що містять ацетилсаліцилову кислоту, не можна приймати разом з антикоагулянтами, антиагрегантами, у період вагітності та годування грудьми. У дітей застосовування ацетилсаліцилової кислоти та метамізолу натрію можливо тільки за наявності чітких показань і тільки у тих випадках, коли інші препарати неефективні. Основний недолік препаратів, що містять парацетамол, – невеликий спектр терапевтичної дії (токсична доза перевищує максимальну терапевтичну всього в 2–3 рази), тому необхідно дотримуватися призначеного дозування. Препарати, що містять парацетамол, з обережністю призначають при порушені функції печінки. Не можна поєднувати прийом нестероїдних протизапальних засобів з алкоголем (різко підвищується ульцерогенна – особливо у ацетилсаліцилової кислоти, та гепатотоксична дія – особливо у парацетамолу). За наявності декількох симптомів застуди більш доцільне застосовування комбінованих лікарських засобів. |
| 6. | Засоби, що застосовуються при захворюваннях глотки і гортані (Державний формуляр, п. 16.2.1.1.4., 16.2.1.1.6. розділу «Оториноларингологія. Лікарські засоби») | Після прийому препаратів у формі льодяників і таблеток для розсмоктування необхідно утримуватися від вживання рідини та їжі протягом 1–2 год.
Лікувальні льодяники і таблетки для розсмоктування слід утримувати в роті до повного розчинення і ні в якому разі не розжовувати. Хворим на цукровий діабет призначають спеціальні лікарські засоби у вигляді льодяників, пастилок, таблеток, які не містять цукор. Перед застосуванням препаратів у формі спреїв необхідно прополоскати рот теплою водою. Після зрошення лікарським засобом у формі спрею не рекомендується вживати рідини та їжу протягом 30 хв. Препарати у формі спреїв не призначають дітям до 3 років. |
| 7. | Засоби, що пригнічують перистальтику (Державний формуляр, п. 3.6.4. розділу «Гастроентерологія. Лікарські засоби») | Можливі втомлюваність, біль в шлунку, головний біль, апатія, сонливість або безсоння.
Обережно застосовують при порушені функції печінки. Не призначають при підвищеній температурі тіла. Не призначають одночасно з препаратами, що посилюють перистальтику. Не призначають в І триместрі вагітності та в період годування грудьми, дітям до 5 років. При виникненні закрепу слід негайно припинити прийом препарату. |
| 8. | Ентеросорбенти (Державний формуляр, п. 3.6.2. розділу «Гастроентерологія. Лікарські засоби») | Необхідно дотримуватись інтервалу між прийомом ентеросорбентів та інших лікарських засобів, оскільки можливе уповільнення та/чи зниження абсорбції лікарських засобів.
При тривалому застосуванні можуть виникати закрепи. Вугілля активоване може забарвлювати кал в чорний колір. |
| 9. | Спазмолітичні й антихолінергічні лікарські засоби (Державний формуляр, п. 3.2.1., 3.2.3.2., 3.2.4. розділу «Гастроентерологія. Лікарські засоби») | Дротаверин може викликати зниження артеріального тиску, тому його з обережністю застосовують у пацієнтів з артеріальною гіпотензією.
Препарати, що містять екстракт беладони, протипоказані при серцевій недостатності, глаукомі, аденомі передміхурової залози, дітям до 14 років. Препарати, що містять екстракт беладони, не застосовують у осіб, діяльність яких вимагає високої концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій. При високій температурі навколишнього середовища застосування беластезину може призвести до теплового удару. |
| 10. | Антигістамінні препарати (Державний формуляр, п. 18.2.1. розділу «Імуномодулятори та протиалергічні засоби», п. 9.3.1. розділу «Дерматовенерологія. Лікарські засоби», п. 16.2.1.1.4. розділу «Оториноларингологія. Лікарські засоби») | Антигістамінні препарати І покоління викликають сонливість, почуття втоми, знижують увагу, швидкість реакції, тому їх доцільно приймати ввечері.
Антигістамінні препарати І покоління не застосовують у осіб, діяльність яких вимагає швидкої реакції, координації рухів і посиленої уваги (водії, оператори тощо). Седативна дія антигістамінних препаратів І покоління (від легкої сонливості до глибокого сну) може проявлятися у звичайних терапевтичних дозах. Антигістамінні препарати (особливо І і ІІ покоління) не можна поєднувати з алкоголем, седативними, снодійними засобами, транквілізаторами, нейролептиками, опіоїдними анальгетиками – можливе посилення пригнічувальної дії на ЦНС. При алергічних ринітах і полінозах застосування антигістамінних препаратів І покоління не бажане, оскільки вони можуть викликати сухість слизових оболонок, підвищувати в’язкість секрету і сприяти розвитку синуситів і гайморитів, а при бронхіальній астмі – викликати або посилювати бронхоспазм. |
| 11. | Симпатоміметики для місцевого застосування (Державний формуляр, п. 16.2.1.1.5. розділу «Оториноларингологія. Лікарські засоби») | Судинозвужувальні препарати групи симпатоміметиків не рекомендується застосовувати більше 5–7 днів.
Перед застосуванням препаратів для лікування риніту необхідно обов’язково провести ретельний туалет носової порожнини. Симпатоміметики можуть викликати підвищення артеріального тиску, тому їх з обережністю призначають хворим з артеріальною гіпертензією, гіпертиреозом, при порушенні мозкового кровообігу, серцевого ритму, при вираженому атеросклерозі. Симпатоміметики можуть викликати підвищення внутрішньоочного тиску, тому їх з обережністю призначають хворим на глаукому. |
| 12. | Антисептичні та дезінфікуючі засоби (Державний формуляр, п. 9.1.2. розділу «Дерматовенеологія. Лікарські засоби») | Спиртові розчини антисептиків слід наносити на шкірний покрив навколо рани, уникаючи потрапляння в глибину рани, особливо при глибоких порізах.
Всі спиртові розчини антисептиків викликають місцевоподразнювальну дію, тому їх нанесення супроводжується відчуттям печіння. Розчини перекису водню не застосовують для промивання і введення в глибокі рани – можлива емболія пухирцями повітря. Не можна обробляти опіки концентрованими розчинами етанолу. Лікарські засоби, що містять повідон-йод, не застосовують у дітей віком до 1 року і в осіб із захворюваннями щитовидної залози. В окремих випадках при застосуванні препаратів, що містять мірамістин, діоксидин, можливе короткочасне відчуття печіння, яке зникає самостійно через 15–20 хв і не потребує відміни лікарського засобу. |
| 13. | Ранозагоювальні засоби для топічного застосування | Для лікування опіків переважним є застосування препаратів, що містять декспантенол.
Лікарські засоби у вигляді мазей не можна наносити на мокнучі рани. Лікарські засоби у вигляді гелю можна застосовувати в першу фазу ранового процесу, крем – в другу фазу, а мазь – в третю фазу. |
| 14. | Препарати електролітів з вуглеводами, сольові сполуки для пероральної регідратації (Державний формуляр, п. 3.6.3. розділу «Гастроентерологія. Лікарські засоби») | Призначення при діареї будь-якого походження необхідне у зв’язку із втратою організмом рідини й електролітів.
Безконтрольний прийом препаратів може привести до водно-електролітного дисбалансу. Недопустиме додавання цукру в розчини для пероральної регідратації (посилюється осмолярність розчину і як наслідок – посилення діареї). |
| 15. | Препарати ферментів (Державний формуляр, п. 3.8 розділу «Гастроентерологія. Лікарські засоби») | Препарати ферментів потрібно приймати під час або відразу після їжі.
Лікарські препарати в формі капсул і мікросфер, таблеток слід ковтати цілими, не розжовуючи. |
| 16. | Протимікробні препарати для лікування кишкових інфекцій (Державний формуляр, п. 3.6.1.2 та п. 3.6.1.3.розділу «Гастроентерологія. Лікарські засоби») | У період прийому протимікробних засобів необхідно застосовувати вітаміни групи В (тіамін, рибофлавін, нікотинова кислота).
Під час вагітності слід застосовувати протимікробні препарати тільки за наявності чітких показань і тільки у тих випадках, коли потенційна користь від лікування перевищує можливий ризик. |
| 17. | Антидіарейні мікробні препарати (пробіотики і пребіотики) (Державний формуляр, п. 3.6.6. розділу «Гастроентерологія. Лікарські засоби»; п. 18.1.6. розділу «Імуномодулюючі та протиалергічні засоби») | Пробіотики можливо застосовувати на фоні антимікробної терапії, оскільки до їх складу входять антибіотикорезистентні штами мікроорганізмів.
Препарати, що містять лактобактерії, рекомендується запивати молоком або молочними напоями. Неприпустимо одночасно приймати пробіотики і антациди, а також лікарські засоби лужної природи. Пробіотики не можна запивати гарячими напоями та вживати одночасно з алкоголем. Препарати, що містять продукти життєдіяльності мікроорганізмів (пребіотики), не рекомендується приймати з молоком або молочними напоями. |
Загальні рекомендації щодо формування домашньої аптечки першої допомоги
- упакування для аптечки повинно бути герметичним (щоб не допустити псування лікарських засобів під впливом вологи, світла тощо), міцним і забезпечувати легкий і швидкий доступ до її вмісту;
- не можна заповнювати аптечку препаратами без зазначення назви і терміну придатності, без інструкцій із застосування;
- лікарські засоби, перев’язувальні матеріали та вироби медичного призначення необхідно розташовувати в аптечці у визначених місцях, щоб у невідкладних ситуаціях не витрачати час на їх пошук;
- лікарські засоби для дітей бажано зберігати окремо від інших препаратів;
- один раз в 3–4 міс необхідно переглядати вміст аптечки, контролювати терміни придатності препаратів, проводити зовнішній огляд і вилучати зіпсовані або непридатні до застосування лікарські засоби;
- для належного зберігання сиропів, крапель, мазей після розкриття бажано виділити окреме місце в холодильнику, також необхідно враховувати, що термін зберігання цих засобів після розкриття не перевищує 1 місяця;
- не варто купувати лікарські препарати без особливої потреби і про запас.
Контроль доступності наданої інформації про лікарський засіб:
- з’ясувати, наскільки пацієнт засвоїв інформацію;
- попросити пацієнта повторити найбільш важливу інформацію;
- з’ясувати, чи залишились у пацієнта запитання.
Проект
ПРОТОКОЛ
ФАРМАЦЕВТИЧНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ.
ФОРМУВАННЯ АПТЕЧКИ ПЕРШОЇ ДОПОМОГИ ДЛЯ НЕМОВЛЯТ
І. Настанова з оцінки потреб пацієнта при зверненні за допомогою
Необхідно з’ясувати інформацію про наступне:
- з якою метою необхідно сформувати аптечку;
- чи мають користувачі аптечки досвід догляду за немовлям;
- чи необхідні додатково супутні предмети догляду за дитиною.
Будь-які відхилення в стані і поведінці малюка вимагають консультації педіатра!
ІІ. Загрозливі симптоми, які вимагають негайного звернення до лікаря
- часте і тяжке дихання, кашель, хрипи і свист в легенях;
- температура тіла вище 38 °С, дитина роздратована, плаче, її неможливо заспокоїти;
- гіпотермія (дитина холодна);
- сильне тремтіння (судоми);
- блювання, пронос, наявність крові та слизу в калі або стул практично білого кольору;
- відсутність стулу більше 24 год;
- дитина відмовляється від їжі, не може пити, дуже млява і апатична;
- дитина кричить від болю, її обличчя стає блідим або синім;
- губи і язик мають синюватий колір;
- сонливість і важке пробудження, дитина втрачає свідомість;
- дуже сильне потовиділення (під час їжі або коли дитина плаче);
- поява шкірних висипів, які не минають протягом 2 днів;
- шкіра і очі жовтіють; з’являються висипи на тілі;
- субфебрильна температура тримається більше 1 тиж.
ІІІ. Алгоритм фармацевтичної допомоги (фармацевтичної опіки) при формуванні аптечки першої допомоги для немовлят
|
№ з/п |
Питання провізора до пацієнта |
Відповіді пацієнта |
Рекомендації провізора |
| 1. | Чи вперше формується аптечка для немовлят | Так | Можна рекомендувати безрецептурні лікарські засоби для симптоматичного лікування з урахуванням основних напрямів догляду за новонародженим:
– антисептичні і дезінфікуючі лікарські засоби для обробки шкіри; – лікарські засоби для догляду за шкірою; – анальгетики й антипіретики; – препарати для лікування шлунково-кишкових розладів; – лікарські засоби при захворюваннях носа; – перев’язувальні матеріали; – вироби медичного призначення; – засоби гігієни |
| Ні | Необхідно поновити запас медикаментів, які закінчились та, при необхідності, розширити наявний асортимент лікарських засобів для аптечки |
ІV. Перелік (Формуляр) безрецептурних лікарських засобів при формуванні аптечки першої допомоги для немовлят
1) Анальгетики й антипіретики
- Парацетамол
- Ібупрофен
2) Антисептичні та дезінфікуючі засоби
- Діамантовий зелений
- Йод
- Калію перманганат
- Метиленовий синій
3) Ентеросорбенти
- Вугілля медичне активоване
- Діосмектит
- Гідрогель метилкремнієвої кислоти
4) Засоби елімінаційної терапії при захворюваннях носа
- Натрію хлорид
- Морська вода
5) Засоби із захисною і пом’якшувальною дією
- Вазелін
- Декспантенол
- Цинку оксид
6) Лікарські засоби, що застосовують при шлунково-кишкових розладах
- Симетикон
- Кропу ефірна олія
- Фенхелю ефірна олія
7) Лікарські рослинні препарати (для купання – трава причепи, квітки ромашки, календули)
8) Симпатоміметики для місцевого застосування
- Ксилометазолін
- Оксиметазолін
- Диметинден + фенілефрин
V. Надання належної інформації щодо препаратів для відповідального самолікування
NB! Будь-які лікарські засоби можуть застосовуватися тільки після консультації з педіатром!
Надання рекомендацій щодо режиму дозування лікарського засобу, умов прийому препарату, терміну лікування, правил зберігання лікарських засобів.
Застереження при застосуванні (особливості прийому, побічні ефекти, вплив режиму харчування тощо).
|
№ з/п |
Назва фармакотерапевтичної групи |
Інформація для пацієнта щодо особливостей застосування препаратів групи |
| 1. | Анальгетики і антипіретики – нестероїдні протизапальні засоби (Державний формуляр, п. 8.7.1.2., 8.8.2. розділу «Ревматологія. Лікарські засоби», п. 10.3.5. розділу «Анестезіологія і реаніматологія. Лікарські засоби») | Як жарознижувальний засіб препаратом вибору в дитячій практиці є парацетамол, максимальна доза якого не повинна перевищувати 60 мг/кг на добу, тому перед застосуванням препарату необхідно визначити масу тіла.
При наявності протипоказань до застосування парацетамолу, препаратом вибору є ібупрофен. У дітей застосовування ацетилсаліцилової кислоти і метамізолу натрію можливо тільки за наявності чітких показань і тільки у тих випадках, коли інші препарати неефективні. Зазвичай застосування антипіретиків розпочинають при підвищенні температури тіла вище 38 °С. Для немовлят більш прийнятним є застосування лікарських засобів у вигляді супозиторіїв, але за наявності діареї супозиторії не застосовують. Перед введенням супозиторію необхідно очистити кишечник за допомогою клізми. Після розкриття сиропи можуть зберігатися не більше 1 міс |
| 2. | Антисептичні і дезінфікуючі засоби (Державний формуляр, п. 9.1.2 розділу «Дерматовенерологія. Лікарські засоби») | Всі спиртові розчини антисептиків викликають місцевоподразнювальну дію, їх нанесення супроводжується відчуттям печіння, тому розчинами, що містять етанол, обробляють шкіру навколо рани і краї рани.
Розчини перекису водню не застосовують для промивання і введення в глибокі рани – можлива емболія пухирцями повітря. Розчини калію перманганату готують слабо-рожевого кольору, перед застосуванням проціджують, оскільки нерозчинені кристаліки можуть спричинити опіки шкіри малюка. У дітей віком до 2 років заборонено застосування кислоти борної через можливу абсорбцію через шкіру і системну токсичну дію. Лікарські засоби, що містять повідон-йод, не застосовують у дітей віком до 1 року. |
| 3. | Засоби із захисною і пом’якшувальною дією (Державний формуляр, п. 9.6.1, 9.6.2 розділу «Дерматовенерологія. Лікарські засоби») | Лікарські засоби із захисною і пом’якшувальною дією не застосовують для лікування гнійничкових захворювань.
Якщо пелюшковий висип у дитини не зникає протягом 48−72 год від початку застосування препарату, необхідно припинити лікування і звернутися за повторною консультацією до лікаря-педіатра. Лікарські засоби у вигляді мазей не можна наносити на інфіковані та мокнучі рани. Стерилізацію вазелінової олії можна провести шляхом нагрівання до 180 °С протягом 30 хв. |
| 4. | Ентеросорбенти (Державний формуляр, п. 3.6.2. розділу «Гастроентерологія. Лікарські засоби», п. 14.15.2. розділу «Неонаталогія. Лікарські засоби») | Для дітей віком до 1 року діосмектит призначають в дозі 1 пакетик/добу; вміст пакетика розчиняють у пляшці з 50 мл води (застосовують протягом дня) або ретельно розмішують з напіврідкою їжею; при гострій діареї добова доза препарату на початку лікування може бути підвищена вдвічі.
Приймати ентеросорбенти бажано між прийомами їжі. При тривалому застосуванні можуть виникати закрепи. Вугілля активоване може забарвлювати кал в чорний колір. |
| 5. | Лікарські засоби, що застосовують при шлунково-кишкових розладах (Державний формуляр, п. 3.2.2. розділу «Гастроентерологія. Лікарські засоби», п. 14.15.2 розділу «Неонаталогія. Лікарські засоби») | Застосовувуються після кожного годування, а також перед сном з невеликою кількістю рідини.
Дітям слід давати тільки свіжоприготовлені теплі розчини лікарських препаратів, не підсолоджувати. Через те що плантекс містить глюкозу і лактозу, його не застосовують більше 2 пакетиків на добу дітям з лактазною недостатністю, з галактоземією або синдромом порушення всмоктування глюкози/галактози. |
| 6. | Симпатоміметики для місцевого застосування (Державний формуляр, п. 16.2.1.1.5. розділу «Оториноларингологія. Лікарські засоби») | Перед застосуванням препаратів для лікування риніту необхідно обов’язково провести ретельний туалет носової порожнини.
Розчини оксиметазоліну (0,01%) можна застосовувати з народження, ксилометазоліну (0,05%) – з 3 міс, тривалість лікування не повинна перевищувати 5 днів. Окрім звичайного закапування, можливе застосування шляхом нанесення 1–2 крапель розчину на шматочок вати і протирання ним носових ходів. Масляні розчини назальних крапель не застосовують у дітей, оскільки це може привести до потрапляння їх в легені та розвитку пневмонії. Після розкриття краплі можуть зберігатися не більше 1 міс. |
Загальні рекомендації щодо формування аптечки першої допомоги для немовлят
- лікарські засоби для немовлят бажано зберігати окремо від інших препаратів;
- для належного зберігання сиропів, крапель, мазей після розкриття бажано виділити окреме місце в холодильнику;
- один раз в 3–4 міс необхідно переглядати вміст аптечки, контролювати терміни придатності препаратів, проводити зовнішній огляд і вилучати зіпсовані або непридатні до застосування лікарські засоби;
- не можна заповнювати аптечку препаратами без зазначення назви і терміну придатності, без інструкцій із застосування;
- в аптечку для немовлят рекомендується придбати перев’язувальні матеріали і засоби медичного застосування:
- вата хірургічна;
- бинти стерильні;
- серветки марлеві стерильні;
- марля медична;
- пов’язки марлеві;
- ватні палички з обмежувачем;
- лейкопластирі бактерицидні та в рулончиках;
- термометри максимальний і електронний;
- термометр водний;
- трубка газовідводна;
- піпетки;
- стаканчик для прийому ліків;
- спринцівка маленька;
- аспіратор для носа;
- ножиці;
- грілка маленька;
- кільце для прорізування зубів;
- мило дитяче;
- крем дитячий.
Контроль доступності наданої інформації про лікарський засіб:
- з’ясувати, наскільки пацієнт засвоїв інформацію;
- попросити пацієнта повторити найбільш важливу інформацію;
- з’ясувати, чи залишились у пацієнта запитання.
Проект
ПРОТОКОЛ
ФАРМАЦЕВТИЧНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ.
ФОРМУВАННЯ АПТЕЧКИ ПЕРШОЇ ДОПОМОГИ ДЛЯ ПОДОРОЖЕЙ
І. Настанова з оцінки потреб пацієнта при зверненні за допомогою
Необхідно з’ясувати інформацію про наступне:
- з якою метою необхідно сформувати аптечку;
- хто буде користувачами аптечки — діти чи дорослі, якого віку і скільки їх;
- особливості місцевості, в яку планується подорож;
- тривалість подорожі.
Всі лікарські засоби для симптоматичного лікування можна застосовувати протягом 2–3 днів, якщо симптоми не зникають, необхідно терміново звернутись до лікаря!
ІІ. Загрозливі симптоми, які вимагають негайного звернення до лікаря
- симптоми застуди, грипу, алергії, диспепсії тривають або посилюються через 3 дні і більше;
- раптовий біль, інтенсивність якого підвищується;
- сильний і тривалий головний біль, запаморочення, непритомний стан;
- незвичні кровотечі та синці;
- ускладнене дихання при кашлі;
- жовтизна очей або шкіри;
- безпричинні зміни температури тіла;
- безперервне блювання, різке зменшення маси тіла;
- зміна кольору і консистенції калу (кривава діарея, наявність крові та слизу, кал у вигляді «рисового відвару»);
- різкі зміни настрою або психічного стану, незвична втома або слабкість;
- почервоніння, лущення, утворення пухирів на шкірі, фотосенсибілізація (підвищена чутливість шкіри до сонячного світла).
ІІІ. Алгоритм фармацевтичної допомоги (фармацевтичної опіки) при формуванні аптечки першої допомоги для подорожей
| №
з/п |
Питання провізора до пацієнта |
Відповіді пацієнта |
Рекомендації провізора |
| 1. | Чи є у пацієнта або членів його родини хронічні захворювання (серцево-судинної системи, шлунково-кишкового тракту, органів дихання тощо) | Так | Необхідно узгодити з лікарем вибір препаратів для дорожньої аптечки. |
| Ні | Можна рекомендувати безрецептурні лікарські засоби для симптоматичного лікування з урахуванням вікових категорій користувачів аптечки й особливостей місцевості, до якої вони подорожують, за основними напрямками можливих нездужань:
протизастудні препарати; анальгетичні та спазмолітичні лікарські засоби; препарати для лікування діареї; протиалергічні лікарські засоби; засоби, що застосовуються при вестибулярних порушеннях; препарати кардіологічної дії; антисептичні і дезінфікуючі лікарські засоби для обробки шкіри; сонцезахисні засоби та репеленти; перев’язувальні матеріали (бинти, пластирі, вата, лейкопластирі тощо); засоби особистої гігієни. |
ІV. Перелік (Формуляр) безрецептурних лікарських засобів при формуванні аптечки першої допомоги для подорожей
1) Анальгетики і антипіретики
- Парацетамол
- Парацетамол + диклофенак + серратіопептидаза
- Парацетамол + ібупрофен
- Парацетамол + кофеїн
- Парацетамол + кофеїн + кодеїн
- Парацетамол + дицикломін гідрохлорид
- Метамізол натрію
- Кислота ацетилсаліцилова
- Кислота ацетилсаліцилова + парацетамол + кофеїн
- Метамізол натрію + кофеїн-бензоат натрію + фенобарбітал + кодеїн
- Метамізол натрію + парацетамол + кофеїн-бензоат натрію + фенобарбітал + кодеїн
- Метамізол натрію + кофеїн + тіамін
- Метамізол натрій + темпідон
2) Антигістамінні препарати
І покоління
Диметинден
Клемастин
Мебгідрoлін
Хіфенадин
Хлоропірамін
ІІ покоління
- Акривастин
- Дезлоратадин
- Фексофенадин
- Ебастин
- Лоратадин
- Цетиризин
топічні антигістамінні засоби
- Азеластин
- Олопатидин
- Диметинден
- Лоратадин
3) Антисептичні і дезінфікуючі засоби
- Діамантовий зелений
- Ектерицид
- Етанол
- Етоній
- Йод
- Кислота борна
- Мiрамiстин
- Нітрофурал
- Перекис водню
- Перманганат калію
- Повідон-йод
- Хлоргексидин
- Хлорофіліпт
4) Вазоділататори
- Валідол
- Ментол + красавка + конвалія + валеріана
- Ментол + красавка + конвалія + валеріана + натрію бромід
- Ментол + етиловий ефір бромізовалеріанової кислоти + м’ята олії + хміль
5) Ентеросорбенти
- Вугілля медичне активоване
- Діосмектит
- Гідрогель метилкремнієвої кислоти
6) Засоби, що застосовуються при захворюваннях глотки і гортані
прості антисептичні засоби
- Амбазон
- Ацетиламінонітропропоксибензен
- Гексетидин
- Граміцидин С
- Декаметоксин
- Фенол
- Флурбіпрофен
- Холіну саліцилат
- Цетилпіридин
комбіновані антисептичні засоби
- Амілметакрезол + дихлорбензиловий спирт
- Амілметакрезол + дихлорбензиловий спирт + лідокаїн
- Амілметакрезол + дихлорбензиловий спирт + кислота аскорбінова
- Декваліній + дибукаїн
- Декваліній + кислота аскорбінова
- Дихлорбензиловий спирт + ментол + анетол + олія м’яти перцевої
- Йод + калію йодид + гліцерин
- Лізоцим + піридоксин
- Ментол + олія рицинова + камфора + олія евкаліптова + нітрофурал
- Повідон-йод + алантоїн
- Сульфаніламід + сульфатіазол + тимол + олія евкаліптова + олія м’яти перцевої
- Хлорбутанол + камфора + ментол + олія евкаліптова
- Хлоргексидин + кислота аскорбінова
- Хлоргексидин + кислота аскорбінова + тетракаїн
- Хлоргексидин + лідокаїн + тиротрицин
- Гексетидин + холіну саліцилати + хлорбутанол
7) Засоби, що пригнічують перистальтику
- Лоперамід
8) Засоби, що застосовуються при вестибулярних порушеннях
- Дименгідринат
9) Препарати електролітів з вуглеводами, сольові сполуки для пероральної регідратації
- Натрію хлорид + натрію цитрат + калію хлорид + глюкоза
- Натрію хлорид + калію хлорид + натрію бікарбонат + глюкоза + екстракт ромашки
10) Протимікробні препарати для лікування кишкових інфекцій
- Фталілсульфатіазол
- Холархена пухнаста + мирт звичайний + барбарис остистий + айва бенгальська + дуб красильний + бутея прегарна
11) Ранозагоювальні засоби для топічного застосування
- Актовегін
- Солкосерил
- Декспантенол
- Метилурацил
- Обліпихова олія + хлорамфенікол + бензокаїн + кислота борна
- Обліпихова олія
12) Симпатоміметики для системного і місцевого застосування
- Тетризолін
- Ксилометазолін
- Нафазолін
- Оксиметазолін
- Трамазолін
- Диметинден + фенілефрин
- Туаміногептан + ацетил цистеїн
13) Спазмолітичні й антихолінергічні лікарські засоби
- Дротаверин
- Метамізол натрію + бензокаїн + екстракт красавки + натрію гідрокарбонат
- Дицикломін + парацетамол + кислота мефенамінова
- Екстракт красавки + бензокаїн
- Екстракт красавки + натрію гідрокарбонат
- Екстракт красавки + фенiлсалiцилат
- Настойка валеріани + настойка полину + настойка красавки
- Настойка валеріани + настойка полину + настойка м’яти перцевої + настойка красавки
V. Надання належної інформації щодо препаратів для відповідального самолікування
Надання рекомендацій щодо режиму дозування лікарського засобу, умов прийому препарату, терміну лікування, правил зберігання лікарських засобів.
Застереження при застосуванні (особливості прийому, побічні ефекти, вплив режиму харчування тощо).
| №
з/п |
Назва фармакотерапевтичної групи |
Інформація для пацієнта щодо особливостей застосування препаратів групи |
| 1. | Вазодилататори (Державний формуляр, п. 2.7.1. розділу «Кардіологія. Лікарські засоби») | При прийомі валідолу можуть виникати легка нудота, сльозотеча, запаморочення.
Валідол підсилює дію седативних засобів. Корвалол з обережністю застосовують у осіб, діяльність яких вимагає високої концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій, оскільки він містить етанол і фенобарбітал |
| 2. | Анальгетики й антипіретики – нестероїдні протизапальні засоби (Державний формуляр, п. 2.14.3.1. розділу «Кардіологія. Лікарські засоби», п. 8.7.1.2., 8.8.2. розділу «Ревматологія. Лікарські засоби», п. 10.3.5. розділу «Анестезіологія і реаніматологія. Лікарські засоби») | Всі нестероїдні протизапальні засоби, особливо препарати ацетилсаліцилової кислоти, з обережністю призначають пацієнтам з бронхіальною астмою, ерозивно-виразковими захворюваннями шлунково-кишкового тракту, схильністю до кровотеч, із захворюваннями печінки, порушенням функції нирок.
Всі нестероїдні протизапальні засоби необхідно приймати після їди. При виникненні гострого болю в животі (особливо при наявності нудоти, блювання) не рекомендується застосовувати анальгетики або нестероїдні протизапальні препарати, оскільки це може ускладнювати діагностику при хірургічній патології. У дітей застосовування ацетилсаліцилової кислоти та метамізолу натрію можливо тільки за наявності чітких показань і тільки у тих випадках, коли інші препарати неефективні. Препарати, що містять ацетилсаліцилову кислоту, не можна приймати разом з антикоагулянтами, антиагрегантами, у період вагітності і годування грудьми. Основний недолік препаратів, що містять парацетамол, – невеликий спектр терапевтичної дії (токсична доза перевищує максимальну терапевтичну всього в 2–3 рази), тому необхідно дотримуватися призначеного дозування. Препарати, що містять парацетамол, з обережністю призначають при порушені функції печінки. Не можна поєднувати прийом нестероїдних протизапальних засобів з алкоголем (різко підвищується ульцерогенна – особливо в ацетилсаліцилової кислоти, та гепатотоксична дія – особливо у парацетамолу). За наявності декількох симптомів застуди більш доцільне застосовування комбінованих препаратів. |
| 3. | Засоби, що застосовуються при захворюваннях глотки і гортані (Державний формуляр, п. 16.2.1.1.4., 16.2.1.1.6. розділу «Оториноларингологія. Лікарські засоби») | Після прийому лікарських засобів у формі льодяників і таблеток для розсмоктування необхідно утримуватися від вживання рідини та їжі протягом 1–2 год.
Лікувальні льодяники і таблетки для розсмоктування слід утримувати в роті до повного розчинення і ні в якому разі не розжовувати. Хворим на цукровий діабет призначають спеціальні лікарські засоби у вигляді льодяників, пастилок, таблеток, які не містять цукру. Перед застосуванням лікарських засобів у формі спреїв необхідно прополоскати рот теплою водою. Після зрошення лікарськими засобами у формі спрею не рекомендується вживати рідину та їжу протягом 30 хв. Препарати у формі спреїв не призначають дітям до 3 років. |
| 4. | Засоби, що пригнічують перистальтику (Державний формуляр, п. 3.6.4 розділу «Гастроентерологія. Лікарські засоби») | Можливі втомлюваність, біль в шлунку, головний біль, апатія, сонливість або безсоння.
Обережно застосовують при порушені функції печінки. Не призначають при підвищеній температурі тіла. Не призначають одночасно з препаратами, що посилюють перистальтику. Не призначають в І триместр вагітності та в період годування грудьми, дітям до 5 років При виникненні закрепу слід негайно зупинити прийом препарату. |
| 5. | Препарати електролітів з вуглеводами, сольові сполуки для пероральної регідратації (Державний формуляр, п. 3.6.3 розділу «Гастроентерологія. Лікарські засоби») | Призначення при діареї будь-якого походження необхідне у зв’язку із втратою організмом рідини і електролітів, при цьому регідратаційну терапію продовжують до зникнення діареї.
Безконтрольний прийом препаратів може призвести до розвитку водно-електролітного дисбалансу. Недопустиме додавання цукру в розчини для пероральної регідратації (посилюється осмолярність розчину і як наслідок – посилюється діарея). |
| 6. | Ентеросорбенти (Державний формуляр, п. 3.6.2 розділу «Гастроентерологія. Лікарські засоби») | Необхідно дотримуватись інтервалу між прийомами ентеросорбентів та інших лікарських засобів, оскільки можливі уповільнення та/чи зниження абсорбції лікарських засобів.
При тривалому застосуванні можуть виникати закрепи. Вугілля активоване може забарвлювати кал у чорний колір. |
| 7. | Засоби, що застосовуються при вестибулярних порушеннях | Для профілактики захитування в транспорті лікарські засоби починають приймати за 30 хв до початку поїздки.
Дименгідрамін з обережністю призначають при схильності до судом, аденомі передміхурової залози, глаукомі, бронхіальній астмі, не призначають в період вагітності і годування грудьми, дітям до 1 року. Не застосовують у осіб, діяльність яких вимагає швидкої реакції, координації рухів і посиленої уваги (водії, оператори тощо). |
| 8. | Спазмолітичні і антихолінергічні лікарські засоби (Державний формуляр, п. 3.2.1., 3.2.3.2., 3.2.4. розділу «Гастроентерологія. Лікарські засоби») | Дротаверин може викликати зниження артеріального тиску, тому його з обережністю застосовують у пацієнтів з артеріальною гіпотензією.
Препарати, що містять екстракт беладони, протипоказані при серцевій недостатності, глаукомі, аденомі передміхурової залози, дітям до 14 років. Препарати, що містять екстракт беладони, не застосовують у осіб, діяльність яких вимагає високої концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій. При високій температурі навколишнього середовища застосування беластезину може призвести до теплового удару. |
| 9. | Антигістамінні препарати (Державний формуляр, п. 18.2.1. розділу «Імуномодулятори та протиалергічні засоби», п. 9.3.1. розділу «Дермативенерологія. Лікарські засоби», п. 16.2.1.1.4. розділу «Оториноларингологія. Лікарські засоби») | Антигістамінні препарати І покоління викликають сонливість, почуття втоми, знижують увагу, швидкість реакції, тому їх доцільно приймати ввечері.
Антигістамінні препарати І покоління не застосовують у осіб, діяльність яких вимагає швидкої реакції, координації рухів і посиленої уваги (водії, оператори тощо). Седативна дія антигістамінних препаратів І покоління (від легкої сонливості до глибокого сну) може проявлятися при прийомі у звичайних терапевтичних дозах. Антигістамінні препарати (особливо І і ІІ покоління) не можна поєднувати з алкоголем, седативними, снодійними, транквілізаторами, нейролептиками, опіоїдними анальгетиками – можливе посилення пригнічувальної дії на ЦНС. При алергічних ринітах і полінозах застосування антигістамінних препаратів І покоління не бажане, оскільки вони можуть викликати сухість слизових оболонок, підвищувати в’язкість секрету і сприяти розвитку синуситів і гайморитів, а при бронхіальній астмі – викликати або посилювати бронхоспазм |
| 10. | Симпатоміметики для місцевого застосування (Державний формуляр, п. 16.2.1.1.5. розділу «Оториноларингологія. Лікарські засоби») | Судинозвужувальні препарати групи симпатоміметиків не рекомендується застосовувати більше 5–7 днів.
Перед застосуванням препаратів для лікування риніту необхідно обов’язково провести ретельний туалет носової порожнини. Масляні розчини назальних крапель не застосовують у дітей, оскільки це може привести до потрапляння їх в легені і розвитку пневмонії. Симпатоміметики можуть викликати підвищення артеріального тиску, тому їх з обережністю призначають хворим з артеріальною гіпертензією і гіпертиреозом, при порушенні мозкового кровообігу, серцевого ритму, при вираженому атеросклерозі. Симпатоміметики можуть викликати підвищення внутрішньоочного тиску, тому їх з обережністю призначають хворим на глаукому. |
| 11. | Антисептичні і дезінфікуючі засоби (Державний формуляр, п. 9.1.2 розділу «Дерматовенеологія. Лікарські засоби») | Спиртові розчини антисептиків слід наносити на шкірні покрови навколо рани, уникаючи потрапляння в глибину рани, особливо при глибоких порізах.
Всі спиртові розчини антисептиків викликають місцевоподразнювальну дію, тому їх нанесення супроводжується відчуттям печіння. Розчини перекису водню не застосовують для промивання і введення в глибокі рани – можлива емболія пухирцями повітря. Великі ділянки шкіри не обробляють розчинами кислоти борної – можлива абсорбція через пошкоджену шкіру і системна токсична дія (особливо у дітей). Не можна обробляти опіки концентрованими розчинами етанолу. Лікарські засоби, що містять повідон-йод, не застосовують у дітей віком до 1 року і в осіб із захворюваннями щитовидної залози. В окремих випадках при застосуванні препаратів, що містять мірамістин, діоксидин, можливе короткочасне відчуття печіння, яке зникає самостійно через 15–20 хв і не потребує відміни лікарського засобу. |
| 12. | Ранозагоювальні засоби для топічного застосування | Для лікування опіків (особливо сонячних) переважним є застосування препаратів, що містять декспантенол.
Лікарські засоби у вигляді мазей не можна наносити на мокнучі рани. Лікарські засоби у вигляді гелю можна застосовувати в першу фазу ранового процесу, крем – в другу фазу, а мазь – в третю фазу. При застосуванні препаратів актовегін і солкосерил можливі явища локальних больових відчуттів, які не потребують відміни лікарського засобу. При застосуванні метилурацилової мазі можуть відмічати шкірно-алергічні реакції у вигляді висипів і свербіння. |
Загальні рекомендації щодо формування аптечки першої допомоги для подорожей
- упакування для дорожньої аптечки повинно бути герметичним (щоб не допустити псування лікарських засобів під впливом вологи, світла тощо), міцним і легким;
- не можна заповнювати аптечку препаратами без зазначення назви і терміну придатності;
- оскільки подорож — це стрес, можливе загострення хронічних захворювань, тому в аптечці повинні бути препарати, які зазвичай застосовують в таких випадках;
- для дітей переважними є лікарські форми у вигляді сиропів і супозиторіїв, для дорослих більш зручними є таблетки;
- при болю в горлі рекомендується пити багато теплої рідини, утримуватися від вживання гострої, холодної, дуже гарячої їжі, не палити і не вдихати тютюновий дим;
- зазвичай «діарея мандрівників» триває не більше 1–2 днів, тому необхідно звернутись до лікаря, якщо симптоматичне лікування не дає задовільного ефекту або стан погіршується;
- при діареї будь-якого походження необхідно дотримуватися дієти і не вживати продуктів, що посилюють перистальтику;
- для попередження сонячних опіків слід дотримуватися правил загорання на сонці і користуватися сонцезахисними засобами;
- при сонячних опіках рекомендовано вживати велику кількість рідини;
- необхідно убезпечуватися від укусів комах під час перебування на свіжому повітрі (носити закритий одяг, застосовувати репеленти тощо).
Контроль доступності наданої інформації про лікарський засіб:
- з’ясувати, наскільки пацієнт засвоїв інформацію;
- попросити пацієнта повторити найбільш важливу інформацію;
- з’ясувати, чи залишились у пацієнта запитання.
Проект
ПРОТОКОЛ
ФАРМАЦЕВТИЧНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ.
СИМПТОМАТИЧНЕ ЛІКУВАННЯ БОЛЮ В ГОРЛІ
І. Настанова з оцінки потреб пацієнта при зверненні за допомогою
Необхідно з’ясувати інформацію про наступне:
- у кого виникла проблема (пацієнт, члени сім’ї, знайомі – діти чи дорослі);
- як давно виникло нездужання і скільки часу триває;
- яких заходів вжито перед зверненням до аптеки;
- які ліки вже приймались для полегшення стану.
ІІ. Загрозливі симптоми, які вимагають негайного звернення до лікаря
- тяжке дихання, неможливість промовити декілька слів між вдихами;
- неможливість проковтнути слину;
- різке збільшення піднебінних мигдалин, наліт або виразки на мигдалинах;
- яскраве «палаюче» почервоніння горла;
- збільшення та болісність лімфовузлів під час їх пальпації;
- підвищення температури тіла більше 38,5–39 °С;
- біль у горлі супроводжується шкіряним висипом;
- біль у горлі супроводжується сильним болем голови, болем у вухах, животі;
- біль у голі супроводжується зміною кольору сечі.
За наявності нальотів на мигдалинах необхідно зробити посів мазка із зіва з метою своєчасного виявлення стрептококової ангіни або дифтерії!
Якщо протягом 2 діб після проведення симптоматичного лікування біль у горлі зберігається, необхідно обов’язково звернутись до лікаря.
III. Алгоритм бесіди провізора з пацієнтом аптеки
ІV. Перелік (Формуляр) безрецептурних лікарських засобів для симптоматичного лікування болю в горлі
1) Прості антисептичні засоби
- Амбазон
- Ацетиламінонітропропоксибензен
- Гексетидин
- Граміцидин С
- Декаметоксин
- Фенол
- Флурбіпрофен
- Холіну саліцилат
- Цетилпіридин
2) Комбіновані антисептичні засоби
- Амілметакрезол + дихлорбензиловий спирт
- Амілметакрезол + дихлорбензиловий спирт + лідокаїн
- Амілметакрезол + дихлорбензиловий спирт + кислота аскорбінова
- Декваліній + дибукаїн
- Декваліній + кислота аскорбінова
- Дихлорбензиловий спирт + ментол + анетол + олія м’яти перцевої
- Йод + калію йодид + гліцерин
- Лізоцим + піридоксин
- Ментол + олія рицинова + камфора + олія евкаліптова + нітрофурал
- Повідон-йод + алантоїн
- Сульфаніламід + сульфатіазол + тимол + олія евкаліптова + олія м’яти перцевої
- Хлорбутанол + камфора + ментол + олія евкаліптова
- Хлоргексидин + кислота аскорбінова
- Хлоргексидин + кислота аскорбінова + тетракаїн
- Хлоргексидин + лідокаїн + тиротрицин
- Гексетидин + холіну саліцилати + хлорбутанол
3) Рослинні препарати
- Нагідок квіти
- Ромашка лікарська
- Ісландського моху екстракт
- Евкаліпту листя
- Обліпихова олія
- Хлорофіліпт
4) Комбіновані рослинні та гомеопатичні препарати
- Ангінал
- Ангін-гран
- Ангін-Хеель С
- Тонзилгон® Н
- Тонзилотрен
- Тонзипрет®
- Фарингол-ARN®
- Фарингомед з апельсиновим смаком
5) Інші засоби
- Прополіс
- Прополіс + кислота аскорбінова
V. Надання належної інформації щодо препаратів для відповідального самолікування
Надання рекомендацій щодо режиму дозування лікарського засобу, умов прийому препарату, терміну лікування, правил зберігання лікарських засобів.
Застереження при застосуванні (особливості прийому, побічні ефекти, вплив режиму харчування тощо).
| №
з/п |
Назва фармакотерапевтичної групи |
Інформація для пацієнта щодо особливостей застосування препаратів групи |
| 1. | Антисептичні засоби (Державний формуляр, п. 16.3.1. розділу «Оториноларингологія. Лікарські засоби») | Лікарські засоби, які містять фенол, з обережністю призначають хворим з порушенням функції печінки, а також в період вагітності і годування грудьми.
Препарати, які містять йод, не призначають пацієнтам з порушенням функції щитовидної залози. Прийом лікарських засобів, які містять амілметакрезол, може супроводжуватися відчуттям дискомфорту в шлунку. При одночасному застосуванні препаратів, які містять лізоцим і піридоксину гідрохлорид, з антибактеріальними засобами (пеніцилін, хлорамфенікол, нітрофурантоїн) відмічають підсилення протимікробної активності останніх. Препарат, який містить лізоцим і піридоксину гідрохлорид, поєднує місцевий протизапальний ефект та підвищення неспецифічної резистентності організму. Лікарські засоби, які містять місцеві анестетики, можуть викликати відчуття заніміння в роті. |
| 2. | Рослинні та гомеопатичні препарати (Державний формуляр, п. 16.3.2 розділу «Оториноларингологія. Лікарські засоби») | Лікарські засоби у формі спиртової настойки не призначають для внутрішнього прийому протягом тривалого часу, а також дітям до 12 років і жінкам у період вагітності та годування грудьми. |
| 3. | Інші засоби (Державний формуляр, п. 16.3.4 розділу «Оториноларингологія. Лікарські засоби») | Препарати, які містять прополіс, не застосовують в комбінації з іншими антисептичними засобами та продуктами бджільництва.
Не призначають дітям віком до 3 років. |
Загальні рекомендації при лікуванні болю в горлі
- при болю в горлі рекомендується вживання великої кількості теплої рідини;
- полоскання горла розчинами антисептиків проводити кожні 2–3 год;
- маленьким дітям, які не вміють полоскати горло, замінити полоскання на частий прийом теплого чаю з лимоном або підігрітого фруктового соку;
- необхідно утримуватися від куріння та вдихання тютюнового диму, вживання алкоголю, гострої, холодної або надмірно гарячої їжі;
- доцільним є застосування сухого тепла на ділянку шиї (зігрівальний компрес);
- перед вживання місцевих засобів для симптоматичного лікування болю в горлі (аерозолів, льодяників, таблеток для розсмоктування, пастилок) рекомендується полоскати рот теплою водою;
- після прийому місцевих засобів для симптоматичного лікування болю в горлі необхідно утримуватися від прийому їжі та рідини: пастилок, льодяників та таблеток для розсмоктування — 1–2 год, аерозолів — 3–5 хв;
- Лікарські засоби у вигляді льодяників, пастилок, таблеток для розсмоктування необхідно утримувати в роті до повного розчинення і ні в якому разі не розжовувати;
- не вдихати аерозолі для лікування болю в горлі!
- аерозолі застосовують у дітей віком від 6–8 років за умов, що дитина не опирається наявності стороннього предмету в роті та вміє керувати диханням, але деякі спреї можна застосовувати з 3 років;
- у хворих на цукровий діабет застосовують лікарські засоби у вигляді льодяників та пастилок, які не містять цукор.
Контроль доступності наданої інформації про лікарський засіб:
- з’ясувати, наскільки пацієнт засвоїв інформацію;
- попросити пацієнта повторити найбільш важливу інформацію;
- з’ясувати, чи залишились у пацієнта запитання.
Проект
ПРОТОКОЛ
ФАРМАЦЕВТИЧНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ.
СИМПТОМАТИЧНЕ ЛІКУВАННЯ ДИСБАКТЕРІОЗУ
І. Настанова з оцінки потреб пацієнта при зверненні за допомогою
Необхідно з’ясувати інформацію про наступне:
- у кого виникла проблема (пацієнт, члени сім’ї, знайомі — діти чи дорослі);
- як давно виникло нездужання і скільки часу триває;
- яких заходів вжито перед зверненням до аптеки;
- які ліки вже приймались для полегшення стану.
ІІ. Загрозливі симптоми, які вимагають негайного звернення до лікаря
- порушення випорожнення супроводжується підвищенням температури тіла;
- зміна кольору випорожнення, сліди або наявність крові в калі;
- сильний біль в здухвинній ділянці;
- різке здуття живота;
- запаморочення або втрата свідомості;
- помітне зменшення маси тіла на фоні нестійкого випорожнення;
- у дитини раннього віку відмічають зригування, блювання, біль у животі, що має нападоподібний характер, супроводжується здуттям і з’являється через 2–3 год після їди; випорожнення рясне, рідке, з піною і кислуватим або гнилим запахом; знижуються темпи збільшення маси тіла.
Лікування дисбактеріозу (особливо у маленьких дітей) краще розпочинати після консультації лікаря і проведення мікробіологічного дослідження калу!
III. Алгоритм бесіди провізора з пацієнтом аптеки
ІV. Перелік (Формуляр) безрецептурних лікарських засобів для симптоматичного лікування дисбактеріозу
Антидіарейні мікробні препарати (пробіотики і пребіотики)
1) Прості препарати
- Колібактерин (Colibacterinum)
- Лактобактерин (Lactobacterinum)
- Біфідумбактерин (Bifidumbacterinum)
- Лактобактерії (Lactobacillus helveticus)
- Сахароміцети буларді (Saccharomyces boulardii)
- Bacillus clausii
2) Комбіновані препарати
- Escherichia coli + Streptococcus faecalis + Lactobacillus acidofilus + Lactobacillus helveticus
- Фолієва кислота + ціанокобаламін + бактерії молочної кислоти
- Bifidobacterium longum+Enterococcus faecium
- Lactobacillus acidophillus + Bifidobacterium infantis + Enterococcus faecium
- Lactobacillus acidophillus + Lactobacillus rhamnosus + Streptococcus thermophilus + Lactobacillus delbrueckii subsp. bulgaricus
- Lactobacillus acidophillus + Lactobacillus rhamnosus
V. Надання належної інформації щодо препаратів для відповідального самолікування
Надання рекомендацій щодо режиму дозування лікарського засобу, умов прийому препарату, терміну лікування, правил зберігання лікарських засобів.
Застереження при застосуванні (особливості прийому, побічні ефекти, вплив режиму харчування тощо).
|
№ з/п |
Назва фармакотерапевтичної групи |
Інформація для пацієнта щодо особливостей застосування препаратів групи |
| 1. | Антидіарейні мікробні препарати (пробіотики і пребіотики) (Державний формуляр, п. 3.6.6. розділу «Гастроентерологія. Лікарські засоби»; п. 18.1.6 розділу «Імуномодулюючі та протиалергічні засоби») | Пробіотики можливо застосовувати на фоні антимікробної терапії, оскільки до їх складу входять антибіотикорезистентні штами мікроорганізмів.
Препарати, що містять лактобактерії, рекомендується запивати молоком або молочними напоями. Пробіотики не можна запивати гарячими напоями та вживати одночасно з алкоголем. Неприпустимо одночасно приймати пробіотики з антацидами, а також лікарські засоби лужної природи. Препарати, що містять продукти життєдіяльності мікроорганізмів (пребіотики), не рекомендується приймати з молоком або молочними напоями. Необхідно суворо дотримуватися температурного режиму при зберіганні термолабільних препаратів. При застосуванні у маленьких дітей можливе розкриття капсули препарату і змішування її вмісту з невеликою кількістю рідини (чай, вода, сік), отримана суміш не підлягає зберіганню. При одночасному застосуванні з лактулозою відмічають кращий ефект розвитку корисної мікрофлори і загибель патогенної мікрофлори. |
Загальні рекомендації при лікуванні дисбактеріозу
Необхідно дотримуватися раціональної дієтотерапії:
- харчування повинно бути повноцінним, хімічно, механічно і термічно щадним;
- необхідно вживати нежирні продукти (відварне м’ясо, риба, сир), каші (рисова, вівсяна, гречана), черствий білий хліб, фрукти й овочі у великій кількості;
- при діареї з раціону тимчасово виключають чорний хліб, незбиране молоко, сирі овочі і фрукти (їх необхідно вживати у вареному і запеченому вигляді), жирні та гострі приправи;
- при закрепі необхідно вживати продукти, багаті на харчові волокна – хліб з висівками, кислі фрукти, сирі овочі та соки, гречану кашу, кисломолочні продукти;
- при метеоризмі необхідно обмежити вживання бобових, капусти, продуктів з високим вмістом глюкози – мед, варення, цукерки, виноград;
- у дітей доцільно використовувати традиційні кисломолочні продукти й адаптовані молочні суміші.
Контроль доступності наданої інформації про лікарський засіб:
- з’ясувати, наскільки пацієнт засвоїв інформацію;
- попросити пацієнта повторити найбільш важливу інформацію;
- з’ясувати, чи залишились у пацієнта запитання.
Проект
ПРОТОКОЛ
ФАРМАЦЕВТИЧНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ.
СИМПТОМАТИЧНЕ ЛІКУВАННЯ ПРИ ДІАРЕЇ
І. Настанова з оцінки потреб пацієнта при зверненні за допомогою
Необхідно з’ясувати інформацію про наступне:
- у кого виникла проблема (пацієнт, члени сім’ї, знайомі — діти чи дорослі);
- як давно виникло нездужання і скільки часу триває;
- яких заходів вжито перед зверненням до аптеки;
- які ліки вже приймались для полегшення стану.
Частота випорожнення до 3 разів на добу вважається фізіологічною
ІІ. Загрозливі симптоми, які вимагають негайного звернення до лікаря
- загальний важкий стан хворого, що викликаний діареєю;
- діарея триває більше 48 год;
- діарея супроводжується підвищенням температури тіла;
- виділяється багато слизу та/або присутня кров в калі;
- часті болісні позиви і болісне випорожнення;
- діарея супроводжується нудотою і блюванням;
- ознаки загального зневоднення: сильна спрага, відчуття сухості в роті, зморщена шкіра, зменшення маси тіла, значне зменшення кількості сечі;
- діарея у вагітних;
- діарея у дітей віком до 1 року;
- наявність діареї одночасно у декількох членів родини.
ІІІ. Алгоритм фармацевтичної допомоги (фармацевтичної опіки) при діареї
| №
з/п |
Питання провізора до пацієнта |
Відповіді пацієнта |
Рекомендації провізора |
| 1. | Який характер мають випорожнення (відмічається зміна кольору – до чорного і консистенції – «рисового відвару»), відмічають загрозливі симптоми. | Так | Для уточнення діагнозу та лікування необхідно звернутись до лікаря. |
| Ні | Призначити препарати, що пригнічують перистальтику, додаткова терапія призначається після з’ясування причин діареї. | ||
| 2. | Якого режиму харчування дотримується пацієнт, чи мають місце переїдання, різка зміна режиму харчування, вживання продуктів, що викликають посилення перистальтики. | Так | Дотримання звичного раціона харчування
Призначення ферментних препаратів |
| 3 | Чи пов’язане нездужання з вживанням незбираного молока. | Так | Можливо, діарея пов’язана з нестачею лактози, необхідна консультація лікаря і виключення із раціону незбираного молока. |
| 4 | Чи має місце загострення хронічних хвороб шлунково-кишкового тракту (гіпоацидний гастрит, панкреатит, коліт, холецистит тощо). | Так | Необхідно звернутись до лікаря для лікування основного захворювання. |
| 5 | Чи пов’язане нездужання з переляком або стресом | Так | Призначити седативні препарати |
| 6 | Чи пов’язане нездужання з прийомом антимікробних препаратів. | Так | Призначити антидіарейні мікробні препарати. |
| 7 | Чи пов’язане нездужання з прийомом лікарських препаратів — непрямих антикоагулянтів, нестероїдних протизапальних препартів, антацидних засобів, що містять магній, серцевих глікозидів, препаратів калію, антиаритмічних засобів (хінідин, пропранолол), замінювачів цукру (маннітол, сорбітол). | Так | Необхідно звернутись до лікаря для подальшої корекції лікування. |
ІV. Перелік (Формуляр) безрецептурних лікарських засобів для симптоматичного лікування діареї
1) Антидіарейні мікробні препарати (пробіотики)
- Лактобактерії
- Сахароміцети буларді
- Bacillus clausii
- Escherichia coli + Streptococcus faecalis + Lactobacillus acidofilus + Lactobacillus helveticus
- Фолієва кислота + ціанокобаламін + бактерії молочної кислоти
- Bifidobacterium longum+Enterococcus faecium
- Lactobacillus acidophillus + Bifidobacterium infantis + Enterococcus faecium
- Lactobacillus acidophillus + Lactobacillus rhamnosus + Streptococcus thermophilus + Lactobacillus delbrueckii subsp. Bulgaricus
- Lactobacillus acidophillus + Lactobacillus rhamnosus
- Lactobacillus rhamnosus + Streptococcus thermophilus + Lactobacillus delbrueckii subsp. Bulgaricus
2) Ентеросорбенти
- Вугілля медичне активоване
- Діосмектит
- Гідрогель метилкремнієвої кислоти
- Засоби, що пригнічують перистальтику
- Лоперамід
4) Препарати електролітів з вуглеводами, сольові сполуки для пероральної регідратації
- Натрію хлорид + натрію цитрат + калію хлорид + глюкоза
- Натрію хлорид + калію хлорид + натрію бікарбонат + глюкоза + екстракт ромашки
5) Препарати ферментів
- Солізим
- Панкреатин
- Панкреатин + геміцелюлаза + жовч бичача
- Папайотин + пепсин + санзим
- Діастаза + папаїн + ефірна олія кориці + ефірна олія кардамону + ефірна олія кмину
- Ліпаза + амілаза
6) Протимікробні препарати для лікування кишкових інфекцій
- Фталілсульфатіазол
- Холархена пухнаста + мирт звичайний + барбарис остистий + айва бенгальська + дуб красильний + бутея прегарна
V. Надання належної інформації щодо препаратів для відповідального самолікування
Надання рекомендацій щодо режиму дозування лікарського засобу, умов прийому препарату, терміну лікування, правил зберігання лікарських засобів.
Застереження при застосуванні (особливості прийому, побічні ефекти, вплив режиму харчування тощо).
|
№ з/п |
Назва фармакотерапевтичної групи |
Інформація для пацієнта щодо особливостей застосування препаратів групи |
| 1 | Засоби, що пригнічують перистальтику (Державний формуляр, п. 3.6.4. розділу «Гастроентерологія. Лікарські засоби»). | Можливі втомлюваність, біль в шлунку, головний біль, апатія, сонливість або безсоння.
Обережно застосовують при порушені функції печінки. Не призначають при підвищеній температурі тіла. Не призначають одночасно з препаратами, що посилюють перистальтику. Не призначають в І триместр вагітності та в період годування грудьми, дітям до 5 років. При виникненні закрепу слід негайно зупинити прийом препарату. |
| 2 | Препарати електролітів з вуглеводами, сольові сполуки для пероральної регідратації (Державний формуляр, п. 3.6.3. розділу «Гастроентерологія. Лікарські засоби») | Призначення при діареї будь-якого походження необхідне у зв’язку із втратою організмом рідини і електролітів.
Безконтрольний прийом препаратів може призвести до водно-електролітного дисбалансу. Неприпустиме додавання цукру в розчини для пероральної регідратації (посилюється осмолярність розчину і як наслідок – посилюється діарея). |
| 3 | Ентеросорбенти (Державний Фформуляр, п. 3.6.2. розділу «Гастроентерологія. Лікарські засоби») | Рекомендується дотримуватись інтервалу між прийомом ентеросорбентів та інших лікарських засобів, оскільки можливе уповільнення і/або зниження абсорбції лікарських засобів.
При тривалому застосуванні можуть виникати закрепи. Вугілля активоване може забарвлювати кал в чорний колір. |
| 4 | Препарати ферментів (Державний формуляр, п. 3.8. розділу «Гастроентерологія. Лікарські засоби») | Препарати необхідно приймати під час або відразу після їди.
Лікарські препарати в формі капсул і мікросфер, таблеток слід ковтати цілими, не розжовуючи. |
| 5 | Протимікробні препарати для лікування кишкових інфекцій (Державний формуляр, п. 3.6.1.2. та п. 3.6.1.3. розділу «Гастроентерологія. Лікарські засоби») | У період прийому протимікробних засобів необхідно застосовувати вітаміни групи В (тіамін, рибофлавін, нікотинова кислота).
Під час вагітності слід застосовувати протимікробні препарати тільки за наявності чітких показань і тільки у тих випадках, коли потенційна користь від лікування перевищує можливий ризик. |
| 6 | Антидіарейні мікробні препарати (пробіотики і пребіотики) (Державний формуляр, п. 3.6.6. розділу «Гастроентерологія. Лікарські засоби»; п. 18.1.6. розділу «Імуномодулюючі та протиалергічні засоби») | Пробіотики можливо застосовувати на фоні антимікробної терапії, оскільки до їх складу входять антибіотикорезистентні штами мікроорганізмів.
Препарати, що містять лактобактерії, рекомендується запивати молоком або молочними напоями. Неприпустимо одночасно приймати пробіотики й антациди. Препарати, що містять продукти життєдіяльності мікроорганізмів (пребіотики), не рекомендується приймати з молоком або молочними напоями. Пробіотики не можна запивати гарячими напоями та вживати одночасно з алкоголем |
Контроль доступності наданої інформації про лікарський засіб:
- з’ясувати, наскільки пацієнт засвоїв інформацію;
- попросити пацієнта повторити найбільш важливу інформацію;
- з’ясувати, чи залишились у пацієнта запитання.
Проект
ПРОТОКОЛ
ФАРМАЦЕВТИЧНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ.
СПРИЯННЯ ВІДМОВІ ВІД ТЮТЮНОПАЛІННЯ
I. Інформаційно-просвітницька діяльність
Підтримувати реалізацію концепції Державної цільової програми щодо зменшення шкідливого впливу тютюну на здоров’я населення України на 2008–2012 роки, яка спрямована на збереження та зміцнення здоров’я нинішнього та прийдешніх поколінь від руйнівних наслідків для здоров’я людей усіх форм споживання тютюну й впливу тютюнового диму.
Підвищувати рівень поінформованості громадськості про проблеми, пов’язані зі станом здоров’я внаслідок впливу тютюну, брати участь у загальнодержавних та громадських заходах, а також популяризувати програми, такі як «Здоров’я нації», «Кинути палити та стати переможцем», Всесвітній день без тютюну (31 травня щорічно) тощо.
Власним прикладом пропагувати здоровий спосіб життя шляхом заборони тютюнопаління в аптечних установах та стимулювання співробітників аптеки відмовитися від тютюнопаління.
Роз’яснювати населенню, що паління може впливати на дію ліків.
ІI .Оцінка потреб пацієнта при зверненні за допомогою
Необхідно з’ясувати інформацію про наступне:
- у кого виникла проблема (пацієнт, члени сім’ї, знайомі — діти чи дорослі);
- як давно виникла звичка тютюнопаління (скільки років палить пацієнт, скільки цигарок на день викурює);
- чи намагався кинути палити раніше (якщо так, то скільки часу вдавалося стримуватися від паління, яке лікування отримував та чому почав палити знов);
- які ліки вже приймалися для лікування тютюнозалежності.
ІІI. Алгоритм фармацевтичної допомоги (фармацевтичної опіки) при відмові від тютюнопаління
|
№ з/п |
Питання провізора до пацієнта |
Відповіді пацієнта |
Рекомендації провізора |
| 1 | Чи зумовлена відмова від тютюнопаління звичайним бажанням кинути палити. | Так | Призначити безрецептурні лікарські засоби, що допомагають кинути палити. |
| Ні | Продовжити детальне опитування пацієнта. | ||
| 2 | Чи приймає/приймав пацієнт лікарські засоби, що допомагають кинути палити. | Так | Продовжити прийом лікарських засобів, що допомагають кинути палити, якщо ефект лікування задовільний.
Якщо ефект незадовільний – необхідно звернутися до лікаря. |
| Ні | Можна рекомендувати безрецептурні лікарські засоби, що допомагають кинути палити. | ||
| 3 | Чи зумовлена відмова від тютюнопаління наявністю у пацієнта серцево-судинних захворювань (в тому числі в анамнезі інсульт, інфаркт міокарда), цукрового діабету, виразкової хвороби шлунку та дванадцятипалої кишки, захворювань органів дихання, онкологічних захворювань тощо. | Так | Необхідно звернутись до лікаря для призначення лікування залежності від тютюнопаління |
| Ні | Призначити безрецептурні лікарські засоби, що допомагають кинути палити або зменшують потребу у тютюнопалінні. | ||
| 4 | Чи наявні ознаки вираженого абстинентного синдрому під час лікування тютюнозалежності:
– дратівливість; – запаморочення/головний біль; – тривога/депресія; – труднощі в концентрації уваги; – підвищене потовиділення; – безсоння; – розлади шлунково-кишкового тракту |
Так | Необхідно звернутися до лікаря для уточнення діагнозу.
Для тимчасового зменшення вираженості проявів наявних симптомів призначити безрецептурні препарати відповідної дії: – седативні; – снодійні; – антидепресанти; – амінокислоти. Надати рекомендації щодо здорового способу життя під час лікування тютюнозалежності. |
| Ні | Продовжити лікування тютюнозалежності призначеними лікарськими засобами. |
ІV. Перелік (Формуляр) безрецептурних лікарських засобів, що допомагають кинути палити або зменшують потребу у тютюнопалінні.
1) Психомоторні стимулятори
- Нікотин
2) Аналептичні засоби
- Цитизин
3) Симптоматичне лікування
- Седативні та снодійні засоби рослинного походження
- Валеріана
- Валеріана + меліса + м’ята перцева
- Гвайфенезин + валеріана лікарська + меліса лікарська + звіробій + глід
- Ментол + красавка + конвалія + валеріана
- Ментол + красавка + конвалія + валеріана + натрію бромід
- Пасифлора
- Пустирник
- Снодійні засоби
- Доксиламін
- Антидепресанти рослинного походження
- Гіперицин
- Амінокислоти
- Гліцин
V. Надання належної інформації щодо препаратів для відповідального самолікування
Надання рекомендацій щодо режиму дозування лікарського засобу, умов прийому препарату, терміну лікування, правил зберігання лікарських засобів.
Застереження при застосуванні (особливості прийому, побічні ефекти, вплив режиму харчування тощо).
| №
з/п |
Назва фармакотерапевтичної групи |
Інформація для пацієнта щодо особливостей застосування препаратів групи |
| 1. | Психомоторні стимулятори (Державний формуляр, п. 5.2.3.1. розділу «Психіатрія, наркологія. Лікарські засоби») | При грудному вигодовуванні жувальна гумка використовується тільки після закінчення процесу годування грудьми.
Якщо пацієнт викурює більше 20 цигарок на день, за схемою призначають гумку з дозою нікотину 4 мг або пластир з дозою нікотину 21 мг. Якщо менше – гумку з дозою нікотину 2 мг або пластир з дозою нікотину 14 мг. З обережністю застосовуються при інсульті, інфаркті міокарда, нестабільній стенокардії, аритмії, ангіопластиці або шунтуванні коронарних артерій, неконтрольованій артеріальній гіпертензії. У курців, які носять знімні зубні протези, можуть виникати труднощі при жуванні гумки. Жувальна гумка може прилипати до зубних протезів та інколи пошкоджувати їх. Можуть викликати нудоту та блювання. З обережністю застосовують у пацієнтів з помірною або вираженою печінковою та нирковою недостатністю, виразковою хворобою шлунка і дванадцятипалої кишки в гострій стадії. Трансдермальний пластир необхідно застосовувати з обережністю на шкірі за наявності ознак її ураження. Внаслідок припинення паління може виявитися необхідним зниження дози інсуліну у хворих з інсулінзалежним цукровим діабетом. Протипоказані до застосування у дітей віком до 18 років. Слід уникати вживання кислих напоїв за 15 хв до розжовування гумки. |
| 2. | Аналептичні засоби (Державний формуляр, п. 5.2.3.1. розділу «Психіатрія, наркологія. Лікарські засоби») | Слід бути обережним при керуванні автотранспортними засобами та роботі з точними механізмами.
Небезпечний для осіб з лактозною недостатністю, галактоземією або глюкозним/ лактозним синдромом мальабсорбції. Протипоказані для застосування у хворих при гострому інфаркті міокарда, нестабільній стенокардії, серцевій аритмії, недавно перенесеному судинно-мозковому захворюванні, атеросклерозі. Дітям до 18 років і дорослим старше 65 років слід застосовувати препарат з обережністю після уважної оцінки співвідношення користь/ризик. Протипоказаний у період вагітності та годування грудьми |
| 3. | Седативні засоби та снодійні засоби (Державний формуляр, п. 2.7.1. розділу «Кардіологія. Лікарські засоби», п. 5.2.1.3. розділу «Психіатрія, наркологія. Лікарські засоби», п. 6.1.24. розділу «Неврологія. Лікарські засоби») | Рослинні седативні препарати посилюють дію антигіпертензивних засобів центральної дії, анальгетиків, особливо у осіб з підвищеною емоційною збудливістю.
З обережністю слід призначати у І триместр вагітності та у період годування грудьми. Седативні препарати підсилюють дію снодійних і можуть самі виявляти снодійний ефект при прийомі у високих дозах. Слід з обережністю застосовувати препарат при захворюваннях шлунково-кишкового тракту, при тяжких захворюваннях печінки, головного мозку, у хворих на алкоголізм, діабет. Слід бути обережним при керуванні автотранспортними засобами та роботі з точними механізмами. Після прийому снодійних лікарських засобів не можна виконувати роботи, що потребують швидкості реакції, концентрації уваги, чіткої координації рухів. Седативні препарати найбільш ефективні при тривалому застосуванні (2–3 тиж і більше). Рослинні седативні препарати не викликають залежності і підходять для тривалого застосування. Препарати валеріани чинять жовчогінну дію та стимулюють секрецію залоз шлунково-кишкового тракту. |
| 4 | Антидепресанти рослинного походження (Державний формуляр, п. 5.2.4.1. розділу «Психіатрія. Наркологія. Лікарські засоби») | При застосуванні препаратів на основі звіробою можливий розвиток фотосенсибілізації, тому необхідно уникати перебування на сонці і відвідування солярію.
Препарати на основі звіробою не викликають залежності і не впливають на концентрацію уваги і пам’ять, їх можна застосовувати у активно працюючих людей. При застосуванні препаратів на основі звіробою необхідно утримуватися від вживання алкогольних напоїв. Оптимальний ефект при застосуванні препаратів на основі звіробою наступає після 10–14 днів регулярного прийому. При відсутності терапевтичного ефекту після 4–6 тиж лікування препаратами на основі звіробою необхідно звернутись до лікаря. |
| 5 | Амінокіслоти (Державний формуляр, п. 5.2.4.1. розділу «Психіатрія. Наркологія.
Лікарські засоби») |
Гліцин застосовують сублінгвально й утримують в роті до повного розчинення таблетки.
У пацієнтів, схильних до гіпотензії, можливе зниження артеріального тиску, тому гліцин призначають в нижчих дозах і при умові постійного контролю артеріального тиску. |
Рекомендації щодо здорового способу життя під час лікування тютюнозалежності:
- раціональний режим відпочинку та праці;
- достатня фізична активність та заняття спортом;
- раціональний режим харчування;
- повноцінний відпочинок та нормалізація сну (не менше 8–9 год);
- прогулянки на свіжому повітрі;
- за можливості уникати стресових ситуацій.
Контроль інформації про лікарський засіб:
- з’ясувати, наскільки пацієнт засвоїв інформацію;
- попросити пацієнта повторити найбільш важливу інформацію;
- з’ясувати, чи залишились у пацієнта запитання.
Проект
ПРОТОКОЛ
ФАРМАЦЕВТИЧНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ.
СИМПТОМАТИЧНЕ ЛІКУВАННЯ ЗАБИТТЯ І СИНЦІВ
І. Настанова з оцінки потреб пацієнта при зверненні за допомогою
Необхідно з’ясувати інформацію про наступне:
- у кого виникла проблема (пацієнт, члени сім’ї, знайомі — діти чи дорослі);
- як давно виникло нездужання і скільки часу триває;
- яких заходів вжито перед зверненням до аптеки;
- які ліки вже застосовувались для полегшення стану.
ІІ. Загрозливі симптоми, які вимагають негайного звернення до лікаря
- в травмованій ділянці тіла при незначному фізичному навантаженні з’являється різкий біль у поєднанні із обмеженням руху в суглобі;
- швидке (протягом кількох хвилин) наростання набряку ушкоджених тканин, поява синюшного відтінку;
- після перенесеної місцевої травми відмічають нудоту, запаморочення, сонливість;
- у місці пошкодження наявна кровотеча;
- після перенесеної травми відмічається підвищення температури тіла вище 38 °С;
- ознаки забиття (біль, набряк, синець тощо) з’явились без травмування;
- вагітність.
ІІI. Алгоритм фармацевтичної допомоги (фармацевтичної опіки) при забиттях і синцях
| №
з/п |
Питання провізора до пацієнта |
Відповіді пацієнта |
Рекомендації провізора |
| 1 | Чи травмування мало місце нещодавно | Так | Необхідно протягом перших 24–48 год забезпечити спокій і холод на місце ушкодження, якщо ушкодження незначне;
при необхідності призначити лікарські засоби симптоматичної дії для місцевого застосування, для усунення сильного болю призначити анальгетики. |
| Ні | Якщо ушкодження незначне, для прискорення процесу одужання призначити препарати симптоматичної дії для місцевого застосування;
якщо мають місце загрозливі симптоми, необхідно звернутись до лікаря. |
||
| 2 | Чи нормально, без ускладнень, проходить процес загоєння забиття після надання першої допомоги (у разі травмування деякий час тому) | Так | Для прискорення процесу одужання продовжити терапію лікарськими засобами, що мають протизапальну і анальгезивну дію. |
| Ні | Необхідно звернутись до лікаря для призначення лікування при ознаках погіршення стану (наявності гною, почервоніння і набряку прилеглих ділянок шкіри, підвищення температури тіла тощо). |
ІV. Перелік (Формуляр) безрецептурних лікарських засобів для симптоматичного лікування забиття і синців
1) Анальгетики й антипіретики (при сильному болю)
- Парацетамол
- Парацетамол + диклофенак + серратіопептидаза
- Парацетамол + ібупрофен
- Парацетамол + кофеїн
- Парацетамол + кофеїн + кодеїн
- Парацетамол + дицикломіну гідрохлорид
- Метамізол натрію
- Кислота ацетилсаліцилова
- Кислота ацетилсаліцилова + парацетамол + кофеїн
- Метамізол натрію + кофеїн-бензоат натрію + фенобарбітал + кодеїн
- Метамізол натрію + парацетамол + кофеїн-бензоат натрію + фенобарбітал + кодеїн
- Метамізол натрію + кофеїн + тіамін
- Метамізол натрію + темпі дон
2) Ангіопротектори (для топічного застосування)
- Троксерутин
- Троксерутин + індометацин
3) Антитромботичні засоби (для топічного застосування)
- Гепарин натрію
- Гепарин натрію + бета-есцин
- Гепарин натрію + венорутинол + декспантенол
- Гепарин натрію + преднізолон + полідоканол
- Гепарин натрію + анестезин + бензилнікотинат
- Гепарин натрію + діетиламін саліцилати + есцин
4) Нестероїдні протизапальні та протиревматичні засоби (для топічного застосування)
- Диклофенак
- Індометацин
- Ібупрофен
- Німесулід
- Напроксен
- Кетопрофен
V. Надання належної інформації щодо препаратів для відповідального самолікування
Надання рекомендацій щодо режиму дозування лікарського засобу, умов прийому препарату, терміну лікування, правил зберігання лікарських засобів.
Застереження при застосуванні (особливості прийому, побічні ефекти).
| №
з/п |
Назва фармакотерапевтичної групи |
Інформація для пацієнта щодо особливостей застосування препаратів групи |
| 1. | Нестероїдні протизапальні та протиревматичні засоби (Державний формуляр, п. 8.7.1 розділу «Ревматологія. Лікарські засоби») | Всі нестероїдні протизапальні і протиревматичні засоби з обережністю призначають пацієнтам з бронхіальною астмою, ерозивно-виразковими захворюваннями шлунково-кишкового тракту, схильністю до кровотеч, із захворюваннями печінки, порушенням функції нирок.
Всі препарати цієї групи необхідно приймати після їди. Для купирування болю тривалість прийому нестероїдних протизапальних препаратів без консультації лікаря не повинна перевищувати 3 дні. Препарати, що містять напроксен, диклофенак, німесулід, не призначають дітям до 12 років. Мазі та гелі, що містять нестероїдні протизапальні засоби, необхідно наносити тільки на інтактні ділянки тіла, ретельно уникаючи потрапляння на ушкоджені ділянки або ранові поверхні. При нанесенні мазей і гелів, що містять нестероїдні протизапальні засоби, необхідно ретельно уникати їх потрапляння на слизові оболонки. При застосуванні мазей і гелів, що містять нестероїдні протизапальні засоби, можлива поява контактного дерматиту – свербіж, гіперемія, набряк, висипи. У таких випадках застосування препарату слід негайно припинити. При тривалому застосуванні або при застосуванні на великих ділянках тіла мазей і гелів цієї групи можуть виникати побічні ефекти, характерні для перорального прийому відповідних препаратів. |
| 2. | Антитромботичні засоби (для топічного застосування), (Державний формуляр, п. 13.8 розділу «Гематологія. Лікарські засоби») | NB! Гепаринвмісні препарати для місцевого застосування не можна наносити при наявності кровотечі, на відкриті рани, інфіковані ділянки, за наявності геморрагій і схильності до кровотеч.
При виборі м’якої лікарської форми лікарського засобу необхідно враховувати особливості мазевої основи: препарати на жировій основі можуть залишати сліди на білизні, одязі, але мають більш тривалу дію і підходять для сухої шкіри; гелі швидко проникають в шкіру, за рахунок вмісту спирту та інших речовин, що швидко випаровуються, виявляють охолоджуючу дію, тому їх доцільно застосовувати відразу після травмування. |
| 3. | Ангіопротектори (для топічного застосування), (Державний формуляр, п. 6.1.12 розділу «Неврологія. Лікарські засоби») | Мазі та гелі, що містять венотонізуючі препарати, необхідно наносити тільки на інтактні ділянки тіла, ретельно уникаючи потрапляння на ушкоджені ділянки або ранові поверхні, а також в очі та на інші слизові оболонки.
При застосуванні мазей і гелів можливі шкірно-алергічні реакції у вигляді свербежу, почервоніння, кропив’янки, які минають самостійно після відміни лікарського засобу. Мазі та гелі наносять на ушкоджені ділянки шкіри тонким шаром, обережно, легкими рухами, не масажуючи. |
| 4. | Анальгетики і антипіретики, (Державний формуляр, п. 2.14.3.1. розділу «Кардіологія. Лікарські засоби», п. 8.7.1.2., 8.8.2. розділу «Ревматологія. Лікарські засоби», п. 10.3.5. розділу «Анестезіологія і реаніматологія. Лікарські засоби») | Всі анальгетики й антипіретики, особливо препарати ацетилсаліцилової кислоти, з обережністю призначають пацієнтам з бронхіальною астмою, ерозивно-виразковими захворюваннями шлунково-кишкового тракту, схильністю до кровотеч, із захворюваннями печінки, порушенням функції нирок.
Всі анальгетики й антипіретики необхідно приймати після їди. Для всіх анальгетиків й антипіретиків, особливо для препаратів ацетилсаліцилової кислоти, характерна ульцерогенна дія, вони можуть знижувати діуретичний ефект петльових діуретиків, сприяти кумуляції дигоксину, аміноглікозидів і розвитку інтоксикації цими препаратами. У дітей застосовування ацетилсаліцилової кислоти і метамізолу натрію можливо тільки за наявності чітких показань і тільки у тих випадках, коли інші препарати неефективні. Препарати, що містять ацетилсаліцилову кислоту, не можна приймати разом з антикоагулянтами, антиагрегантами, у період вагітності та годування грудьми. Основний недолік препаратів, що містять парацетамол, – невеликий спектр терапевтичної дії (токсична доза перевищує максимальну терапевтичну всього в 2–3 рази), тому необхідно дотримуватися призначеного дозування. Препарати, що містять парацетамол, з обережністю призначають при порушені функції печінки. Не можна поєднувати прийом анальгетиків й антипіретиків з алкоголем (різко підвищується ульцерогенна – особливо у ацетилсаліцилової кислоти і гепатотоксична дія – особливо у парацетамолу). Для купірування болю тривалість прийому анальгетиків без консультації лікаря не повинна перевищувати 3 дні. |
Контроль доступності наданої інформації про лікарський засіб:
- з’ясувати, наскільки пацієнт засвоїв інформацію;
- попросити пацієнта повторити найбільш важливу інформацію;
- з’ясувати, чи залишились у пацієнта запитання.
Проект
ПРОТОКОЛ
ФАРМАЦЕВТИЧНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ.
СИМПТОМАТИЧНЕ ЛІКУВАННЯ КАШЛЮ
І. Настанова з оцінки потреб пацієнта при зверненні за допомогою
Необхідно з’ясувати інформацію про наступне:
- у кого виникла проблема (пацієнт, члени сім’ї, знайомі — діти чи дорослі);
- як давно виникло нездужання і скільки часу триває;
- яких заходів вжито перед зверненням до аптеки;
- які ліки вже приймались для полегшення стану.
ІІ. Загрозливі симптоми, які вимагають негайного звернення до лікаря
- кашель продовжується більше ніж тиждень та інтенсивність його підвищується;
- кашель супроводжується стійким тривалим (протягом 2 тиж) підвищенням температури 37,5–38 °С;
- кашель супроводжується високою (вище 38–39 °С) температурою протягом 3 або більше діб;
- кашель супроводжується задишкою, болем в грудній клітці при диханні;
- кашель супроводжується виділенням густого зеленуватого мокротиння;
- кашель супроводжується виділенням мокротиння з прожилками крові;
- кашель супроводжується нападами ядухи;
- кашель супроводжується слабкістю, зменшенням маси тіла;
- кашель супроводжується рясним потовиділенням (особливо вночі), пропасницею;
- раптовий напад сильного кашлю;
- інтенсивний кашель протягом години без перерви;
- рясне виділення мокротиння;
- зміна голосу.
Самолікування кашлю можливе у разі гострих респіраторних захворювань, ларингіту, трахеїту, на початкових стадіях гострого бронхіту, при вдиханні подразнюючих речовин (за умов, що не порушено загальний стан)!
Якщо протягом 2 діб після проведення симптоматичного лікування кашель зберігається, необхідно обов’язково звернутись до лікаря.
III. Алгоритм бесіди провізора з пацієнтом аптеки
ІV. Перелік (Формуляр) безрецептурних лікарських засобів для симптоматичного лікування кашлю
1) Муколітичні засоби
муколітичні засоби прямої дії
- Ацетилцистеїн
муколітики непрямої дії
- Амброксол
- Бромгексин
- Карбоцистеїн
експекторанти
- Гвайфенезин
- Ердостеїн
- Алтея лікарська
- Листя евкаліпту
- Подорожник великий
- Корінь солодки
- Листя плюща
комбіновані препарати та інші
- Аджиколд рослинний сироп
- Актифед™ експекторант
- Антитусин
- Атма®
- Бро-зедекс®
- Бронхіал з ісландським мохом і вітаміном С
- Бронхіал з мати-й-мачухою, подорожником і вітаміном С
- Бронхіал з подорожником, чебрецем і вітаміном С
- Бронхіал плюс для дітей з вітаміном С
- Бронхіал плюс для дітей з ісландським мохом, ромашкою і вітаміном С
- Бронхіал плюс з алтеєм, тим’яном і вітаміном С
- Бронхіал плюс з плющем, мальвою і вітаміном С
- Бронхипрет®
- Бронхомед
- Бронхосан®
- Бронхофіт
- Геломиртол
- Геломиртол форте
- Гербіон® сироп подорожника
- Гриппал з квітками липи і вітаміном С
- Грудний еліксир
- Доктор кашель
- Доктор МОМ®
- Доктор МОМ® рослинні пастилки від кашлю
- Евкабал® бальзам с
- Евкабал® сироп
- Екстратерм
- Інгалін
- Колдакт бронхо
- Кука
- Лінкас
- Лоркоф
- Мукалітан
- Мілістан від кашлю
- Мілістан сироп від кашлю
- Пекторал
- Пектусин
- Пертусин
- Плантіс iмуно+плюс
- Седорил АСГ
- Стоптусин
- Суприма-бронхо
- Таблетки від кашлю
- Травісил™ льодяники
- Травісил™ сироп без цукру
- Травісил™ трав’яний сироп від кашлю
- Трайфед®-експекторант
- Цетрасепт з ісландським мохом
2) Протикашльові препарати
наркотичні протикашльові засоби
- Кодеїн + терпінгідрат + натрію гідрокарбонат
- Кодеїн + екстракт термопсису сухого + корінь солодки + натрію гідрокарбонат
ненаркотичні протикашльові засоби
- Бутамірат
- Окселадин
- Преноксдіазин
комбіновані протикашльові засоби:
- Алекс плюс
- Бронхобрю
- Бронхолітин
- Бронхолітин® НЕО
- Бронхоцин
- Вокасепт
- Глікодин
- Комбігрип
- Кофекс
- Стодаль
- Тос-май
- Тофф плюс
- Туссин плюс
- Стоптусин
V. Надання належної інформації щодо препаратів для відповідального самолікування
Надання рекомендацій щодо режиму дозування лікарського засобу, умов прийому препарату, терміну лікування, правил зберігання лікарського засобу.
Застереження при застосуванні (особливості прийому, побічні ефекти, вплив режиму харчування тощо).
| №
з/п |
Назва фармакотерапевтичної групи |
Інформація для пацієнта щодо особливостей застосування препаратів групи |
| 1. | Муколітичні засоби прямої дії (Державний формуляр, п. 4.6.1 розділу «Пульмонологія. Лікарські засоби») | Лікування ацетилцистеїном треба починати з невисоких доз (100–200 мг), тому що ефект високих доз може бути непередбачуваним и приводити до вираженої гіперсекреції.
Ацетилцистеїн може викликати легеневі кровотечі, порушувати функцію печінки та нирок, у хворих на бронхіальну астму – викликати бронхоспазм. Ацетилцистеїн протипоказаний в I триместр вагітності, в подальшому застосовуєтьтільки за суворими показаннями під контролем лікаря. При пероральному прийомі ацетилцистеїну антибіотики треба приймати через 2 год. |
| 2. | Муколітики непрямої дії (Державний формуляр, п. 4.6.2. розділу «Пульмонологія. Лікарські засоби») | Бромгексин та амброксол можуть підвищувати активність трансаміназ печінки.
Бромгексин та амброксол не сумісні з лужними розчинами, з препаратами, які містять кодеїн, з холінолітиками. Амброксол збільшує ступінь проникнення антибіотиків в бронхіальний секрет та слизову оболонку бронхів. Амброксол протипоказаний в I триместр вагітності. Карбоцистеїн не призначають особам з ерозивно-виразковими ураженнями шлунково-кишкового тракту. |
| 3. | Експекторанти (Державний формуляр, п. 4.6.2. розділу «Пульмонологія. Лікарські засоби») | Відхаркувальні лікарські засоби не можна поєднувати з препаратами, які гальмують кашльовий рефлекс (протикашльові препарати, центральної та периферичної дії) та з антигістамінними лікарськими засобами I покоління, які згущують мокротиння.
Відхаркувальні засоби не бажано призначати одночасно з лікарськими засобами, які зневоднюють організм хворого (сечогінні, проносні тощо). Відхаркувальні засоби рефлекторної дії (термопсис, терпінгідрат, істод, алтей) при перевищенні дози можуть викликати блювання та протипоказані при захворювання шлунку (гастрит, виразка шлунку). Відхаркувальні лікарські засоби необхідно запивати достатньою кількістю лужної рідини; рекомендується випивати додатково до фізіологічної норми 1,5–2 л рідини для компенсації фізіологічних втрат. Відхаркувальні лікарські засоби не призначають лежачим хворим. Клінічний ефект відхаркувальних препаратів, зазвичай, відмічають не раніше 6–7-ї доби лікування. В перші 2–3 доби прийому відхаркувальних препаратів кашель та виділення мокротиння можуть підсилитися, що свідчить про ефективність препарату. При передозуванні або тривалому прийомі препаратів, які містять йодиди (калію йодид, натрію йодид), можливий розвиток йодизму: риніт, кропив’янка, набряк Квінке; можливі явища гіпертіреозу – тахікардія, тремор, підвищена збудженість, безсоння, діарея (у осіб віком понад 40 років). Лікарські засоби, які містять йодиди, протипоказані при вагітності, гострих запальних процесах, захворюваннях щитовидної залози. За наявності гострого запального процесу перевагу віддають відхаркувальним препаратам рослинного походження; рослинні відвари та настої (солодки, алтею, анісу, чебрецю) виявляють не тільки відхаркувальну дію, але й сприяють регенерації пошкодженої слизової оболонки бронхів за рахунок вмісту мікроелементів, вітамінів і біогенних стимуляторів. |
| 4. | Наркотичні протикашльові засоби Державний формуляр, п. 4.7.1 розділу «Пульмонологія. Лікарські засоби») | Протикашльові препарати не призначають при підвищеній бронхіальній секреції, рясному виділенні мокроти.
Протикашльові лікарські засоби, які містять кодеїн, декстрометорфан, не призначають дітям до 2 років, в період вагітності та годування грудьми. Протикашльові препарати, які містять кодеїн, декстрометорфан, при прийомі у високих дозах, застосуванні протягом тривалого часу або разом з алкоголем можуть призводити до пригнічення ЦНС та дихання. Лікарські засоби, які містять декстрометорфан, можуть викликати млявість, сонливість, запаморочення, тому їх не призначають водіям та особам інших професій, які потребують підвищеної уваги. |
| 5. | Ненаркотичні протикашльові засоби Державний формуляр, п. 4.7.2 розділу «Пульмонологія. Лікарські засоби») | Протикашльові препарати, які містять бутамірат, не призначають дітям до 2 років, в період вагітності та годування грудьми.
При прийомі у високих дозах або вживанні протягом тривалого часу лікарські засоби, які містять бутамірат, можуть викликати блювання, діарею, зниження артеріального тиску, а в особливо тяжких випадках – виражене пригнічення ЦНС та дихання. Препарати, які містять окселадин, бутамірат, не можна поєднувати з алкоголем внаслідок високого ризику пригнічення ЦНС (млявість, сонливість, запаморочення) та дихання. Не призначають водіям та особам інших професій, які потребують підвищеної уваги. Таблетки, які містять преноксдіазин, треба ковтати не розжовуючи, оскільки вони можуть викликати оніміння, втрату чутливості слизової оболонки рота і глотки. При прийомі преноксдіазину можуть відмічати сухість у роті та глотці, його не застосовують у осіб з низьким артеріальним тиском, а також у дітей віком до 6 років. Лікарські засоби, які містять глауцину гідрохлорид, при застосуванні у дітей можуть викликати зниження артеріального тиску. |
Загальні рекомендації щодо лікування кашлю:
- утримуватися від куріння, в тому числі від пасивного вдихання тютюнового диму;
- частіше провітрювати приміщення, тому що чисте прохолодне повітря знижує кашльовий рефлекс;
- приймати багато рідини, оскільки це полегшує відходження мокротиння.
Контроль доступності наданої інформації про лікарський засіб:
- з’ясувати, наскільки пацієнт засвоїв інформацію;
- попросити пацієнта повторити найбільш важливу інформацію;
- з’ясувати, чи залишились у пацієнта запитання.
Проект
ПРОТОКОЛ
ФАРМАЦЕВТИЧНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ.
СИМПТОМАТИЧНЕ ЛІКУВАННЯ ОПІКІВ
І. Настанова з оцінки потреб пацієнта при зверненні за допомогою
Необхідно з’ясувати інформацію про наступне:
- у кого виникла проблема (пацієнт, члени сім’ї, знайомі — діти чи дорослі);
- тип опіку (термічний, хімічний, променевий, електричний);
- як давно виникло нездужання і скільки часу триває;
- яких заходів вжито перед зверненням до аптеки;
- які ліки вже застосовувались для полегшення стану.
Будь-які опіки у дітей (особливо до 1 року) потребують звернення до лікаря!
ІІ. Загрозливі симптоми, які вимагають негайного звернення до лікаря
При термічних або хімічних опіках:
- опіки ІІІ і ІV ступеня;
- поверхневі опіки більше 10% поверхні тіла;
- утворення пухирів більше 5 см в діаметрі на великих ділянках тіла;
- наявні ознаки опікового шоку – озноб, нудота, блювання, задишка, тахікардія, зміна артеріального тиску, збуджений стан;
- хімічні опіки очей, глотки, гортані і стравоходу.
При сонячних (променевих) опіках:
- порушення свідомості;
- підвищення температури тіла вище 39 °С;
- сухість у роті, зниження або відсутність сечовиділення;
- зморщена або обвисла шкіра;
- утворення пухирів більше 5 см в діаметрі на великих ділянках тіла;
- сильний біль у місці опіку.
ІІI. Алгоритм фармацевтичної допомоги (фармацевтичної опіки) при опіках
| №
з/п |
Питання провізора до пацієнта |
Відповіді пацієнта |
Рекомендації провізора |
| 1. | Чи проводились заходи самодопомоги | Ні | При термічних опіках необхідно після припинення дії термічного агента охолодити уражену ділянку (холодною водою, снігом тощо), вжити заходів для запобігання забрудненню опікової поверхні та захистити її від інфікування.
При хімічних опіках уражену шкіру і слизові оболонки необхідно промити великою кількістю холодної води, а потім провести хімічну нейтралізацію відповідно до хімічних властивостей агента. |
| Так | Якщо опіки поверхневі та займають невеликі ділянки тіла, рекомендувати провести первинну обробку місця ураження і призначити лікарські засоби для симптоматичного лікування опіків.
Необхідно звернутись до лікаря, якщо опіки глибокі і займають значні ділянки тіла. |
||
| 2. | Чи нещодавно отриманий термічний або сонячний опік | Так | При легкому ступені опіку після проведення первинних запобіжних заходів необхідно обробити уражену ділянку антисептичними засобами і нанести лікарський засіб ранозагоювальної й антибактеріальної дії для топічного застосування. |
| Ні | При легкому ступені опіку призначити препарати ранозагоювальної дії для топічного застосування; при ознаках погіршення стану (наявності гною, почервоніння і набряку прилеглих ділянок шкіри, підвищення температури тіла тощо) терміново звернутися до лікаря. | ||
| 3. | Чи опік викликаний хімічним агентом | Так | Необхідно звернутися до лікаря для надання допомоги і призначення лікування; якщо неможливо звернутися до лікаря негайно, вжити заходів щодо усунення й нейтралізації хімічного агента, що викликав опік |
Засоби для нейтралізації хімічних агентів, що викликають опік
|
Хімічний агент |
Нейтралізуючий засіб і спосіб його застосування |
| Кислота азотна, хлористоводнева, фтористоводнева | Примочки з 3% розчином натрію гідрокарбонату |
| Кислота карболова (фенол) | Пов’язки з вапняним молоком або гліцерином |
| Кислота сірчана | Ні в якому разі не промивати опік водою, оскільки при змішуванні з водою виділяється тепло й опік посилюється, пошкоджену ділянку необхідно обробити олією |
| Луги | Примочки з 1–3% розчинами слабких кислот (оцтової, лимонної) |
| Вапно | Примочки з 20% розчином глюкози (цукру) |
| Алюмінійорганічні сполуки | Видаляти тампоном, що змочений в бензині або спирті, оскільки при промиванні водою можливе займання |
| Солі важких металів | Пов’язки з 3–5% розчином натрію гідрокарбонату |
ІV. Перелік (Формуляр) безрецептурних лікарських засобів для симптоматичного лікування опіків
1) Анальгетики і антипіретики (при сильному болю)
- Парацетамол
- Ібупрофен
- Парацетамол + диклофенак + серратіопептидаза
- Парацетамол + ібупрофен
- Парацетамол + кофеїн
- Парацетамол + кофеїн + кодеїн
- Парацетамол + дицикломін гідрохлорид
- Метамізол натрію
- Кислота ацетилсаліцилова
- Кислота ацетилсаліцилова + парацетамол + кофеїн
- Метамізол натрію + кофеїн-бензоат натрію + фенобарбітал + кодеїн
- Метамізол натрію + парацетамол + кофеїн-бензоат натрію + фенобарбітал + кодеїн
- Метамізол натрію + кофеїн + тіамін
- Метамізол натрію + темпі дон
2) Антибактеріальні засоби для топічного застосування
- Сульфадіазин срібла
- Сульфатіазол
- Сульфаніламід
- Неоміцину сульфат + бацитрацин цинку
3) Антисептичні і дезінфікуючі засоби
- Етоній
- Хлоргексидин
- Мiрамiстин
- Діоксидин + лідокаїн
- Нітрофурал
- Перманганат калію
- Повідон-йод
- Перекис водню
4) Ранозагоювальні засоби для топічного застосування
- Актовегін
- Солкосерил
- Декспантенол
- Метилурацил
- Обліпихова олія + хлорамфенікол + бензокаїн + кислота борна
- Обліпихова олія
V. Надання належної інформації щодо препаратів для відповідального самолікування
Надання рекомендацій щодо режиму дозування лікарського засобу, умов прийому препарату, терміну лікування, правил зберігання лікарських засобів.
Застереження при застосуванні (особливості прийому, побічні ефекти).
| №
з/п |
Назва фармакотерапевтичної групи |
Інформація для пацієнта щодо особливостей застосування препаратів групи |
| 1. | Антисептичні і дезінфікуючі засоби (Державний формуляр, п. 9.1.2 розділу «Дерматовенеологія. Лікарські засоби») | Не можна обробляти опіки концентрованими розчинами етанолу.
Лікарські засоби, що містять повідон-йод, не застосовують у дітей віком до 1 року і в осіб із захворюваннями щитовидної залози. В окремих випадках при застосуванні препаратів, що містять мірамістин, діоксидин, можливе короткочасне відчуття печіння, яке зникає самостійно через 15–20 хв і не потребує відміни лікарського засобу. Розчини перекису водню не застосовують для промивання і введення в глибокі рани – можлива емболія пухирцями повітря. При застосуванні мазі етонію можуть відмічати шкірно-алергічні реакції у вигляді почервоніння і свербежу. |
| 2. | Антибактеріальні засоби для топічного застосування (Державний формуляр, п. 9.1.2 розділу «Дерматовенеологія. Лікарські засоби») | Лікарські засоби у вигляді мазей не можна наносити на мокнучі рани.
В результаті тривалого лікування або лікування великих ділянок шкіри препаратами, що містять сульфадіазин, може виникнути аргірія — в результаті накопичення срібла в тканинах шкіра може набувати злегка сіруватого забарвлення. |
| 3. | Ранозагоювальні засоби для топічного застосування | Для лікування опіків пе.реважно застосування препаратів, що містять декспантенол.
Лікарські засоби у вигляді мазей не можна наносити на мокнучі рани. Лікарські засоби у вигляді гелю можна застосовувати в першу фазу ранового процесу, крем – в другу фазу, а мазь – в третю фазу. При застосуванні препаратів актовегін і солкосерил можливі явища локальних больових відчуттів, які не потребують відміни лікарського засобу. При застосуванні метилурацилової мазі можуть відмічати шкірно-алергічні реакції у вигляді висипів і свербежу. |
| 4. | Анальгетики і антипіретики – нестероїдні проти запальні засоби (Державний формуляр, п. 2.14.3.1. розділу «Кардіологія. Лікарські засоби», п. 8.7.1.2., 8.8.2. розділу «Ревматологія. Лікарські засоби», п. 10.3.5. розділу «Анестезіологія і реаніматологія. Лікарські засоби») | Всі нестероїдні протизапальні засоби, особливо препарати ацетилсаліцилової кислоти, з обережністю призначають пацієнтам з бронхіальною астмою, ерозивно-виразковими захворюваннями шлунково-кишкового тракту, схильністю до кровотеч, із захворюваннями печінки, порушенням функції нирок.
Всі нестероїдні протизапальні засоби необхідно приймати після їди. Для всіх нестероїдних протизапальних засобів, особливо для препаратів ацетилсаліцилової кислоти, характерна ульцерогенна дія, вони можуть знижувати діуретичний ефект петльових діуретиків, сприяти кумуляції дигоксину, аміноглікозидів і розвитку інтоксикації цими препаратами. У дітей застосовування ацетилсаліцилової кислоти, метамізолу натрію можливо тільки за наявності чітких показань і тільки у тих випадках, коли інші препарати неефективні. Препарати, що містять ацетилсаліцилову кислоту, не можна приймати разом з антикоагулянтами, антиагрегантами, в період вагітності і годування грудьми. Основний недолік препаратів, що містять парацетамол, – невеликий спектр терапевтичної дії (токсична доза перевищує максимальну терапевтичну всього в 2–3 рази), тому необхідно дотримуватися призначеного дозування. Препарати, що містять парацетамол, з обережністю призначають при порушені функції печінки. Не можна поєднувати прийом нестероїдних протизапальних засобів з алкоголем (різко підвищується ульцерогенна – особливо у ацетилсаліцилової кислоти і гепатотоксична дія – особливо у парацетамолу). Для купірування болю тривалість прийому нестероїдних протизапальних засобів без консультації лікаря не повинна перевищувати 3 дні. |
Загальні рекомендації для пацієнтів, які отримали опіки
- неприпустимо самостійно розрізати пухирі, які виникають в результаті опіку, оскільки підвищується ризик розвитку інфекції та гальмується процес регенерації тканин;
- при хімічних опіках категорично протипоказане накладення жирових пов’язок або мазей на жировій основі;
- при сонячних опіках рекомендовано вживати велику кількість рідини;
- обпечену ділянку тіла необхідно захищати від дії високих температур і сонця.
Контроль доступності наданої інформації про лікарський засіб:
- з’ясувати, наскільки пацієнт засвоїв інформацію;
- попросити пацієнта повторити найбільш важливу інформацію;
- з’ясувати, чи залишились у пацієнта запитання.
Проект
ПРОТОКОЛ
ФАРМАЦЕВТИЧНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ.
СИМПТОМАТИЧНЕ ЛІКУВАННЯ ПОРІЗІВ І ПОДРЯПИН
І. Настанова з оцінки потреб пацієнта при зверненні за допомогою
Необхідно з’ясувати інформацію про наступне:
- у кого виникла проблема (пацієнт, члени сім’ї, знайомі — діти чи дорослі);
- як давно виникло нездужання і скільки часу триває;
- яких заходів вжито перед зверненням до аптеки;
- які ліки вже застосовувались для полегшення стану.
ІІ. Загрозливі симптоми, які вимагають негайного звернення до лікаря
- кровотеча яскраво-червоного кольору, кров витікає із рани під тиском («пульсуюча» кровотеча) – можливе пошкодження артерії;
- сильна кровотеча, що супроводжується великою втратою крові;
- якщо поріз глибокий або довжиною більше 2 см — можливо, знадобиться накладення швів;
- якщо кровотеча не припиняється через 15–20 хв після накладення пов’язки;
- поріз або подряпина на обличчі або іншому місці, де утворення шраму необхідно звести до мінімуму;
- поріз на кисті або зап’ястку – можливе пошкодження нервів або сухожиль;
- наявні ознаки запалення – червоні смуги, почервоніння, що розповсюджується більше ніж на 2 см навколо рани, набряк навколо рани, підвищена температура;
- рана супроводжується підвищенням температури тіла;
- забруднена рана у пацієнта, якому робили протиправцеве щеплення більше ніж 5 років тому;
- рану неможливо добре очистити і вимити від бруду;
- рана, з якої виділяється багато ексудату і яка довго не загоюється;
- рана супроводжується нудотою і блюванням, особливо при травмах голови;
- будь-які рани і порізи на обличчі і голові у дітей;
- якщо кровотеча, що виникла при травмуванні у дитини гострим предметом внутрішніх ділянок рота чи губи, не минає протягом 15 хв.
ІІI. Алгоритм фармацевтичної допомоги (фармацевтичної опіки) при порізах і подряпинах
| №
з/п |
Питання провізора до пацієнта |
Відповіді пацієнта |
Рекомендації провізора |
| 1 | Чи були вжиті заходи першої допомоги після травмування. | Ні | Невеликі подряпини і порізи необхідно промити водними розчинами антисептика або, за їх відсутності, чистою водою з милом і накласти стерильну пов’язку з антисептиком.
Якщо наявна кровотеча, її необхідно спинити шляхом накладення пов’язки або джгута. У випадку серйозного травмування необхідно звернутись до лікаря. |
| Так | Якщо обробка рани проведена належним чином, призначити при необхідності лікарські засоби для прискорення загоєння рани:
– антисептичні і дезінфікуючі засоби; – антибактеріальні засоби для топічного застосування; – ранозагоювальні засоби для топічного застосування. |
||
| 2 | Чи нормально, без ускладнень, проходить загоєння рани після надання першої допомоги (якщо травмування мало місце деякий час тому). | Так | Для прискорення процесу загоєння рани можна призначити ранозагоювальні засоби для топічного застосування |
| Ні | Необхідно звернутись до лікаря для призначення лікування |
ІV. Перелік (Формуляр) безрецептурних лікарських засобів для симптоматичного лікування порізів і подряпин
1) Антибактеріальні засоби для топічного застосування
- Сульфадіазин срібла
- Сульфатіазол
- Хлорамфенікол
- Сульфаніламід
- Неоміцину сульфат + бацитрацин цинку
2) Антисептичні і дезінфікуючі засоби
- Діамантовий зелений
- Ектерицид
- Етанол
- Етоній
- Йод
- Кислота борна
- Мiрамiстин
- Нітрофурал
- Перекис водню
- Перманганат калію
- Повідон-йод
- Хлоргексидин
- Хлорофіліпт
3) Ранозагоювальні засоби для топічного застосування
- Актовегін
- Солкосерил
- Декспантенол
- Метилурацил
- Обліпихова олія
- Обліпихова олія + хлорамфенікол + бензокаїн + кислота борна
V. Надання належної інформації щодо препаратів для відповідального самолікування
Надання рекомендацій щодо режиму дозування лікарського засобу, умов прийому препарату, терміну лікування, правил зберігання лікарського засобу.
Застереження при застосуванні (особливості прийому, побічні ефекти).
| №
з/п |
Назва фармакотерапевтичної групи | Інформація для пацієнта щодо особливостей застосування препаратів групи |
| 1. | Антисептичні і дезінфікуючі засоби (Державний формуляр, п. 9.1.4 розділу «Дерматовенеологія. Лікарські засоби») | Спиртові розчини антисептиків слід наносити на шкірні покрови навколо рани, уникаючи потрапляння в глибину рани, особливо при глибоких порізах.
Всі спиртові розчини антисептиків викликають місцевоподразнювальну дію, тому їх нанесення супроводжується відчуттям печіння. Розчини перекису водню не застосовують для промивання і введення в глибокі рани – можлива емболія пухирцями повітря. Великі ділянки шкіри не обробляють розчинами кислоти борної – можлива абсорбція через пошкоджену шкіру і системна токсична дія (особливо у дітей). Лікарські засоби, що містять повідон-йод, не застосовують у дітей віком до 1 року і в осіб із захворюваннями щитовидної залози. В окремих випадках при застосуванні препаратів, що містять мірамістин, діоксидин, можливе короткочасне відчуття печіння, яке зникає самостійно через 15–20 хв і не потребує відміни лікарського засобу. При застосуванні мазі етонію можуть відмічати шкірно-алергічні реакції у вигляді почервоніння і свербежу. |
| 2 | Антибактеріальні засоби для топічного застосування (Державний формуляр, п. 9.1.2 розділу «Дерматовенеологія. Лікарські засоби») | Лікарські засоби у вигляді мазей не можна наносити на мокнучі рани.
В результаті тривалого лікування або лікування великих ділянок шкіри препаратами, що містять сульфадіазин, може виникнути аргірія – в результаті накопичення срібла в тканинах шкіра може набувати злегка сіруватогозабарвлення. |
| 3 | Ранозагоювальні засоби для топічного застосування | Для лікування опіків переважним є застосування препаратів, що містять декспантенол.
Лікарські засоби у вигляді мазей не можна наносити на мокнучі рани. Лікарські засоби у вигляді гелю можна застосовувати в першу фазу ранового процесу, крем – в другу фазу, а мазь – в третю фазу. При застосуванні актовегіну і солкосерилу можливі явища локальних больових відчуттів, які не потребують відміни лікарського засобу. При застосуванні метилурацилової мазі можуть відмічати шкірно-алергічні реакції у вигляді висипів і свербежу. |
Загальні рекомендації для пацієнтів, що отримали порізи і подряпини
- водні розчини використовуються для промивання ран за допомогою ватного або марлевого тампону;
- розчинами, що містять етанол, обробляють шкіру навколо рани, краї рани, поверхневі мікротравми;
- при глибоких ранах не можна дуже щільно зводити краї рани, оскільки це може сприяти розвитку анаеробної інфекції;
- мазі наносять безпосередньо на поверхню ушкодженої шкіри або ними просочують пов’язки;
- рана краще загоюється і вірогідність потрапляння в неї інфекції нижча, якщо її перебинтовувати рідше;
- перев’язувати подряпини потрібно тільки у разі, коли необхідно зупинити кровотечу — відкрита подряпина загоюється швидше;
- пов’язки потрібно робити достатньо тугими, але не порушувати при цьому циркуляцію крові.
Контроль доступності наданої інформації про лікарський засіб:
- з’ясувати, наскільки пацієнт засвоїв інформацію;
- попросити пацієнта повторити найбільш важливу інформацію;
- з’ясувати, чи залишились у пацієнта запитання.
Проект
ПРОТОКОЛ
ФАРМАЦЕВТИЧНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ.
СИМПТОМАТИЧНЕ ЛІКУВАННЯ СТРЕСУ
І. Настанова з оцінки потреб пацієнта при зверненні за допомогою
Необхідно з’ясувати інформацію про наступне:
- у кого виникла проблема (пацієнт, члени сім’ї, знайомі — діти чи дорослі);
- як давно виникло нездужання і скільки часу триває;
- яких заходів вжито перед зверненням до аптеки;
- які ліки вже приймались для полегшення стану.
ІІ. Загрозливі симптоми, які вимагають негайного звернення до лікаря
- біль у грудях, який іррадіює в руку, шию, щелепу (особливо в ліву половину тіла) і триває більше 20 хв;
- реакція на стрес супроводжується тяжкою задишкою, ускладненням дихання, нерівномірним або прискореним серцебиттям, високим артеріальним тиском;
- з часом відмічають збільшення інтенсивності будь-якого болю, що виникає у відповідь на стрес;
- у відповідь на стрес значно (вище 38 °С) підвищується температура тіла;
- реакція на стрес супроводжується сильним головним болем з раптовим розвитком неврологічних симптомів (ускладнення мови, рухів, тремтіння кінцівок тощо) або порушення свідомості;
- тривожні стани, що виникають внаслідок стресу, супроводжуються панічними настроями, страхами, фобіями, депресією;
- тривожний стан виникає натще або після фізичного навантаження (часто відмічають при цукровому діабеті);
- при діареї, що виникла у відповідь на стрес, відмічають кров’яні прожилки в калі;
- вагітність.
ІІІ. Алгоритм фармацевтичної допомоги (фармацевтичної опіки) при стресі
| №
з/п |
Питання провізора до пацієнта |
Відповіді пацієнта |
Рекомендації провізора |
| 1 | Чи наявні на фоні стресу загострення хронічних захворювань: бронхіальна астма, хронічний гастрит, виразкова хвороба шлунку і дванадцятипалої кишки, гіпертонічна хвороба тощо | Так | Необхідно звернутись до лікаря для призначення лікування. |
| Ні | Продовжити опитування для виявлення симптомів, спричинених стресом, і надання рекомендацій. | ||
| 2 | Чи наявні наступні симптоми:
втома, млявість роздратованість зниження концентрації уваги безсоння депресія, апатія агресивність. |
Так | Для призначення симптоматичного лікування необхідно визначити, що спричиняє ці симптоми. |
| Ні | Необхідно звернутись до лікаря для уточнення діагнозу. | ||
| 3 | Чи з’явились ці симптоми після:
нервово-емоційного перевантаження (страх, сильне нервове потрясіння, дефіцит часу, складності у взаємовідносинах в сім’ї, на роботі); фізичного навантаження; недотримання режиму праці і відпочинку (порушення режиму сну, незбалансоване харчування, часта зміна часових поясів тощо). |
Так | Необхідно зменшити, за можливості, вплив стресових факторів;
для зменшення вираженості наявних симптомів призначити безрецептурні препарати відповідної дії – седативні, снодійні, анксиолітики, антидепресанти (рослинного походження); надати рекомендації щодо способів подолання стресу. |
| Ні | Необхідно звернутись до лікаря для уточнення діагнозу. | ||
| 4. | Чи приймає пацієнт такі лікарські засоби: симпатоміметики (препарати для лікування бронхіальної астми, риніту); гормони щитовидної залози; препарати, що містять кофеїн; загально тонізуючі засоби;
або має місце синдром відміни снодійних, транквілізаторів, нікотину, алкоголю. |
Так | Необхідно звернутись до лікаря, оскільки стан пацієнта може бути пов’язаний з прийомом/відміною лікарських препаратів. |
ІV. Перелік (Формуляр) безрецептурних лікарських засобів для симптоматичного лікування стресу
1) Амінокислоти
- Гліцин
2) Анксиолітики
- Мебікар
3) Антидепресанти рослинного походження
- Гіперицин
4) Гомеопатичні лікарські засоби
5) Снодійні та седативні засоби рослинного походження
- Валеріана
- Пустирник
- Ментол + красавка + конвалія + валеріана
- Ментол + красавка + конвалія + валеріана + натрію бромід
- Гвайфенезин + валеріана лікарська + меліса лікарська + звіробій + глід
- Валеріана + меліса + м’ята перцева
- Пасифлора
V. Надання належної інформації щодо препаратів для відповідального самолікування
Надання рекомендацій щодо режиму дозування лікарського засобу, умов прийому препарату, терміну лікування, правил зберігання лікарських засобів.
Застереження при застосуванні (особливості прийому, побічні ефекти, вплив режиму харчування тощо).
| №
з/п |
Назва фармакотерапевтичної групи |
Інформація для пацієнта щодо особливостей застосування препаратів групи |
| 1. | Cнодійні та седативні засоби (Державний формуляр, п. 2.7.1. розділу «Кардіологія. Лікарські засоби», п. 5.2.1.3. розділу «Психіатрія, наркологія. Лікарські засоби» | Після прийому седативних і снодійних препаратів не можна виконувати роботи, що потребують швидкості реакції, концентрації уваги, чіткої координації рухів.
Седативні препарати підсилюють дію снодійних і можуть самі виявляти снодійний ефект при прийомі у високих дозах. Рослинні седативні препарати посилюють дію антигіпертензивних засобів центральної дії, анальгетиків, особливо у осіб з підвищеною емоційною збудливістю. Седативні препарати найбільш ефективні при тривалому застосуванні (2–3 тиж і більше). Спиртовмісні настоянки не призначають дітям до 3 років, вагітним, особам, що лікуються від алкогольної залежності, в окремих випадках питання доцільності призначення вирішує лікар. Рослинні седативні препарати не викликають залежності і підходять для тривалого застосування. Препарати валеріани мають жовчогінну дію і стимулюють секрецію залоз шлунково-кишкового тракту. Екстракт пустирнику протипоказаний в період вагітності. Препарати, що містять бром, покращують серцеву діяльність, тому особливо показані особам із серцево-судинними захворюваннями. Під час прийому препаратів, що містять бром, необхідно дотримуватися дієти, багатої на калій, а також зменшити вживання натрію хлориду. Солі брому повільно виводяться із організму, можуть кумулюватись і викликати явище бромізму, при перших проявах якого треба негайно припинити прийом препарату. |
| 2. | Анксиолітики (Державний формуляр, п. 6.1.9. розділу «Неврологія. Лікарські засоби») | При застосуванні мебікару можливе зниження артеріального тиску і температури тіла, які нормалізуються самостійно і не потребують відміни препарату.
При застосуванні мебікару у високих дозах можливі диспептичні розлади. |
| 3. | Антидепресанти рослинного походження (Державний формуляр, п. 5.2.4.1. розділу «Психіатрія. Наркологія. Лікарські засоби») | Оптимальний ефект при застосуванні препаратів на основі звіробою наступає після 10–14 днів регулярного прийому.
При застосуванні препаратів на основі звіробою можливо розвинення фотосенсибілізації, тому необхідно уникати перебування на сонці і відвідування солярію. Препарати на основі звіробою не призначають дітям до 6 років. При застосуванні препаратів на основі звіробою необхідно утримуватися від вживання алкогольних напоїв. Препарати на основі звіробою не викликають залежності та не впливають на концентрацію уваги і пам’ять, їх можна застосовувати у активно працюючих людей. При відсутності терапевтичного ефекту після 4–6 тиж лікування препаратами на основі звіробою необхідно звернутись до лікаря. |
| 4. | Амінокіслоти (Державний формуляр, п. 5.2.4.1. розділу «Психіатрія. Наркологія. Лікарські засоби») | Гліцин застосовують сублінгвально і утримують в роті до повного розчинення таблетки.
У пацієнтів, схильних до гіпотензії, можливе зниження артеріального тиску, тому гліцин призначають в нижчих дозах і за умови постійного контролю артеріального тиску. |
Рекомендації щодо способів подолання стресу:
- повноцінний відпочинок і нормалізація сну (не менше 8–9 год);
- оптимізація режиму харчування;
- забезпечення достатньої фізичної активності;
- забезпечення адекватного психологічного настрою і контролю власної поведінки;
- не зловживати алкогольними напоями, тютюном;
- планування часу;
- здатність до релаксації – фізичної, психічної;
- зміна характеру діяльності;
- при виникненні стресових станів у дитини важливо підвищувати її самооцінку, частіше хвалити, приділяти більше уваги і любові.
Контроль доступності наданої інформації про лікарський засіб:
- з’ясувати, наскільки пацієнт засвоїв інформацію;
- попросити пацієнта повторити найбільш важливу інформацію;
- з’ясувати, чи залишились у пацієнта запитання.
Проект
ПРОТОКОЛ
ФАРМАЦЕВТИЧНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ.
ПОПЕРЕДЖЕННЯ ЗАХВОРЮВАННЯ ТА СПРИЯННЯ ПРИХИЛЬНОСТІ ДО ЛІКУВАННЯ ПРИ ТУБЕРКУЛЬОЗІ
I. Інформаційно-просвітницька діяльність
Підтримувати реалізацію концепції Загальнодержавної програми протидії захворюванню на туберкульоз у 2007—2011 роках, яка спрямована на зниження показників захворюваності та смертності від туберкульозу, запобігання поширенню хіміорезистентного туберкульозу, підвищення ефективності лікування, покращення лабораторної діагностики туберкульозу, та брати участь у популяризації програм, таких як «Здоров’я нації», «Стоп ТБ стратегія» (рекомендованої ВООЗ), Всесвітній день боротьби з туберкульозом (24 березня щорічно) тощо.
Роз’яснювати населенню про необхідність проведення профілактичних щеплень та туберкулінодіагностики, регулярне проходження планових профілактичних оглядів та флюорографії органів грудної клітки.
Надавати належну інформацію (рекомендації і консультації) щодо недопущення самолікування туберкульозу та запобігання розвитку хіміорезистентності.
При підозрі на туберкульоз направляти пацієнтів на консультацію до лікаря для обстеження (туберкулінодіагностика, дослідження мокротиння, рентгенодіагностика) та встановлення діагнозу;
Сприяти та підтримувати прихильність лікуванню у хворих на туберкульоз;
Надавати хворим на туберкульоз, які знаходяться на підтримуючій терапії, інформацію про необхідність суворого дотримання безперервного лікування протягом всього терміну встановленим лікарем, навіть тоді, коли пацієнт відмічає покращення стану здоров’я.
Фактори ризику захворювання на туберкульоз:
- належність до соціальних груп ризику (люди з асоціальним способом життя, мігранти, біженці, переселенці, особи, які перебувають або звільнилися з пенітенціарних установ, особи з алкогольною або наркотичною залежністю);
- належність до професійних груп ризику (медичні працівники, співробітники пенітенціарних установ, працівники тваринницької галузі тощо);
- наявність членів родини, хворих на туберкульоз;
- тісний контакт з хворими на туберкульоз;
- професійні захворювання легень;
- тютюнопаління;
- цукровий діабет;
- ВІЛ-інфікування;
- захворювання, що вимагають постійного прийому глюкокортикоїдів або цитостатиків.
ІІ. Оцінка потреб пацієнта при зверненні за допомогою
Необхідно з’ясувати інформацію про наступне:
- у кого виникла проблема (пацієнт, члени сім’ї, знайомі — діти чи дорослі);
- як давно виникло нездужання і скільки часу триває;
- яких заходів вжито перед зверненням до аптеки;
- які ліки вже приймались для полегшення стану.
ІІІ. Загрозливі симптоми, за якими можна запідозрити туберкульоз та які вимагають негайного звернення до лікаря
- стійкий продуктивний кашель тривалістю 2–3 тиж або більше;
- фебрильна або субфебрильна температура тіла;
- нічна пітливість;
- зменшення маси тіла, відсутність апетиту;
- тяжка задишка, ускладнене дихання, напади ядухи, захриплість голосу;
- кровохаркання, легенева кровотеча;
- виражений інтоксикаційний синдром, слабкість;
- виражений біль в грудній клітці, що пов’язаний з актом дихання;
- локальний біль в кістках та суглобах.
ІV. Алгоритм фармацевтичної допомоги (фармацевтичної опіки) при підозрі/захворюванні на туберкульоз
| №
з/п |
Питання провізора до пацієнта |
Відповіді пацієнта |
Рекомендації провізора |
| 1. | Чи наявні у пацієнта вищеперелічені симптоми, за якими можна запідозрити туберкульоз | Так | Необхідно терміново звернутись до лікаря для діагностики, уточнення діагнозу та призначення лікування. |
| Ні | Необхідно звернутися до лікаря для уточнення діагнозу,
для тимчасового зменшення вираженості симптомів призначити симптоматичне лікування залежно від характеру скарг пацієнта. |
||
| 2. | Діагноз захворювання визначив лікар | Так | Необхідно приймати тільки ті препарати, що призначив лікар. |
| Ні | Необхідно звернутися до лікаря для уточнення діагнозу. | ||
| 3. | Чи приймає пацієнт з підозрою/захворюванням на туберкульоз протитуберкульозні лікарські засоби | Так | Рекомендувати продовжити прийом протитуберкульозних лікарських засобів та попередити пацієнта про можливі побічні реакції, особливості застосування протитуберкульозних лікарських засобів. Наголошувати на необхідності суворого дотримання безперервного лікування протягом всього терміну, встановленого лікарем, навіть тоді, коли пацієнт відмічає покращення стану здоров’я, у зв’язку із можливим розвитком хіміорезистентності. |
| Ні | Необхідно звернутися до лікаря для уточнення діагнозу |
V. Рецептурні лікарські засоби для лікування туберкульозу
Протитуберкульозні препарати І ряду
- Ізоніазид
- Етамбутол
- Піразинамід
- Рифабутин
- Рифампіцин
- Рифапентин
- Рифацина
- Стрептоміцин
- Феназид
- Фтивазид
Протитуберкульозні препарати ІІ ряду
- Амікацин
- Eтіонамід
- Канаміцин
- Капреоміцин
- Клофазимін
- Натрію аміносаліцилат
- Протіонамід
- Теризидон
- Циклосерин
Фторхінолони
- Гатифлоксацин
- Офлоксацин
Комбіновані протитуберкульозні засоби
- Рифампіцин + етамбутол + ізоніазид
- Рифампицин + ізоніазид + піразинамід + етамбутол
- Етамбутол + ізоніазид
- Натрію парааміносаліцилат + ізоніазид
- Рифампіцин + ізоніазид
- Рифампіцин + піридоксин
VІ. Надання належної інформації щодо рецептурних протитуберкульозних лікарських засобів, призначених лікарем
Надання рекомендацій щодо режиму дозування лікарського засобу, умов прийому препарату, терміну лікування, правил зберігання лікарського засобу.
Застереження при застосуванні (особливості прийому, побічні ефекти, вплив режиму харчування тощо).
| №
з/п |
Назва фармакотерапевтичної групи |
Інформація для пацієнта щодо особливостей застосування препаратів групи |
| 1. | Протитуберкульозні препарати (Державний формуляр, п. 17.3. розділу «Протимікробні та антигельмінтні засоби» | При тривалому застосуванні протитуберкульозних препаратів показаний систематичний контроль картини периферичної крові і функції печінки, нирок.
Під час лікування протитуберульозними препаратами слід уникати вживання спиртних напоїв. Застосування можливе у віці до 12 років та в період вагітності і годування грудьми з урахуванням співвідношення ризик/користь або за життєвими показаннями. На час лікування припиняють годування грудьми. Можуть виникати диспептичні прояви (нудота, блювання, діарея тощо) та алергічні реакції. При прийомі рифампіцину, рифапентину, рифабутину, рифацини сеча, слина, піт, слізна рідина та зуби можуть забарвлюватись у червоний колір. У хворих на цукровий діабет можлива поява псевдопозитивних результатів глюкозуричних тестів. Під час лікування ізоніазидом та етамбутолом необхідне регулярне проведення офтальмологічного обстеження. При прийомі протитуберкульозних лікарських засобів у хворих на СНІД відзначають підвищену частоту побічних ефектів. Рифампіцин, етіонамід, циклосерин вживають до їди, а піразинамід, ізоніазид – після їди. Ізоніазид та/або піразинамід в комбінації з рифампіцином підвищують частоту і тяжкість порушень функції печінки. Канаміцин, стрептоміцин, амікацин можуть виявляти нефротоксичну та ототоксичну дію. При несвоєчасному припиненні прийому може розвинутися глухота. На час лікування фтивазидом слід утримуватися від керування транспортними засобами і роботи з механізмами. Рифацину не застосовують протягом 1 року після перенесеного інфекційного гепатиту. Етіонамід не слід вживати разом з протіонамідом. Фторхінолони протипоказані у віці до 18 років, в період вагітності та годування грудьми. |
Рекомендації щодо способу життя під час лікування туберкульозу:
- помірна фізична активність;
- раціональний режим харчування з підвищеним вмістом білка та вітамінів;
- повноцінний відпочинок та сон;
- прогулянки на свіжому повітрі;
- за можливості уникати стресових ситуацій;
- не вживати алкогольні напої, тютюнові вироби, наркотичні речовини.
Контроль доступності наданої інформації:
- з’ясувати, наскільки пацієнт засвоїв інформацію;
- попросити пацієнта повторити найбільш важливу інформацію;
- з’ясувати, чи залишились у пацієнта запитання.
ЛІТЕРАТУРНІ ДЖЕРЕЛА
1. Menabde N., Stobbelaar F.: The patient in focus. A strategy paper//WHO/EURO (WHO/DAP/98.8). — 1998.
2. Standards for quality of pharmacy services. International Pharmaceutical Federation FIP, 1993.
3. Good pharmacy practice (GPP) in community and hospital pharmacy settings. Geneva, WHO, 1996 (WHO/PHARM/DAP/96.1).
4. Role of the pharmacist in support of the WHO revised drug strategy//WHO.—1994 (WHO47.12).
5. The role of the Pharmacist in the fight against the HTV-AIDS pandemic. A joint declaration between the World Health Organisation (WHO) and the International Pharmaceutical Federation (FIP), 1997.
6. Good Pharmacy Practice (GPP) in developing countries. Supplementary guidelines for stepwise implementation. FIP Community Pharmacy Section, 1999.
7. Good pharmacy practice in Europe. Pharmaceutical Group of the European Union PGEU, Community pharmacists, 1998.
8. The role of the Pharmacist in smoking cessation. Copenhagen, EuroPharm Forum, 1996.
9. FIP STATEMENT OF POLICY THE ROLE OF THE PHARMACIST IN PROMOTING A TOBACCO FREE FUTURE, FIP, 2003, http://www.fip.org/www/uploads/database_file.php id=172&table_id=.
10. International Guidelines on HIV/AIDS and Human Rights, Secretariat of the United Nations or UNAIDS 2006, http://data.unaids.org/Publications/IRC-pub07/jc1252-internguidelines_en.pdf
11. The pharmacist`s roles in preventing transmission of HIV/AIDS. Module I, FIP 2004, http://www.fip.org/files/fip/HIV/eng/Module1ENv2.pdf
12. The pharmacist, a key player in the correct use of AIDS treatments. Module II, FIP 2004, http://www.fip.org/files/fip/HIV/eng/Module2ENv2.pdf
13. The pharmacist a player in the prevention of the transmission of HIV/AIDS amongst interavenous drug users. Module III FIP 2004, http://www.fip.org/files/fip/HIV/eng/Module3ENv2.pdf
14. THE STOP TB STRATEGY, WHO – 2006, http://whqlibdoc.who.int/hq/2006/WHO_HTM_STB_2006.368_eng.pdf;
15. FIP statement of principle: Good practice in donations of medicines. International Pharmaceutical Federation FIP, 1997.
16. FIP statement of principle: Pharmacist’s authority in product selection. International Pharmaceutical Federation FIP, 1997.
17. FIP statement of principle: Self-care including self-medication: the professional role of the pharmacist. International Pharmaceutical Federation FIP, 1996.
18. FIP statement of professional standards: Code of ethics for pharmacists. International Pharmaceutical Federation FIP, 1997.
19. Накази МОЗ України, База стандартів медичної допомоги в Україні, http://www.moz.gov.ua/ua/main/ docID=12144
20. «Развитие фармацевтической практики: фокус на пациента» – керівництво ВООЗ і МФФ 2006 р. в перекладі СітіХоуп Інтернешнл Інк. 2008 р.– 112 с.)
21. «Фармацевтическая опека. Курс лекций» под ред. проф.Зупанец И.А., проф.Черных В.П. – Харьков, 2003 р. – 606 с.
22. «Фармацевтическая опека. Курс лекций» под ред. проф.Зупанец И.А., проф.Черных В.П. – Харьков, 2006–536 с.
23. Фармацевтическая опека. Атлас» под ред. проф.Зупанец І.А., проф.Черных В.П. – Харьков, 2007 р.– 143 с
24. «Клиническая фармация.Учебно-методический практикум» под ред. проф.Зупанец І.А., проф.Чекмана И.П. – Харьков, 2009 р.– 152 с
25. «Фармакологія на долонях» под ред. проф. Дроговоз С.М.
26. A practical guide to providing smoking cessation services in pharmacy, PSA, 2002, http://www.ashaust.org.au/pdfs/PharmCessGuide.pdf
27. “Let’s take a moment” quit smoking brief intervention – a guide for all health professionals, NSW DEPARTMENT OF HEALTH, 2005, http://www.health.nsw.gov.au/pubs/2005/lets_take_a_moment.pdf
28. Smoking cessation services in primary care, pharmacies, local authorities and workplaces, particularly for manual working groups, pregnant women and hard toreach communities, NHS NICE– 2008, http://www.nice.org.uk/nicemedia/pdf/PH010guidance.pdf ;
29. Workplace health promotion: how to help employees to stop smoking, NHS NICE–2007; http://www.nice.org.uk/nicemedia/pdf/PHI005guidance.pdf
30. Standard for training in smoking cessation treatments, NHS – 2003, http://www.nice.org.uk/niceMedia/documents/smoking_cessation_treatments.pdf
31. Guidelines for the Use of Antiretroviral Agents in HIV-1-Infected Adults and Adole scents, Department of Health and Human Services. 2008, http://www.aidsinfo.nih.gov/ContentFiles/AdultandAdolescentGL.pdf
32. Canadian Tuberculosis Standards, 6th Edition • 2007, http://www.phac-aspc.gc.ca/tbpc-latb/pubs/pdf/tbstand07_e.pdf
33. Clinical diagnosis and management of tuberculosis, and measures for its prevention and control, guidelines for the NHS by NICE 2006, http://www.nice.org.uk/nicemedia/pdf/CG033FullGuideline.pdf
34. Communication from the Commission concerning health promotion, information, education and training within the framework for community action in the field of public health. — Luxembourg, European Commission, DG 5, 1994. (CEC/V/F/1/LUX/15).
35. Code of ethics. London, Royal Pharmaceutical Society of Great Britain
36. Dutch pharmacy standard: Guidelines on the pharmaceutical care as provided by the community pharmacy. Den Haag, Koninklijke Nederlandse Maatschappij ter bevordering der Pharmacie, 1996.
37. Pharmaceutical care: the future for community pharmacy. London, The Royal Pharmaceutical Society of Great Britain, 1992.
38. Ghalamkari H.H. et al. Evaluation of a pilot health promotion project in pharmacies: Quantifying the pharmacist’s health promotion role. Pharm. J. 258, 138–143, 1997.
39. Medicines in schools. Implementing good practice in mainstream schools — a guide for pharmacists. Pharm. J. 258, 69–72, 1997.
40. Maguire, T.: Smoking cessation, nicotine replacement and community pharmacy. Pharm. J. 258, 225–239, 1997.
41. Model standards for self audit in community pharmacy in England. — Keele: Keele University, 1994.
42. Pharmaceutical audit: a practical workbook for community pharmacists. — Edinburgh: National Health Service in Scotland, 1995.
43. WHO policy perspectives on medicines. Containing antimicrobial resistance. Geneva: World Health Organization; 2005. Available at: http://www.who.int/medicines
44. AIDS epidemic update, December 2004. Geneva: UNAIDS; 2004
45. How to investigate the use of medicines by consumers. Geneva: World Health Organization; 2004. Available at: http://www.who.int
46. The role of the pharmacist in the health care system. Preparing the future pharmacist: curricular development. Report of the third WHOConsultative Group on the Role of the Pharmacist, Vancouver, Canada, 27–29 August 1997. Geneva: World Health Organization
47. Good practice in the co-operation between pharmacies and doctors in Denmark. — Copenhagen: Danish Medical Association and Danish Pharmaceutical Association. 1996
Опубліковано на офіційному сайті МОЗ України: http://www.moz.gov.ua:80/ua/main/docs/ docID=13557
Коментарі
Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим